Історія

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди.

У презентованому історико-краєзнавчому дослідженні викладача Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, краєзнавця Миколи Семенюка розповідається про діяльність «Українського громадського комітету рятунку України» в Чернівцях під час трагедії Голодомору 1932–1933 років – геноциду українського народу.

Залишки зниклого села Галича (ХІІІ-ХVІІ ст.), про яке згадується у грамоті молдавського господаря від 1652 року, були знайдені на окраїні сучасних Клішківців.

Більше століття тому буковинці різних націй та народностей, різних віросповідань та політичних поглядів зробили вибір на користь соборної України. В історії буковинського краю є дата, про яку ми з вами повинні завжди пам’ятати. Події 3 листопада 1918 року вразили серця багатьох українських патріотів, які хотіли приєднання нашої зеленої Буковини до українських земель.

За ініціативи ГО «Чернівецьке міське товариство політв’язнів та репресованих» 21 жовтня 2023 року відбудуться заходи із вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Як повідомляє Чернівецька ОВА, цього дня о 12:30 відбудеться Молебень за жертвами політичних репресій ( залізнична станція Північна).

33 роки тому, 17 жовтня 1990 року, завершилася Революція на граніті - наймасовіша та найуспішніша студентська акція протесту проти комунізму і за незалежність у той час. Це був перший Майдан у Києві. Він тривав 15 діб.

У четвер, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи визнала голодомор 1932−1933 років геноцидом українського народу. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Зеленський назвав таке рішення відновленням історичної справедливості.

З ініціативи ГО «Чернівецьке міське товариство політв’язнів та репресованих» 21 жовтня 2023 року відбудеться: 12.30 - Молебень за жертвами політичних репресій (залізнична станція Північна); 14.00 - в Культурно-мистецькому центрі «Чернівці» проведуть захід "Операція “Захід”: пам’ятаймо задля нащадків!" (Буковина мовою документів). Програма включатиме презентацію збірника документів «Літопис УПА» том 30 «Трагедія Буковини», виданим дослідником-істориком Василем Мустецою.

У День захисників і захисниць України та День створення Української повстанської армії на хуторі Горби Усть-Путильської територіальної громади відкрили криївку полеглим Героям УПА.

Місце шани для земляків, що віддали життя за волю України. На хуторі Горби, що в Усть-Путилі, відбудеться урочисте відкриття криївки полеглим Героям УПА. Облаштували її в рамках ініціативи «Криївка – символ боротьби». Втілило проєкт Чернівецьке обласне товариство політв'язнів та репресованих.

Робота над проєктом «Затоплена спадщина» триває: археологи вже відреставровували та оцифрували всі заплановані плівки майбутнього онлайн-архіву археологічних пам’яток долини Дністра. Також вдалося осучаснити кадри кінохроніки з розкопок експедиції поблизу Бурштина. На черзі опис фотокадрів та завершення розробки спеціального сайту, який стане доступним для всіх у жовтні.

На велику ганьбу пострадянської влади, кіно в наших селах давно вже «не крутять». Більшість будинків культури, зведених за колгоспні кошти, на замку; багато вже зим вони не опалюються. Довгі осінньо-зимові вечори селяни вимушено проводять здебільшого біля телевізора. Який «продукт» подавало упродовж останніх більш ніж трьох десятиліть українське за назвою, але проросійське за суттю і змістом телебачення, знає кожен. Цілком очевидно, що процеси духовної деградації на селі до нової російсько-української війни не помічали ті, хто у владних кабінетах покликаний від імені держави відповідати за культуру, гуманітарну політику.

Настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці отець Келестин Костецький залишив спогади про входження російських військ до Чернівців під час Першої світової війни. Священник працював у Чернівцях із 1884-го по 1919 рік, пише Молодий буковинець. Він був свідком та учасником усіх важливих церковних і громадських подій, які докладно описав у "Хроніках парохії греко-католицької церкви у Чернівцях".