Народні традиції

З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар, і тепер всі неперехідні свята із фіксованою датою відзначаються на 13 днів раніше. Тому перше з трьох літніх свят на честь Спасителя – Маковія (Медовий спас) святкуємо 1 серпня. Далі у серпні віряни святкуватимуть Яблучний спас – 6 серпня та Горіховий спас – 16 серпня, пише Главком.

У Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту відбувся мистецький захід «А соняшник квітне!..». Як повідомляє Чернівецька обласна рада, свято організували на знак вдячності тим, хто тримає небо над Україною.

Тайстра – один із найупізнаваніших елементів традиційного строю буковинців. Як і 100 років тому, вона відіграє обрядову роль, є виразним акцентом сучасного етнообразу. Проте майстринь, які її тчуть, лишилося небагато. Кореспондент Укрінформу поспілкувався з учасницями проєкту «Школа буковинської тайстри» та розпитав їх про секрети виготовлення буковинської торбини.

Чернівецькі машзаводівці, як єдиний монолітний колектив, вже другий десяток років відзначають улюблене народне свято – День вишиванки, яке зародилося тут, у Чернівцях, ще у далекому 2006 році. Різні часи пережило відтоді підприємство – від злету до сьогоднішніх важких років виживання в умовах страшної російсько-української війни. Але ніколи чернівецькі машинобудівники не втрачали віри у нашу рідну Україну та її безцінні символи, серед яких і вишиванка – код нації.

З нагоди відзначення Дня вишиванки, який традиційно святкують в Україні в третій четвер травня, у Чернівцях триває низка тематичних заходів. У сквері Дня вишиванки відбулося офіційне відкриття свята, на якому презентували вишиванку «Бойова дронівка». Тут співали патріотичні пісні, фотографувалися у вишиванках на згадку та донатили на ЗСУ, пише С4.

До Всесвітнього дня вишиванки у Чернівцях та Києві пройде паралельна презентація нової сорочки зі спеціально розробленим орнаментом, яку назвали «Бойова дронівка». Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповіла співзасновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.

Народний ансамбль танцю «Неогалактика» (центр дитячої та юнацької творчості м. Чернівці, керівники Ольга та Неоніла Галак) мав честь представляти Україну на міжнародному фольклорному фестивалі у Македонії. Протягом трьох фестивальних днів (29 квітня до 01 травня) на центральній площі міста Скоп'є (Північна Македонія) юні танцюристи Неогалактики зачаровували гостей фестивалю неповторними українськими хореографічними композиціями. Зазвичай метою подібних фестивалів є збереження національної спадщини та представлення своєї неповторної культури.

У художньому музеї в Чернівцях відкрилася унікальна виставка писанок Ольги Ровецької «Сад ангельських пісень». Мисткиня розписує писанки понад 40 років. Вперше взяла писачок до рук у 12 років, – тоді, коли це можна було робити лише підпільно. Адже у радянські часи за це могли покарати, якби сексоти донесли кегебістам. Тут представлено понад 300 робіт авторки писанкарки Ольги.

Вишита сорочка, "шарафан", "кохта" та пояс. На шиї — намисто, на голові — вінок. Таким був традиційний одяг жінок україно-молдовського пограниччя на початку та всередині ХХ століття. У чому особливість вбрання українок, які мешкали у краях, прилеглих до кордону з Молдовою? Які відмінності мав традиційний одяг українок і молдаванок?

Виставку «З Карпатських джерел», присвячену культурі гуцулів, покутян і буковинців відкрили в Ужгородському музеї. Гуцульські запаски, тайстри, а також буковинські рушники на голову - серед предметів колекції директора Буковинського центру культури і мистецтва Миколи Шкрібляка. «Із буковинських кросен» – таку назву має збірка експонатів, що її Микола Шкрібляк представив в Ужгороді.

7 липня 2023 українці щорічно відзначають важливе свято, яке в народі називають Івана Купала. Але в ПЦУ з цим не згодні, адже Купало - дохристиянський бог, і в цей день у храмах згадують зовсім не його, а іншого Івана - Іоана Предтечу, того самого, що став Хрестителем Ісуса.

Глибинний місцевий звичай перетворився на загальнонаціональне надбання. Буковинське поминальне деревце стало елементом нематеріальної культурної спадщини. Ошатне поминальне дерево у ріст дорослої людини чи дитини, прикрашене символічною випічкою, фруктами, свічками – це дар на той світ. У Чернівецькій області його називають пом, парастас, деревце, коливце, прутчик. Кожна фігурка має глибоку духовну семантику – птахи небесні, драбинка на небо, ключ від Царства Небесного тощо, - йдеться у повідомленні Чернівецької обласної ради.

Свято у вишиванках. Для чернівчан - це не лише вбрання, а й демонстрація єдності та патріотизму. На День вишиванки приймали гостей, а також говорили про перемогу. Під час святкування презентували нові віяння у вишивальництві - іменні вишиванки та друкованки - й розповіли, яким чином вишиванки наближають перемогу. Вишита сорочка була й залишається улюбленим одягом української еліти, а Степан Бандера через вишиванку і в сучасності наближає перемогу. Чому вишиванка важлива, як і українська мова, з’ясувала під час святкування цьогорічного свята вишивки кореспондентка БукІнфо.

У розпал війни ціннішими стають символи і люди, які їх зберігають. Одна з таких особливих для нашої команди і України людей – Леся Воронюк, переможниця грантової програми «Talents for Ukraine» від KSE Foundation і засновниця Всесвітнього дня вишиванки! Дівчина надихається Збройними силами України та разом із командою кожен свій культурний проєкт перетворює на зброю для перемоги. Ми поговорили з Лесею про антитренд на вишиванки, сорочку Степана Бандери і правдиве українське дитинство. Ділимось із вами її історією.

У дворику ратуші відбувся захід «Переможна вишиванка», він об’єднав українців та українок з різних куточків країни. Кожна з моделей уособлює незламність свого міста: Бахмут, Луганськ, Миколаїв, Ірпінь, Каховка, Краматорськ та не тільки. Як повідомляє Чернівецька міська рада, на цьому заході хотіли продемонструвати, що вишиванки, як і люди – унікальні й неповторні. Та попри це всі вони про любов до свободи і України.