Наша історія: колись у Чернівцях було багато льодових майданчиків

Колись у Чернівцях було багато льодових майданчиків. Взимку містяни також каталися на лижах із гори Цецино, грали в хокей, ходили на костюмовані бали-маскаради, пише molbuk.ua

Катання на ковзанці було популярною розвагою для чернівчан. На листівці 1899 року зображені усміхнені, щасливі обличчя ковзанярів на Елізабет-пляц (нинішня Театральна площа). Тут знаходився один із найбільших льодових майданчиків. Він діяв і в румунський період. На ковзанці були буфет із різними наїдками та гардероб для спортсменів.

Гвинт вгризався зубцями в обцаси

Ще одна ковзанка знаходилася на території Центрального парку – неподалік нинішнього Літнього театру. За свідченням старожилів, її орендував пан Дворецький. Тут грали у хокей, влаштовували костюмовані бали-маскаради, звучала жива музика.

Льодові майданчики були також у сквері біля школи №23, на території скверу між нинішніми вулицями Лесі Українки та Університетською, у парку Федьковича.

Письменник Георг Дроздовський у своїй книзі "Тоді в Чернівцях і довкола" згадує, як вони із хлопцями каталися взимку на лижах.

"При мінус 20 ми вправлялися в лижному спорті… Надто довгі лижі, до того ж довга палиця, за яку ми чіплялися і навколо якої танцювали…, – писав Г. Дроздовський. – Сніговою ареною тоді нам ще служила толока; лише згодом виявили, що місцева гора Цецино була вершиною у прямому значенні цього слова…".

Наявність аптечки та пічки

Дозволи на відкриття ковзанок видавали спеціальні комісії. Вони вимагали, щоби поряд із майданчиком був обладнаний аптекарський куточок із ношами, бинтами і йодом на випадок травм. Одна з умов – наявність добротної пічки з цегли або кахлю в гардеробі.

На вулиці Олександра Доброго 1937 року облаштували ковзанку "Сіная". Втім, як виявилося, орендар Аурел Гросару не дотримався всіх зобов’язань. Про це свідчать документи: "Адміністративна служба примарії надіслала протокол від 30 грудня 1937 року змішаної комісії про те, що спорудження на ковзанці "Сіная" на вулиці Олександра Доброго несправні, електрична лінія не відповідає техніці безпеки... У зв’язку з цим комісія зробила висновок, щоб закрити ковзанку до усунення недоліків".

На різдвяні та новорічні свята чернівчани ходили на костюмовані бали-маскаради. Їх влаштовували в народних домах, зокрема в Українському та Німецькому. Найзаможніша публіка збиралася у Польському народному домі. До цього дійства готувалися заздалегідь: шили сукні та костюми, замовляли коштовності. Тут батьки влаштовували оглядини наречених для доньок. Молоді люди знайомилися, призначали побачення, танцювали і веселилися до світанку.

Цікаві факти

Влаштовували вечірні катання з музикою

* У 1872 році в Чернівцях заснували спілку ковзанярів.

* У 1896 році спілка ковзанярів збудувала поруч із ковзанкою біля Ботанічного саду дерев’яний павільйон на зразок віденського. Одним із авторів проєкту був відомий чернівецький архітектор Кольбенгайєр. Тут були гардеробні, великий буфет, зали, каса, приміщення для музикантів, балкон для судді. Павільйон опалювався та мав електричне освітлення. На ковзанці влаштовували вечірні катання. Членська картка коштувала п’ять флоринів.

* На зимових балах танцювали танго, вальс, фокстрот, мазурку. Чоловіки повинні були бути у костюмах, а жінки – у вечірніх сукнях і туфлях. Панянки одягали модні на той час сукні з оксамиту, прикрашені витонченим мереживом чи хутром. Хлопці купували букети обраницям, а дівчата своїм кавалерам – дорогі цигарки. Того, хто купив на аукціоні найдорожчий букет, оголошували королем балу. Панянка, яка отримала найбільше вітальних листівок, ставала принцесою балу, йдеться в історичній підбірці журналістки МБ Надії Будної.

^{Ілюстрації з історичного архіву Чернівців. Відкриті джерела}