Володимир Зеленський дав "ляпаса" Франку-Вальтеру Штайнмайеру. Але чи варто було це робити? - Ростислав Демчук розмірковує з Брюсселя

Вістка про те, що впіймано Віктора Медвечука - це звичайно дуже круто. Тепер треба не дати йому померти від "самогубства". Але ця вістка більше для нашого внутрішнього обговорення. А от що робити з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером? Скандальна новина про те, що Володимир Зеленський De Facto оголосив Штайнмайeра "не бажаною особою" в Україні - сколихнулa світові ЗМІ й усю політичну еліту світу і, зокрема, Європи.

Ось деякі заголовки із німецьких та іших західних ЗМІ: "Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмайер дістав мега ляпас від Володимира Зеленського", "Удар "мухобойкою" одержав Франк-Вальтер Штайнмайер від Володимира Зеленського", "Плювок" в обличчя президенту Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмайеру"... і в такому дусі.

За фактом це занадто різкий і зухвалий випад в бік фередералного президента Німеччини. Історія дипломатіїї і міжнародних відносин знає випадки, коли президент Туреччини Реджеп Ердоган двічі відмовився від зустрічі з колишньою канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Ігнорував Ангелу Меркель і президент Польщі Анджей Дуда, тому Меркель обмежилася коротенькою розмовою з польським прем'єром Матеушем Моравецьким. Але, щоб ось так... посилати відкритим, прямим текстом президента держави слідом за "воєнним русскім кораблем"... - такі випадки мені невідомі. Адже ж можна було "відшити" Штайнмайера красиво і дипломатично, без образ.

В глибині душі я розумію "вибрик" Володимира Зеленського. Це і скандальнозвісна "формула Штайнмайeра", і його позиція: "Альтернативи Мінську і Нормандському формату немає"; це і підтримка "Північного потоку - 2"; це і блокування продажу зброї Україні з країн НАТО... Але минуло трохи часу і пан Штайнмайeр хутенько "перевзувся" й визнав свої помилки.

Гаразд, можна в душі заперечити той факт, що визнання Штайнмайeром своєї стратегічної провини перед українцями й Україною не означає, що українці й Україна його пробачають. Проте, я ще раз наголошую, це мої емоції і переконання. Але в дипломатії і міжнародній політиці емоції є дуже кепським порадником. Тим більше, варто пам'ятати, що Франк-Вальтер Штайнмайер є не останньою людиною у німецькій і європейській політиці, a сьогоднішній ляпас Штайнмайeру може ще відгукнутись Зеленському болючим відлунням. Hаступні вибори канцлера ФРН у 2024 році.

І ще одна важлива деталь. Поїздку до Києва запропонував Штайнмайеру президент Польщі Анджей Дуда разом з президентами Литви, Латвії й Естонії.

P.S. Коротенько про те, що сьогодні сталось. Під час візиту до Польщі президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайeр підтвердив, що його потенційний візит до Києва українська сторона назвала небажаним. Штайнмаєр хотів поїхати до Києва, щоб "послати сильний сигнал європейської солідарності з Україною", як він сказав у вівторок вдень. "Я був готовий до цього. Але, очевидно, треба визнати, що в Києві цього не хотіли". Натомість Київ запросив відвідати українську столицю канцлера Німеччини Олава Шольца.
"Візит до Києва запропонував Штайнмайеру його польський колега Анджей Дуда разом із ним і президентами Балтії (з Естонії, Литви, Латвії)", - cказав Штайнмайер.

Штайнрмайер приховає глибоку образу і через якийсь час спробує Зеленського вжалити. Вчинок Зеленського сміливий і зухвалий, але все ж, я вважаю, не є мудрим і далекоглядним.

Ростислав ДЕМЧУК, журналіст-міжнародник. Брюссель, Белгія
Спеціально для БукІнфо (с)