Історія

16 квітня в рамках заходів з відзначення 250-річного ювілею Садгори з ініціативи Громадського комітету з догляду за українськими історичними похованнями ГО «Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях» та ГО «Товариство барона фон Гартенберга – Садагура», на Садгірському центральному кладовищі відбудеться щорічна акція «Упорядкуємо пам’ять та пам’ятки!». В Садгорі була рідним містом для члена Буковинської делегації Української Національної Ради, керівника українського уряду Буковини Кіцманського періоду, православного священника Івана Щербановича, четаря УСС та УГА адвоката Степана Кавулі, сотника УСС та УГА Павла Шухевича та багатьох інших діячів української історії.

Краєзнавцем, викладачем Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну Миколою Семенюком розроблений дизайнмакет власних поштового конверта і марки з нагоди 130-річниці від дня народження відомого українського громадсько-політичного діяча, уродженця Буковини Осипа Безпалка. 

АКТУАЛЬНО / Рада Європи знає, що сучасні територіальні посягання будь-якої держави повинні відразу засуджуватися, але чомусь дивиться крізь пальці на витівки своїх недолугих членів. Незважаючи на це, недалекоглядний, з імперськими амбіціями, румунський член Євросоюзу собі це дозволив, а керівний орган Євросоюзу навіть не пожурив цього недолугого члена. До 100-річчя захоплення Північної Буковини королівством Румунії сучасна «демократична» Румунія випустила серію монет, правда, малим тиражем, яка присвячена цій події.

ТРАГІЧНІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ / У березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували мешканців йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. Люди повірили, сформувалася колона з кількох тисяч осіб, серед яких були і молодь, і літні люди. Величезна колона рухалася з церковними хрестами та хоругвами, оскільки люди сподівалися, що у хрести стріляти не будуть.

АРТ-ПОДІЯ / Видання, накладом у 1000 примірників, побачило світ у чернівецькому видавництві «Друк Арт». Над дизайном обкладинки працював відомий чернівецький художник Іван Балан. Обкладинка зеленого кольору, що символізує зелену Буковину. Книга має майже 1000 сторінок. Ініціатором перевидання книги став Павло Колядинський, кандидат географічних наук, директор «Чернівецького екскурсійного бюро».

НАША ІСТОРІЯ / Своїх полеглих НКВД поховали з почестями, на центральному кладовищі Чернівців військовому цвинтарі, куди іноді і досі на День Перемоги та інші дні пов'язані із Другою світовою з помпою несуть квіти. На місці, де НКВД спалили та покинули тіла частини повстанців, які загинули в бою, місцеві мешканці спорудили могилу вже в роки незалежності. Повітова боївка була сформована наприкінці жовтня 1944 року обласним провідником ОУН Буковини "Степаном" та "Скригуном". Здійснивши кілька успішних атак на окупантів – спалені сільради, ліквідовані найбільш ненависні населенню голови сільрад та різного роду "уповноважені" – керівництво повстанського руху розділило боївку на дві.

PER ASPERA AD ASTRA / «­Їхала я сюди просто рятуватися», так написала в листі до Михайла Павлика про свій перший приїзд в Чернівці у квітні 1901 року, тобто 120 років тому, Леся Українка. На той момент їй виповнилося 30 років, перед цим в Берліні вона мала дуже важкі операції (перенесла кілька важких операцій на кістках та суглобах рук і ніг), які давали їй надію на часткове одужання. І вона щойно пережила одну з найболючіших і найтрагічніших втрат у своєму житті – в Мінську, в неї на руках помер близький друг Сергій Мержинський. Леся Українка захотіла приїхати до Чернівців, насамперед до Ольги Кобилянської

ГЕРОЯМ – СЛАВА! / У Чернівцях пройшли заходи із вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. Зокрема чернівчани пройшли ходою Пам’яті, а на Центральній площі взяли участь у віче «Майдан забуттю не підлягає». До сьомої річниці трагічних подій на Майдані в Києві, чернівецькі студенти інсценізували події, які відбувалися в той день на Майдані. Також вшанували пам’ять історика, громадського та політичного діяча, голос чернівецького Майдану – Юрія Скорейка. Міський голова Чернівців Роман Клічук посмертно нагородив пана Юрія медаллю «На Славу Чернівців» та передав медаль його дружині Ганні.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ: ЦЕЙ ДЕНЬ СІМ РОКІВ ТОМУ / Микола Федорук заявив перед протестувальниками, що він повернувся на завдання партії Батьківщина, щоб відновисти в місті місцеве самоврядування. Каже довго добиралися потягом з Києва. Демідов заявляє, що коли поступить команда чернівецькому "Беркуту" виїжджати на Київ, він цієї команди ВИКОНУВАТИ НЕ БУДЕ! Виступає командир чернівецького "Беркуту". Він каже, що Беркут на Буковині захищатиме простих людей і нікуди не поїде у Київ вбивати мирних протестувальників. Протестувальники вимагають від начальника УМВС видати людям імуніцію та організувати автобуси, щоб відправити людей на Київ.

НАША ПАМ’ЯТЬ / Біля меморіалу в`язням Чернівецького гетто 1941 року пройшов мітинг-реквієм “Шість мільйонів сердець”, присвячений Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Присутні вшанували пам’ять знищених євреїв хвилиною мовчання. Окрім того, запалили свічки пам’яті біля меморіалу, поклали квіти та камінці, - інформує офіційний портал міської ради. За підрахунками істориків тільки на території Буковини влітку 1941 року від рук німецьких нацистів, румунських жандармів, вояків румунської армії, місцевих поліцаїв загинуло від 10 до 15 тисяч євреїв.