Історія

28 травня з нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства у професорському залі Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася презентація бібліографічного покажчика «Осип Безпалко». Упорядниками унікального видання про педагога, журналіста, міського комісара Чернівців, міністра праці УНР є заступник директора бібліотеки Настасія Загородна та викладач Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, краєзнавець Микола Семенюк.

У мистецькій галереї "Вернісаж" відбулась стилізована імпреза "Леся Українка: право на особисте...", присвячена 150 річниці від дня народження письменниці. Грали на фортепіано її улюблені твори, читали вірші, розповідали про славетну родину, розвінчували міфі про її ніби то не шляхетне походження, складні стосунки з чоловіками, затятий фемінізм.

Цієї п’ятниці, 28 травня, о 15:00 на Театральній площі м. Чернівців відбудеться відкриття виставки «Диво у Чернівцях. Сторінками історії чернівецького єврейського фізкультурно-спортивного товариства «Маккабі 1914-1940». Як повідомили БукІнфо у Чернівецькому музеї історії та культури євреїв Буковини, експозиція приурочена до 100-річчя перемоги футбольної команди «Маккабі Чернівці» у першому офіційному чемпіонаті краю з футболу 1920 року.

У Чернівецькій області готуються до відзначення 400-річчя Хотинської битви. Аби забезпечити комфорт гостям святкових заходів, важливо упорядкувати автошляхи у громаді. Під час наради йшлося також про дерев'яну вежу на в’їзді у Хотин із боку села Атаки, що нині в аварійному стані. Звели її ще до 1000-ліття Хотина, яке святкували 2002 року. Із плином часу деякі конструкції прогнили, тож споруду демонтують, а на її місці встановлять нову.

У обласному художньому музеї відбулася презентація книги «Вернон Кресс: життя під прикриттям» чернівецького журналіста Юрія Чорнея. Модерувала захід Інга Кейван. Ця книга – захопливий інтелектуальний трилер, дійовими особами якого є колишній чернівчанин, уродженець австрійського Інсбрука Петер Демант (1918-2006), події та люди епохи, в яку йому судилося жити. Від Першої світової, ГУЛАГу й Голокосту до падіння Берлінського муру, краху комунізму і спроб реставрації тоталітаризму в Росії. Заснована на численних історичних джерелах, значну частину яких уперше введено в культурний обіг.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна пам’ятатиме депортацію кримських татар із півострова та не пробачить, як 70 років потому корінні мешканці вимушені були знову покинути свій дім через російську анексію. Про це йдеться у відеозверненні Володимира Зеленського.

Ця тема постійно виникає в дописах присвячених «тій» війні. Тій, про яку останнім часом згадують лише з наближенням 8-го травня. І поля битв в соціальних мережах закипають в морях тем та дискусійних питань. Чому німці не взяли Москву? Чому Гітлер влітку 1941 го раптово повернув на південь, замість того, щоб продовжити переможний рух в центрі? Чому під Сталінградом у Вермахту не було резервів? Чому, взагалі, Союз витримав напад найкраще організованої та найлогічніше озброєної армії тих часів? Чому-чому-чому? Ці питання ще довго будуть хвилювати істориків та небайдужих до історичних подій людей.

Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку. У неділю, 9 травня, в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлений відповідно до Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років».

Людське життя завжди непередбачуване, як би ретельно ми все не планували і не намагалися врахувати. Епідемії, економічні кризи, війни, природні катаклізми – це фактори, які не завжди можна передбачити та які можуть вносити свої корективи в життя не лише окремих країн, а й цілого світу. Щоб вистояти в цьому вирі змін та викликів потрібно не лише передбачати їх можливі наслідки, але й робити правильні висновки з уроків історії та застосовувати на практиці ці знання.

Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» спрямує 6,4 млн грн на реконструкцію громадської вбиральні. Відповідний договір підписали з ТОВ «Будівельник 2020». Йдеться про фактично нове будівництво вбиральні замість старого туалету на території заповідника. Голова тендерного комітету Віктор Сандуляк неохоче розповів редакції «Наші гроші. Львів» про його стан. «Якщо ви були в Хотинській фортеці, то ви самі бачили в якому стані наша вбиральня», − зазначив він.

Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" замовив реставрацію моста південної в'їзної вежі за 2 млн. грн. у МКП "Ремстройгазмонтаж". Йдеться про повну заміну аварійного в'їзного моста на висоті 12 м. Роботи мають завершити до серпня 2022 року.