Американські вчені змоделювали удар Росії 300 ядерними ракетами по США. Який результат?

Заступник секретаря Ради безпеки Дмитро Медведєв вкотре погрожував використати ядерну зброю, щоб не допустити поразки Росії у війні з Україною. "Програш ядерної держави у звичайній війні може спровокувати початок війни ядерної", - написав він у своєму телеграм-каналі. Незабаром після нього про «згубні передчуття для миру» заявив патріарх Кирило.

Раніше Медведєв та Володимир Путін уже кілька разів розмахували ядерною палицею, причому президент заявляв, що «не блефує». До кінця року агресивна риторика вщухла, після того, як невдоволення нею висловили лідери Китаю та Індії, пише видання The Moscow times з посиланням на Financial Times.

США також попередили Москву про наслідки ядерної ескалації.

Західні експерти серйозно ставляться до російських загроз. На організованій Фондом Карнегі у Вашингтоні Міжнародній конференції з ядерної політики наприкінці 2022 р., де збиралися провідні світові експерти з національної безпеки, один із учасників наполягав, що Україна майже напевно виграє війну та звільнить усі свої території, включаючи Крим. На думку іншого, розповідає Financial Times, Путін сприйме таку принизливу поразку як екзистенційну загрозу якщо не Росії, то своєму режиму; у цій ситуації можна собі уявити, що він вдасться до ядерної зброї.

Учасники конференції могли відчути себе на місці президента США, якому треба ухвалити рішення у ситуації, коли Росія випустила 300 ядерних ракет за всіма американськими наземними комплексами міжконтинентальних балістичних ракет. США не зможуть збити їх усе, що означає загибель 2 млн. американців.

Експеримент з використанням віртуальної реальності проводили Шерон Уейнер та Моріц Кютт, експерти з національної безпеки Прінстонського університету. Редактор FT так описує свою участь у ньому:

Всього кілька хвилин тому я склав присягу як президент США, а зараз сиджу в Овальному кабінеті і дивлюся репортажі про конфлікт, що розгоряється в Європі. Вривається агент секретної служби і каже мені негайно покинути кабінет. Я спускаюся на ліфті в розташований під Білим домом кризовий центр, відомий як Зал операційних нарад, де провідні радники національної безпеки інформують мене про запуск ракет. У мене є 15 хвилин на прийняття рішення у відповідь. Поки годинник цокає, я повинен вибрати один з трьох варіантів: всі вони передбачають удар у відповідь по Росії, в результаті якого загинуть від 4 млн до 45 млн осіб. Що я буду робити?

Мені доводиться приймати найскладніше рішення, яке людина може бути змушена прийняти у всій історії людства. Почуття відповідальності просто пригнічує. У вухах дзвенять слова радника з нацбезпеки: «Якщо ви не відповісте, а напад виявиться реальним, що ви потім скажете американському народу?»

Між Москвою та Вашингтоном є кілька каналів зв'язку, які працюють навіть у ході нинішнього протистояння в Україні.

Зокрема, між керівниками ЦРУ та СЗР Вільямом Бернсом та Сергієм Наришкіним — для управління ризиками, особливо ядерними, розповідала наприкінці листопада тимчасова повірена у справах США в Росії Елізабет Руд. Але коли під час експерименту «я питаю, чому ми досі не зв'язалися з росіянами, мені кажуть, що вони не відповідають на дзвінки», пише редактор FT.

Експеримент заснований на реальному алгоритмі дій, прописаному в інструкції США про реакцію застосування ядерної зброї, зміст якої практично не змінився з часів холодної війни. Його мета — подивитися, як люди поводяться в ситуації колосального тиску, коли їм доводиться приймати життєво важливе рішення за браком інформації.

З 79 учасників 90% вдалося до відповідного ядерного удару.

"Достовірність досягається атмосферою стресу і складнощів, що створюється в результаті присутності в залі кількох людей, які приймають рішення", - пояснює Уейнер. Усі вони діють із кращих спонукань, але вони мають різні пріоритети, різний емоційний багаж, вони по-різному реагують на стрес. "Якщо президент не керує всім цим процесом, криза розростається сама по собі", - каже вона.

Деякі експерти пропонують переглянути алгоритм дій у ситуації ядерної ескалації. Серед них — фахівець із когнітивної нейробіології, експерт із прийняття рішень Моран Серф із Північно-Західного університету. В останні півтора роки він опитував десятки експертів з ядерної зброї, військових і політиків, фахівців з антикризового управління з різних країн світу, включаючи дев'ять країн, які мають ядерну зброю (США, Росія, Китай, Великобританія, Франція, Ізраїль, Індія, Пакистан, КНДР). ).

Серф, зокрема, пропонує скасувати 15-хвилинний інтервал, протягом якого президент США має ухвалити рішення про запуск ракет після отримання попередження про ядерний удар: навіть якщо США втратять усі наземні ракети, у них залишиться достатньо ракет морського та повітряного базування. Також необхідно постійно проводити навчання та аналізувати допущені помилки; сформулювати найгірший варіант розвитку подій, а потім відмотувати назад, щоб зрозуміти, як його можна уникнути.

Інші фахівці теж вважають, що потрібні зміни. Союз стурбованих вчених (некомерційна організація, яка бореться за безпечніший світ) у листопаді запропонувала, щоб згоду на запуск ядерних ракет давали два високопосадовці з числа наступників президента США. Це дозволить уникнути «залежності від забаганок і сумнівних суджень однієї людини», йдеться у їхньому листі.

США спочатку могли б переконати внести зміни своїх союзників щодо НАТО, а потім такі країни, як Індія та Пакистан, вважає Серф. Поговоривши з політиками з Росії та Китаю, він вважає, що навіть вони могли б погодитись перейти до більш безпечного режиму.

FT, щоправда, не пише, коли Серф говорив із представниками Росії — до війни чи після того, як її керівники стали лякати світ застосуванням ядерної зброї. Але редактор газети послухався його поради: не став приймати поспішне рішення в ситуації стресу (разів ядерних ракет у морі та повітрі в США достатньо) і не санкціонував удар у відповідь.