Аналітика

Навесні цього року у Чернівцях правоохоронці викрили одну з найбільших підпільних тютюнових фабрик, яку коли-небудь виявляло Бюро економічної безпеки України. Її потужності дозволяли виготовляти до 720 тисяч пачок сигарет на добу, а щомісячний незаконний дохід організаторів, за даними слідства, міг перевищувати мільярд гривень. Фабрику закрили, обладнання та продукцію на сотні мільйонів гривень вилучили, учасникам схеми оголосили підозри.

Після нічної атаки 6 липня головним сигналом для України стало те, що вся балістика пройшла без перехоплень. Росія спрямувала основний удар на Київ та область і застосувала понад 400 засобів повітряного нападу. Жодну з балістичних і протикорабельних ракет перехопити не вдалося — і саме це, кажуть експерти, відкриває головне питання: як Україні захищатися, якщо ракет для Patriot бракує, а РФ нарощує ставку на балістику.

Останні події навколо дипломатичних треків Мінська, Москви та Пекіна свідчать про серйозні тектонічні зсуви у стосунках всередині так званої «союзної держави». За даними політичних аналітиків, під час нещодавніх закритих переговорів Олександр Лукашенко відмовив Путіну у виконанні низки його ключових воєнних забаганок. Йдеться про категоричну відмову знову надавати білоруську територію для повторного наступу на Україну або для ескалації бойових дій у бік європейських кордонів.

Політичний ландшафт навколо Кремля зазнає незворотних змін. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко розпочав приховану гру із дистанціювання від Москви, намагаючись знайти безпечну гавань на Заході через контакти з оточенням Дональда Трампа. Про Про це в ефірі YouTube-каналу «И Грянул Грэм» розповів міжнародний оглядач Іван Яковина. За оцінками аналітика, поведінка Мінська, криза російських еліт та економічний тиск свідчать про те, що оточення Володимира Путіна дедалі чітко усвідомлює наближення фіналу чинного російського режиму.

Політолог Олег Саакян в ефірі Радіо NV детально проаналізував нинішню напругу в українсько-польських відносинах, рішення президента Володимира Зеленського не їхати на конференцію з відбудови України в Гданську, політику новообраного президента Польщі Кароля Навроцького та перспективи подальшого діалогу між двома країнами. На думку експерта, нинішня криза є значно глибшою, ніж окремі дипломатичні суперечки, а повернення до моделі відносин, яка існувала останні десятиліття, вже неможливе.

У Росії дедалі помітнішими стають ознаки внутрішньої кризи, а війна проти України поступово розколює не лише суспільство, а й силові та політичні еліти. Водночас Кремль намагається приховати масштаби проблем, які накопичуються всередині країни. Про це в інтерв'ю 24 Каналу заявив відомий журналіст-розслідувач видання The Insider Христо Грозєв.

На Костянтинівському напрямку станом на 21 червня 2026 року українські військові відбили 11 атак російських окупантів. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, ворожі штурми відбувалися у районах самої Костянтинівки, а також сусідніх населених пунктів. Ворог атакував біля Костянтинівки, Іллінівки, Софіївки, Плещіївки, Іванопілля, Русина Яру та у бік Кучерового Яру. Попри просування російських окупантів углиб міської забудови та важкі вуличні бої, загрози оперативного оточення Костянтинівки наразі немає.

Росія вже втратила стратегічну перспективу у війні проти України, а нинішній кремлівський режим може не пережити 2027 року. Водночас перелом у війні фактично відбувся ще у 2025 році, коли Москва почала вичерпувати накопичені резерви і перейшла до існування за рахунок поточних доходів. Таку думку висловив політолог та громадський діяч Олег Саакян в інтерв'ю агентству «Укрінформ».

Ніхто не здивувався, коли ввечері 1 червня, тобто через тиждень із зайвим, Путін знову повернувся до удару по коледжу в Старобільську, щоб оголосити про нову фазі своєї війни з Україною Навпаки, усі чекали, що так і буде. «Киевская верхушка решила открыть новую страницу в череде своих преступлений, придать новое качество конфликту в целом. Ну что ж, это их выбор» - сказав російський диктатор. Але це не їхній вибір. Це свідомий вибір Путіна, який цинічно і не перший раз використовує загибель людей для переходу до давно підготовлених кроків для заздалегідь спланованої ескалації. Переведення війни у відкриту терористичну фазу та бомбардування українських міст були задумані ще до параду 9 травня.

«Ризику війни в Європі немає, тому що Росія навіть не здатна перемогти України, яка має повне право на самозахист, і вона робить це героїчно. Росіяни розуміють тільки мову сили, і Європа має бути сильною». Як не дивно, але ці слова належать прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. І сказав він їх у червні минулого року, намагаючись отримати голоси місцевих прихильників України. Проте маніпуляція найвідомішої «політичної тварини» Європи не спрацювала: вибори він програв із тріском.

У пересічного росіянина зараз є дві головні проблеми. Перша: він не цікавий владі. Друга: влада зацікавилася ним. Минулий тиждень довів, що в такому, здавалося, міцному домі, який 26 років будував Путін, з’являється все більше тріщинок, настільки наочних, що ховати їх далі неможливо. Навіть у публічному «патріотичному» полі залунало слово «спротив», йдеться в аналітичній публікації Укрінформу.

«Я навіть обговорювати таку можливість не бажаю», – так у червні 2025 року Путін відповів на запитання, що він робитиме, якщо Ізраїль і США вб’ють лідера Ірану Алі Хаменеї. За сім місяців після цих слів він заявив: «У нашій країні аятолу Хаменеї пам’ятатимуть як видатного державного діяча, який зробив величезний особистий внесок у розвиток дружніх російсько-іранських відносин, виведення їх на рівень всеосяжного стратегічного партнерства».

Обіцянки про те, що вже навесні ми проведемо президентські вибори і затвердимо на референдумі перемир’я, виглядають радше політичними бажаннями, ніж реальними сценаріями. З одного боку – адміністрації Дональда Трампа, з іншого – Володимира Путіна. Про це на своїй сторінці у Фейсбук пише народний депутат України, журналіст Микола Княжицький. Трамп зацікавлений у припиненні вогню не з гуманітарних причин. Наприкінці року у США відбудуться парламентські вибори, де демократи мають серйозні шанси повернути контроль над Конгресом.

Українці сміються з фрази Путіна про те, що зниження економіки в Росії у 2025 році було плановим і рукотворним. Воно звісно може звучати так само брєдово, як бойові комарі і захоплений Купянськ. Як «все іде по плану». Але парадокс у тому, що тут Путін не бреше. Що стало основним фактором економічного падіння в Росії у 2025 році? Висока облікова ставка. Яку свідомо задрав на дуже високий рівень російський Центральний Банк. Чому? Може Набіуліну завербував Буданов і тому вона свідомо шкодить економіці Росії? От і всі російські олігархи цілий рік бідкались, що їх душать.

Масовані ракетно-дронові атаки країни-терористки Росії по Україні переслідують відразу кілька цілей. Їх щонайменше п’ять. Перша і найголовніша – завдати військової шкоди нашій країні, друга – економічної, третя – зламати моральний дух українців, четверта – спричинити "вибух" чи Майдан в Україні, а п’ята, найбільш несподівана, – це сатисфакція. Як це не парадоксально, велика кількість громадян РФ тішаться бідою, яку ці атаки несуть Україні, й спостерігаючи за злочинами Кремля, відволікаються від проблем власного життя.