Історія

Звично вважати події квітня 1920 року початком радянсько-польської війни. Але насправді атака польських сил була лише продовженням бойових дій, розпочатих ще листопаді 1918 року після припинення Першої Першої світової. Східне командування Рейхсвера поступово виводило батьківщину німецькі війська з контрольованих за умовами Брестського світу територій колишньої Російської імперії. Простір між кордоном Радянської Росії та Польщею опинявся у політичному вакуумі, який хотів заповнити більшовицький уряд, просуваючи на захід свої війська. Радянська 16-та армія вже 17 листопада 1918 року рушила слідом за німецькими частинами, що відходять, і 10 грудня вступила до Мінська.

Це – одна з найвідоміших антропоморфних фігурок культури Кукутень-Трипілля в зібранні Національного музею історії України. Її демонстрували як у музейних залах, так і на виставках за кордоном – в Італії та Канаді. Саме її обличчя прикрашає обкладинку каталогу «Mysteries of Ancient Ukraine: The Remarkable Trypilian Culture (5400–2700 BC)» («Таємниці давньої України: визначна трипільська культура (5400–2700 до н. е.)», підготовленого для однойменної виставки в Королівському музеї Онтаріо, йдеться у на сторіці Національного музеє історії України у Фейсбук.

Постійний автор нашого сайту, колишній чернівецький журналіст професор Микола Тимошик щойно повернувся з наукового стажування в Талліннському (Естонія) та Гельсінському (Фінляндія) університетах. Стипендію від чужинців він отримав за серію своїх науково-популярних книг про історію української еміграції. Окрім лекцій і дослідів «українського сліду» в тамтешніх архівів він звично фіксував у своїх нотатниках найцікавіше, що має стосунок до добротворчого сліду наших земляків у цих країнах за розділами своєї майбутньої книги «Українська Балтика». Щойно редакція отримала перший матеріал колеги за цією темою.

Під час проведення розкопок у Помпеях археологи натрапили на кімнату яскраво-синього кольору, що є великою рідкістю. Вона прикрашена фресками із зображенням жінок, які репрезентують чотири пори року, пише Daily Mail. Вчені вважають, що кімната використовувалася для зберігання священних предметів та проведення язичницьких ритуалів. У синій колір фарбувалися лише найважливіші кімнати.

Маловідомий широкому загалу простий священик з Немирова на Львівщині Іван Кипріян мало чим відрізнявся від отців УГКЦ свого часу – початку 20 століття. Освічений, шляхетний він служив Богу та своєму народу. Помер мученицькою смертю разом з дітьми-в’язнями радянського табору. Дізнавшись, що дітей ведуть не на медичний огляд, а на страту, виготовив з цукру ангеляток і пробрався до тих дітей в клітку, щоб підтримати їх.

Навесні-початку літа 1915 року Чернівці були прифронтовим містом. Хоча ініціатива на південному фланзі перебувала в руках австрійців, смуга фронту там двічі змінювала свою конфігурацію, то наближаючись, то відсуваючись від крайової столиці Буковини. 6 квітня інженерні батальйони відновили рух по висаджених мостах через річку Прут біля Чернівців за допомогою тимчасового настилу. Був відновлений залізничний рух. Але залізнична станція Фольксґартен за розпорядженням міської комендатури для цивільного використання була закрита. Для цивільних був визначений головний вокзал міста.

Родинні історії репресованих українців і колядки сміливих вояків повстанської армії. У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відбувся мистецький захід «Різдво нескорених». Подію ініціювала громадська організація «Міське товариство політв’язнів та репресованих» за участі Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, який презентував у Чернівцях унікальну виставку предметів із своїх фондів. Представила її виконувачка обовʼязків директора установи на Прикарпатті Оксана Романів. Глядачі також могли побачити світлини з особистих архівів членів Чернівецького обласного та міського товариств політв’язнів та репресованих, повідомляє пресслужба обласної ради.

Людський ембріон – "суспільна власність", небажання народжувати – "дезертирство", аборт можна робити лише після 45 років або за наявності чотирьох дітей, рекомендувати пацієнтам контрацепцію – заборонено. Це не новий законопроект російської Держдуми і не похмура антиутопія, а план румунського диктатора Ніколає Чаушеску щодо підвищення народжуваності на шляху у світле комуністичне майбутнє. Результатом реалізації цього плану стали щонайменше дев'ять тисяч жіночих смертей від підпільних абортів та сто тисяч сиріт. У Румунії зараз живе 19 мільйонів людей – рівно стільки ж, скільки до початку жорстокого експерименту над її дорослими та маленькими жителями. Пропонуємо вашій увазі на цю тему цікавий історичний матеріал-екскурс до Румунії часів Чаушеску від журналістів “Настоящего времени”.

День Святого Миколая – один з найбільш очікуваних у році, адже діти отримують подаруночки, а дорослі – втіху. Свято, яке люблять і діти і дорослі. На Буковині це свято шанували здавна і відзначали різними активностями. Свідчення про це зберігаються у часописах тих часів. Чернівецький обласний архів зробив добірку вирізок із місцевих газет з 1908 по 1937 роки, в яких розміщені оголошення про концерти, забави для дорослих та дітей, вікторини та лотереї, пише Чернівецька обласна рада.

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. С. Бандери з ініціативи громадської організації Чернівецького товариства політв’язнів 12 грудня презентує у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї унікальну виставку-експозицію «Різдво нескорених». Як повідомили БукІнфо в обласному товаристві політв’язнів та репресованих, на виставці будуть експонуватися видання служби пропаганди УПА-ОУН, закордонні видання УГВР, марки, видані Підпільною Поштою України, присвячені тематиці Різдва, а також вишиті політв'язнями в тюрмах ГУЛАГу зображення Богородиці, листівки присвячені Різдву Христовому.

Колись на фасаді ратуші був білосніжний ангел, а на нинішній вулиці Лесі Українки знаходився старий цвинтар. Понад століття тому схили Винної гори або Аврори, як називали її місцеві, були вкриті густими виноградниками. Тутешні господарі робили смачні вина, які збували на ринках, - звідси й назва. Про це пише журналістка Надія Будна у "Молодому буковинці". Та високу гору, з якої відкривалися прекрасні види на місто, поступово "з’їли" цегельні заводи. Як розповіла директорка Муніципальної бібліотеки Леся Щербанюк, за Австрії на схилах Винної гори були три цегельні: "Патрія", "Уніон" та Ервіна Мюллера. Ще один цегельний завод "Мальбанія" знаходився на вулиці Руській. Із цегли, яку виробляли на цих цегельнях, вибудовували Чернівці у ХІХ – на початку ХХ століть.

25 жовтня у Чернівецькому академічному муздрамтеатрі ім. О. Кобилянської у Залі-панорамі (3 поверх) о 15.00 годині відбудеться презентація двокнижжя професора Миколи Тимошика «Змосковлення Буковини» 1940-1990 роки - за документами чернівецьких архівів та матеріалами преси. Документалістика на основі донедавна недоступних архівних матеріалів та рідкісних натепер підшивок газет, альманахів, книг; спогади тих, по кого радянські газети ніколи доброго не писали. Анатомічний зріз випробуваних московськими пропагандистами на Великій Україні ще в 20-30-х роках ХХ ст. форм і методів їхньої пропаганди із зомбування свідомості українців, зміни ментальності, традицій, звичок і поведінки людей.

77 років тому 21 жовтня 1947 року відбулося наймасовіше вивезення українців до Сибіру та Казахстану – депортаційна кампанія під назвою операція «Запад». Її метою було знищення «соціальної бази» українського визвольного руху. Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин оунівців та повстанців. Тоді з Буковини виселили 616 сімей, а це 1 635 осіб. Із них 269 чоловіків, 751 жінка, 615 дітей.

Під час розкопок поблизу Варберга у Швеції археологи знайшли великий могильник епохи вікінгів. Науковцям вдалося виявити залишки 139 могил, в яких були кістки тварин, людей, біжутерія, глиняні горщики та уламки корабля. Фахівці стверджують, що дослідили лише 6% території поховання. Як пише Arkeologerna, археологи почали досліджувати місцевість у травні 2017 року – тоді місцева влада планувала прокласти там нові водопровідні труби та кільцеві розв’язку, повідомляє УП ЖИТТЯ.

Потиснути руку Борису Джонсону, посидіти за одним столом зі Степаном Бандерою та сфотографуватися з княгинею Ольгою. У кіноконцертній залі “Чернівці” відкрили виставку з реалістичними фігурами відомих діячів різних історичних періодів. Це частина експозиції музею "Становлення української нації".