"У рашистів буде два виходи: або здаватися, або вмирати". Михайло Самусь про те, що відбувається у зоні бойових дій на півдні України

Радник президента України Олексій Арестович 22 серпня заявив, що у Високопілля Херсонської області українські військові взяли російську армію до котелу, але пізніше свої слова спростував. Він заявив, що поки що рано говорити про повне оточення російських військових. Водночас, президент України Володимир Зеленський підтвердив, що військові ведуть контрнаступ у Херсонській області, яка вже кілька місяців перебуває в окупації.

Заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь розповів "Настоящему времени" про те, що відбувається в зоні бойових дій на півдні України, як змінюється хід війни, та про стратегії армій України та Росії.

— Ви зрозуміли, що сталося під Високопіллям? Арестович спочатку підтверджує котел, до якого потрапили російські військові, потім наступного дня сам каже, що Україна там не мала достатньо сил для оточення росіян. Що там насправді сталося?

— Насправді там відбувається операція Збройних сил України, яка має дуже чітку мету – розгром російського угрупування, яке знаходиться на правій стороні Дніпра зараз. І цей один із епізодів, звичайно, привернув до себе увагу через гучні заяви про “котел”. Але насправді там був не котел із самого початку – там було оточення з трьох боків. Південну сторону не було закрито. Цей вогневий контроль зараз не лише посилюється, а й за тими даними, які звідти приходять, вони уривчасті, але, наскільки я розумію, українські війська там продовжують просуватися і поступово закривають ці ворота.

Насправді там сама ситуація не лише в одному населеному пункті. Все угруповання російських військ, яке знаходиться на правій стороні Дніпра, тобто це херсонське угруповання, а також угруповання від Берислава на північ у бік Кривого Рогу, про яке ми зараз і говоримо, вони знаходяться в міру знищення мостів у ситуації, коли будь-якої миті вони можуть потрапити не те що в котел – вони потрапляють у ситуацію, коли вони мають два виходи: або здаватися, або вмирати. Тому вся ця ситуація розвивається. Я думаю, що скоро ми дізнаємось про хороші новини.

— Михайле, проте якщо дивитися на карту, Високопілля – це населений пункт практично на кордоні з Дніпропетровською областю. Тобто, це досить далеко від Херсона, досить далеко від берега Дніпра. Як там триває ця операція? Наскільки я розумію, там мають бути досить значні сили росіян.

— Я ще раз повторюся: це одне й те саме угруповання. Росіяни мають завдання, яке з них не знімали – наступ на Кривий Ріг. А херсонське угруповання має взяти Миколаїв та Одесу. Навіть зараз точаться якісь заяви, що росіяни готові брати Одесу. Але це все фантазії. Насправді українська армія проводить зараз наступальну операцію, під час якої поступово відрізає лінії комунікацій. Знищення мостів – це створення ситуації, коли росіяни не зможуть форсувати Дніпро, їм не буде куди відходити.

Якщо подивитися на карту, вони зараз знаходяться вже на волосині від повного оточення цього величезного угруповання, включаючи Херсон, Берислав, і аж до Високопілля. Це справді величезна територія, на цій території, за різними оцінками, знаходиться від 15 тисяч російських військ. І всі ці війська знаходяться в ситуації, в якій вони можуть бути розгромлені, або здаватися. Вони в принципі іншого виходу зараз не будуть.

Єдина проблема у росіян - це у них дуже запізнюється управління, координація та прийняття рішень. Ніхто з російського керівництва не наважується дати команду російському угрупованню праворуч Дніпра піти звідти на лівий бік. І найкраще – спробувати втекти до окупованого Криму. Для російського угруповання це було б найкраще рішення, але насправді вони продовжують стояти, і ситуація дуже схожа на ту, яка створювалася в Київській області, коли вони теж до останнього стояли, а потім під вогнем української армії, втрачаючи величезні сили, спробували відступати та втекли з Київської та Чернігівської областей.

— А звідки така впевненість, що вони не зможуть полагодити ці мости? У вихідні облетіли інтернет кадри, як вони намагаються відремонтувати покриття на греблі Новокаховської ГЕС. Невже вони нічого не зможуть зробити для постачання власного угруповання?

— Антонівський міст, що знаходиться біля Херсона, насправді його можна діставати вже не лише HIMARS, а й артилерією, бо там, якщо подивитися на дальність, то, в принципі, вже й зараз високоточні снаряди українських військ західної артилерії дістають до цього мосту. Якщо ще трохи просунутися, то Антонівський міст точно можна просто артилерією методично знищити, якщо росіяни не втечуть звідти. Тож тут питань немає. Інші мости так само будуть знищуватися, тому що кількість HIMARS у нас достатня, їхня високоточність відома. Поки що українська сторона подає сигнал російським військам: "Якщо ви готові – тікайте звідси, бо ми йдемо". Тобто, у них зараз є можливість втекти, не допускаючи того, щоб українським військам доводилося їх знищувати та проходити з вогневим зіткненням. Російські війська мали шанс піти, але їх генералітет, мабуть, вирішив стояти до кінця, до останнього солдата. У принципі, це їхнє рішення. Значить, мости будуть знищені, угруповання просто взято в оточення, причому не те що військами взято в оточення – зараз уже російські війська просто висять над Дніпром і відійти не зможуть. Але вплав – я сумніваюся, що в них це вийде, хоча деякі можуть спробувати під вогнем противника форсувати Дніпро.

Ситуація розвивається абсолютно прогнозовано. Так, справді там дуже жорсткі бої йдуть, кровопролитні. Але річ у тому, що російська армія збирається наступати на Кривий Ріг. Ось у цій обстановці цей ідіотизм російського командування ще раз показує, наскільки закостенілим, наскільки неадаптивним є російське керівництво. Те саме було в Київській, Чернігівській областях, те саме було на Донбасі, те саме зараз на півдні. Їм треба бігти, а вони продовжують [намагатися виконати] завдання – взяття Кривого Рогу. Ну, нехай намагаються. Я думаю, що в будь-якому випадку для України або кілька тисяч полонених, або кілька тисяч убитих російських солдатів буде дуже корисним і з психологічного, і з військового погляду.

— Ви погоджуєтесь з Сергієм Хланем, який каже, що переломний момент у війні вже настав і Херсон можна буде звільнити вже у вересні?

— Я терміни не говоритиму. Справа в тому, що все залежатиме від ситуації на полі бою. Сьогодні російські війська можуть ухвалити рішення про здачу в полон – і все це на правому березі Дніпра закінчиться. Вони можуть стояти до смерті – і це займе тоді більший час. Результат битви вже вирішено наперед. Справді, перелом відбувся. Він відбувся в той момент, коли українська армія отримала нарешті мінімально достатню кількість установки HIMARS, які почали знищувати ресурси – склади з боєприпасами, паливом, – командні пункти, засоби протиповітряної оборони, що дуже важливо, коли українська армія отримає можливість панувати в повітря. І таким чином ми зараз маємо ситуацію, коли на Донбасі російські війська не можуть створювати свій вогневий вал саме через те, що HIMARS знищують у глибокому тилу противника склади з боєприпасами і [росіяни] не можуть зараз забезпечити їхню логістику.

Ви бачите, що характер бойових дій на Донбасі зараз змінився. Наступ росіян зупинився, вони намагаються штурмувати, але українські війська обороняються і стримують, причому стримують дуже великі сили, які не можуть бути відірвані від Донбасу і переміститися, наприклад, на південь. А на півдні українські війська працюють дуже чітко, методично, за алгоритмом: знищення інфраструктури, знищення командних пунктів, знищення складів із боєприпасами, при цьому стискаючи кільце.

Українські війська не діють так, як російські, кидаючи своїх солдатів на забій, як живе м'ясо, аби взяти якусь територію. Українські війська, можливо, не так швидко, але дуже методично стискатимуть обручку та брати їх у котел. Причому котел буде не на 1000 осіб – котел буде набагато більшим. Котел буде на величезну територію, і російські війська справді можуть поводитися як загнаний у кут щур: кидатися і намагатися щосили вийти з ситуації, але виходу тут насправді немає.

— Ви впевнені, що переломний момент настав у всій війні – не лише в ситуації, що на південному фронті відбувається?

— Абсолютно. Це те, про що ми говорили: коли буде мінімально достатньо високоточних коштів, українська армія зможе переламати хід війни. Якщо ви порівняєте те, що відбувалося в травні-червні, коли росіяни створювали вогневий вал, спалюючи все на своєму шляху, просувалися, хоч і повільно, до Сєвєродонецька та Лисичанська. Нині ж вони явно втратили темп. Якщо ви порівняєте, що сталося за останні два тижні, там успіхів у них фактично немає. Вони намагаються штурмувати, одержують по зубах, відповзають.

Просто українській армії ще не вистачає високоточних засобів, наприклад, на донецькому та донбаському напрямках, щоб підготувати поле бою для наступальних операцій. Але зараз завдання на Донбасі – максимально затягнути час, максимально знищити ворога та максимально не дати можливості взяти участь у битвах на інших напрямках.

Саме тому, що росіяни не мають успіху на Донбасі, вони не можуть допомогти своєму угрупованню на півдні. І поки що саме вони зав'язли, бажаючи окупувати весь Донбас, українська армія повільно, але впевнено стискає у кільце на херсонському напрямку російські війська.