Історія

Маловідомі та сенсаційні факти з життя буковинців 1940-1980 років віднайшов у Чернівецькому обласному архіві український науковець, журналіст та професор Микола Тимошик, який певний час мешкав на Буковині, а нині живе у нашій столиці. Він каже, що досліджує «справжню історію Буковини радянських часів», яку вправно замовчувала та фальшувала тодішня пропаганда. Робота в запилених архівах завершена. Його нові книги "Змосковлення Буковини" та "Журналістика Буковини тоталітарної доби" практично вже готові до друку. Над ними Микола Степанович працював останні кілька років, опрацювавши сотні архівних документів та публікацій.

На Центральній площі Чернівців, біля пам'ятника Тарасові Шевченку представники громадськості, духовенства, студентська молодь, школярі та ліцеїсти вшанували подвиг полеглих Героїв Крут. До вшанування подвигу долучилися учителі і ліцеїсти Чернівецький ліцей №5 "ОРІЯНА", написала на своїй сторінці у Фейсбук директорка цього навчального закладу, депутатка міської ради Галина Абрам'юк, розмістивши світлини із події.

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога. Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Сьогодні, 27 січня, у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. З цієї нагоди відбудеться онлайн-прем’єра документального фільму «Забутий Голокост – подорож Трансністрією», що розповідає про трагічну долю мешканки Чернівців Рози Цукерман (1908–2002) – єдиної з родини, кому вдалося вижити в ті страшні часи. Восени 1941 року вона разом із батьками, чоловіком і маленькою дитиною була депортована до Трансністрії. Історія цієї родини – типова для багатьох тисяч єврейських сімей з Чернівців.

Сьогодні, 26 січня, у Чернівцях у кіномистецькому центрі ім. І. Миколайчука відбулася прем’єра документального фільму "Виживуть тільки закохані. Траян Попович та інші". Кінозал був заповнений вщент, повідомляє кореспондент molbuk.ua. Фільм присвячений діяльності мера Чернівців Траяна Поповича, якому у 1941 році вдалося врятувати від загибелі біля 20 тисяч чернівчан єврейського походження.

У Чернівцях 26 січня у кіномистецькому центрі Миколайчука покажуть фільм «Виживуть тільки закохані. Траян Попович та інші». Сюжет фільму побудований на документальних фактах. Зйомки проходили у Чернівцях та в Румунії. Це проєкт В'ячеслава Хабайла, Сергія Воронцова та Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи», що вийшов за фінансової підтримки «Агенції міжнародного співробітництва для розвитку RoАid», пише Медіа агентство АСС.

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (далі – УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха для українського державотворення.

Чому на Заході Різдво відзначають 25 грудня, а в Україні велика кількість віруючих й досі відзначає його аж 7 січня? Пояснюємо ‒ коротко і швидко! Насправді, православні, католики, а також греко-католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.

За Австрії у Чернівцях було дуже поширене жебрацтво. Як згадував історик Раймунд Фрідріх Кайндль, магістрат у вересні 1785 року видав "місцевим справжнім жебракам" спеціальні знаки, які кріпили на грудях зліва. Всіх інших прохачів хапали і саджали у в’язницю. Жебраків-калік випроваджали за межі міста й попереджали, що у разі повернення їх заарештують і покарають 20 ударами палиць. Поліційний статут 1793 року зобов’язував суд випровадити "розпусну наволоч" і "ледацюг" за межі краю або віддати у солдати. Особливо багато жебраків тинялося містом у базарні дні.

У групі "Декомунізація.Україна" побачив знайомі фото - виявляється і досі місцева Чернівецька поліція вшановує колаборантів, зрадників та окупантів, які мордували буковинців під час попередньої окупації краю московитами у 1944 році. Нагадаю деякі факти із біографії осіб, "безсмертні імена" котрих досі вшановує місцева поліція. Про Большакова і Меняшкіна ви певне вже знаєте – саме їх повстанці ліквідували біля села Дихтинець Путильського району у вересні 1944 року, на місці, де потім стояв пам’ятник трьом чекістам.

21 листопада, у День гідності й свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов'язати жовту стрічку, викласти у соцмережі фото з нею та хештегом #ЖовтаСтрічка, щоб підтримати опір на окупованих територіях. Про це повідомляється у пресрелізі руху громадянського спротиву "Жовта стрічка", який виник навесні 2022 року в Херсоні майже одразу після того, як його захопили російські війська, і швидко поширився на інші окуповані території, зокрема у Бердянську Енергодарі, Луганську, Новій Каховці, Криму та окупованих містах Донеччини, пише Суспільне.

Активісти Одеського осередку Демсокири вдягнули пам'ятник Катерині II у костюм середньовічного ката. Про це повідомила пресслужба Демократичної Сокири. "Катерина ІІ в катівничому ковпаку у ролі шибениці - нарешті ця політична діячка часів Російської Імперії представлена в притаманному їй вигляді", – заявили представники Одеського осередку.