Історія

Сьогодні в операційній залі Чернівецької дирекції АТ «Укрпошта» відбулася урочиста церемонія спеціального погашення конверту і марки з нагоди 250-річчя Садгори. Серед учасників святкового заходу були присутні заступник міського голови Юрій Лесюк, директор Чернівецької дирекції АТ «Укрпошта» Ярослав Цюпак, президент ЧМБО «Товариство барона фон Гартенберга-Садагура» Володимир Новак, заступник голови оргкомітету «Садгорі 250» Дмитро Сірман, доктор історичних наук Сергій Пивоваров, викладач Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну Микола Семенюк.

24 серпня у Києві розпочався військовий парад з нагоди 30-річчя незалежності України. Трансляцію урочистостей і параду можна подивитися тут і на офіційній сторінці Офісу президента у фейсбуці і на каналі в Youtube.

Україна успадкувала від попередніх епох традиції державотворення. Від Русі: цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році; тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України; Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років; гривню – назву грошової одиниці; назву Україна, що вперше згадується в Київському літописі в складі Іпатіївського літописного зводу під 1187 роком у розповіді про смерть Переяславського князя Володимира Глібовича.

Сьогодні, 23 серпня, до Дня Державного Прапора України у Чернівцях піднімають найвищий прапор. Флагшток встановили на вулиці Воробкевича, у парку "Жовтневий". Ідея об’єднати українські міста, обладнавши у них найвищі прапори, належить Офіс Президента України. Такі конструкції облаштували у 17 обласних центрах. Висота фагштоків від 30 до 102 метрів. На Буковині проєкт реалізують Чернівецька ОДА спільно із Чернівецька міська рада, пише МБ.

До 30-ї річниці Незалежності України в ефірі телеканалу UA: ПЕРШИЙ вийде унікальний документальний серіал “Колапс: як українці зруйнували імперію зла”. Автори якого обіцяють не лише розвінчати пропагандистські (зокрема й іноземного походження) міфи про передумови і причини здобуття Україною незалежності, а й створити кілька сенсацій. Адже безпосереднім учасникам тих історичних подій, зокрема Леонідові Кравчуку, вони поставили такі запитання, які до того ніхто ніколи не ставив…

24 серпня Україна відзначатиме найбільше державне свято – 30-річчя незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю. Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Важливим кроком до повернення

10 років виправно-трудових таборів за народні пісні та вірші рідною мовою. Такий вирок 1951 року отримали двоє студентів Чернівецького медичного інституту – Василь Перун та Дарина Мосендз – бо не соромилися своєї національної ідентичності, відстоювали право українського на існування. У Державний архів Чернівецької області збереглися їхні справи, повідомляє пресслужба ОДА.

Одне з найбільших поселень доби пізньої Античності на території України досліджують поблизу села Бузовиця у Чернівецькій області. Римське поселення під кельменецьким ґрунтом окрім дослідження потребує й охорони. Археологи вважають, що його площа може сягати 60 гектарів. «Для порівняння, середній розмір характерного для того часу поселення становить 6-10 гектарів», – розповідає керівник дослідницької групи, фахівець Інституту археології Національної академії наук України Олег Петраускас.

У Шотландії відновили знайдений у горах величезний тризуб. Двометрову стелу у високогір’ї встановили у 1949 році звільнені з німецьких таборів військовополонені дивізії “Галичина” та УПА. Представники української діаспори Шотландії розчистили двометрову стелу із тризубом, що знайшли кілька років тому у високогір’ї, поблизу міста Дінгвол.

Проаналізував ставлення ОУН до румунської громади краю, а саме спроби повстанців сформувати в румуномовних селах Новоселицького району свою мережу. Хто саме з повстанців проводив таку роботу, а також про танці повстанців із місцевими дівчатами, виявлені в документах згадки про поширення повстанцями листівок румунською мовою, власне побачити ці листівки можна у цій статті. Як видно із документів, не менше двох десятків румунів за етнічним походженням були засудженими за зв'язок із ОУН. При цьому останні знали, що ОУН бореться за побудову Самостійної Української Держави, проте активно допомагали повстанцям, напевне вбачаючи в повстанцях можливий порятунок від радянського ярма.

Сьогодні, 15 липня, із робочим візитом у Чернівці прибув міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Він зустрівся із губернатором області Сергієм Осачуком, з яким вони обговорили майбутні реставраційні роботи у церкві Трьох Святителів, що знаходиться на території ЧНУ імені Юрія Федьковича. "Проєктно-кошторисна документація розроблена, а отже залишилось знайти фінансування. Разом з губернатором області тримаємо ситуацію на контролі і найближчим часом, впевнений, вдасться повідомити хороші новини і буде результат", - повідомив Ткаченко у дописі.

Цього дня, 11 липня 1953 року, було заарештовано повстанську подружню пару «Марічку» та «Орлана». Чоловік тоді виконував обов'язки командира УПА-Північ, коли вони потрапили у засідку МДБ. Останні ж були легендованою групою (перевдягнуті радянські спецслужби) і організовані окружним провідником Кам'янець-Подільської області «Скобом», який числився серед радянських агентів. Повстанське подружжя направили до київської в'язниці на вулиці Володимирській, де за спогадами «Марічки», їх намагалися схилити до співпраці і спільно спіймати тодішнього командира УПА - Василя.

На Хмельниччині поблизу села Голоскова Кам'янець-Подільського району учасники археологічної експедиції натрапили на трипільське поселення, датоване 5-м тисячоліттям до нашої ери. Розкопки проводили на пагорбі – на тому самому місці, де понад 70 років тому, у 1947-му році, місцевий краєзнавець Микола Бурковський знайшов залишки трипільського поселення, але відтоді жодних досліджень тут не проводили.