Історія

Днями у Чернівцях побував відомий учений, журналіст і письменник Микола Тимошик. Метою його теперішнього приїзду на Буковину стало завершення півторарічних архівних пошуків документів за темою його дослідження «Змосковлення Буковини». Перший том цієї своєрідної буковиніани, як відомо, вже побачив світ за сприяння ОВА і був успішно презентований у Києві та Чернівцях наприкінці березня. Нині робота над версткою другої книги завершена. Із цієї нагоди колишній редактор газети «Буковина» Анатолій Ісак взяв у автора інтерв’ю.

В Україні вперше видана цілісна біографія Івана Вовчука – члена Організації Українських Націоналістів, заступника Степана Бандери. До цього часу про нього було відомо дуже мало, при тому що він був одним з найвпливовіших членів ОУН і в Україні, і в США. Книжку «Національний трибун. Життя та ідеї Івана Вовчука» написав Олег Проценко, а видало київське видавництво «Фронезис». Презентація відбулась 10 червня у Києві. «Уся біографія Вовчука розвінчує антиукраїнські імперські міфи Москви», - наголосив Олег Проценко.

Якщо російська армія рухатиметься на війні нинішніми темпами, то вона дійде до Києва у 2151 році. Це на 50 років пізніше, ніж українці дійдуть до кордонів 1991-го року. Таку ймовірність висловив відомий історик та професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в інтерв'ю Radio NV. Він аналізує сценарії завершення війни в Україні та оцінює ймовірність колапсу Росії. До вашої уваги - найцікавіший, на наш погляд, фрагмент цього інтерв’ю.

На Буковині згадали трагічні події, які відбулися 83 роки тому. Тоді, у ніч з 13 на 14 червня, з Буковини та Бессарабії депортували 7116 осіб, ще 604-х людей було заарештовано. Жителів краю примусово вивезли у віддалені райони Радянського Союзу, більшість депортованих не вижили. Примусове вивезення людей з Чернівецької області у 1941 році відбувалося у два етапи. Перший – 23 травня, тоді радянські кати у 36 вагонах відправили понад пів тисячі людей у три регіони СРСР.

Через обміління Дністра на поверхні з'явився затоплений міст часів німецької окупації. Переправу побудували німецькі інженери через ліву притоку Дністра річку Ушицю, а дорожнє полотно виклали кам’яною бруківкою. Про це йдеться в повідомленні «Дністер 1362», пише Главком. Міст часів німецької окупації побудований поблизу села Липи Кам’янець-Подільського району Хмельницької області на початку 1940 років. Раніше побачити його могли лише аквалангісти, тепер же споруду видно неозброєним оком.

Коли заходить діло за перехід парафій з МП до ПЦУ, то московські попи починають верещати: «Геть руки від нашої канонічної території! Будуйте собі свої храми, а наші не чіпайте!» Чи є правомірними претензії Моспатріархату, що Буковина - то їх канонічна територія? Чи будував Моспатріархат храми на Буковині? Ні! За часів російської (сталінсько-радянської) окупації на Буковині не було збудовано ЖОДНОГО храму! Як, до слова, і за попередні 24 роки (період Румунської окупації). Усі старі храми, де служать московські попи, є окупованими в результаті РЕЙДЕРСЬКОГО захоплення у 1944 році!

У 1914−1917 роках Чернівці, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, півтора року перебували під контролем росіян. Загарбники руйнували місцеві електростанції та підприємства, грабували крамниці й оселі, а людей кидали до тюрем. Під час Першої світової прикордонне місто Чернівці із населенням 90 тис. людей переходило від Австрії до Росії тричі: спершу на два-три місяці, а потім окупанти затримались тут понад рік.

Науковці з допомогою відповідного обладнання проводили метеорологічні спостереження за погодою, а результати публікували щоденно у місцевій пресі. Згідно з повідомленням керівника військової адміністрації Буковини барона Карла фон Енценберга, у 1782 році дощ падав безперервно з першого вересня до кінця листопада. Були знищені всі поля, розмиті дороги. Річка Прут знесла на правому березі частину міської території, отож дорога, що проходила біля мосту, почала зсуватися, а місцями була розмита на відстані 20 сажнів. У зв’язку з цим довелося переносити переправу в інше місце.

Вони виборювали для нас незалежну Україну. У Лукавцях Берегометської громади вшанували пам'ять загиблих вояків УПА. Біля могили, що у лісі на околиці села, представники духовенства відслужили молебень. А опісля у місцевому клубі відбувся концерт-реквієм. Про це пише Чернівецька обласна рада.

Під час розкопок у стародавньому місті Лаодікея на території турецької провінції Денізлі, яке внесене до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знайшли статую бога медицини в грецькій і римській міфології Асклепія та голову статуї його доньки Гігієї. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на TRT Haber.

Щороку у третю неділю травня в Україні відбуваються заходи, приурочені до Дня пам’яті жертв політичних репресій. 19 травня опівдні у середмісті Чернівців біля меморіалу жертвам голодоморів відбулося скорботне зібрання за участю представників обласної та міської влади, ветеранів АТО, ООС та російсько-української війни, представників обласного товариства політв’язнів та репресованих, громадських активістів.

Проведена слідча експертиза підтвердила, що композитор-виконавець Володимир Івасюк не міг би фізично скоїти самогубство. Про це сказав заслужений юрист України, ексзаступник Генпрокурора України Микола Голомша в етері телеканалу "Еспресо".

У Чернівцях презентували документальний науково-пізнавальний фільм про митрополита Євгена Гакмана, покриканий відкрити постать видатного діяча якомога ширшому колу людей і розповісти про значення його великої роботи. Стрічка з циклу «Великі буковинці» триває 37 хвилин, але дуже яскраво та влучно розповідає про життя та діяльність митрополита.

Восьмеро розстріляних та повішених на шибениці в 1944 році, четверо полеглих в російсько-українській війні, ще більше 30 перебувають нині в лавах ЗСУ. Це чоловіки-захисники - з мікрорайону Ленківці в Чернівцях. "Їх кликав біль за долю України" - захід пам’яті та шани Героїв проведуть у Ленківцях 21 квітня.