Вчимося одягатися самостійно

Дитячий одяг – це досить велика група товарів, до якої входять різноманітні моделі, що підбираються відповідно до розміру, сезонності, гендерної приналежності та особливостей призначення. Перейшовши на сайт інтернет-магазину Panama, ви зможете сформувати гардероб для хлопчика або дівчинки різного віку. Виробники дитячого одягу пропонують різноманітні моделі для домашнього, повсякденного застосування, а також для створення святкових образів*.

Судячи з відгуків, більшість батьків мають складнощі не з підбором гардеробу для малюків, а з формуванням у них навичок, необхідних для самостійного одягання. У цій статті ми розповімо як і коли розпочинати навчання та виділимо основні його етапи.

Доступна методика та додаткові рекомендації

У 3 роки дитина зазвичай йде у садок, тому у цьому віці вона повинна не тільки впізнавати свої речі, а й самостійно одягати їх. Щоб сформувати у малюка певні вміння, батькам варто почати підготовку заздалегідь і дотримуватися рекомендацій психологів:

• Час для старту. Приблизно у рік-півтора вчимо з малюком основні частини тіла. У цьому віці він уже готовий до сприйняття такої інформації. Поступово прийде розуміння на які частини тіла, що одягається. Важливо, щоб дорослий промовляв це під час підготовки до прогулянки. Наприклад, шапочку – на голову, рукавички – на ручки. Після повернення з прогулянки малеча роздягається без сторонньої допомоги. Вже з 1,5 років вона цілком зможе впоратися з таким завданням. Починаємо з одного елемента гардеробу та поступово розширюємо цей перелік. Приблизно у 2,5 роки малеча роздягається досить швидко.
• Зручний дитячий одяг. При підборі повсякденних варіантів уникайте складних фасонів та застібок. З різними зав'язками, пряжками, кнопками та ґудзиками буде складно впоратися. Вироби із малюнком, принтом, кишенями спереду значно полегшують процес пошуку лицевого боку. Штани одягаємо сидячи (поки не побачимо обидві ступні), а потім встаємо та підтягуємо до рівня талії.
• У формі гри. Важливо створити приємну, невимушену атмосферу та бути максимально терплячим. Дорослому зазвичай легше одягнути дитину самому, ніж дивитися, як вона намагається потрапити ногою у шкарпетку або довго шукає рукави куртки. Будьте стримані, підтримуйте малюка у його прагненні діяти самостійно. Пропонуйте різні ігрові сюжети – космічну подорож чи показ мод.
• Мотивація. У батьків є два основних способи впливу – змусити або поступово привчити. Кожен з них має певні недоліки. У першому випадку виникають конфліктні ситуації, сльози, протидія, прояви агресії, а другий метод краще, але вимагатиме від дорослих терпіння та чималої витримки. Батьки виявляють максимум такту, все спокійно пояснюють, заохочують, але не іграшками та солодощами, а словесно, за допомогою тактильної комунікації, проявами позитивних емоцій.
• Основні помилки дорослих. Часто це пов'язане із необґрунтованим прагненням прискорити процес. Хтось бажає досягти всього й відразу. Або, намагаючись не напружувати малюка, обмежується напівзаходами. Одягає сам труси та майку – цього цілком достатньо, а решті навчиться у садочку. Негативно впливають на процес навчання прояви нетерпіння, дратівливість, відсутність відчутної підтримки.
• Правильна організація. Виділіть малюку у шафі нижні полиці, щоб він міг діставати певні предмети гардеробу самостійно. Обов'язково слід враховувати його думку та пропонувати дитячий одяг на вибір. Вирішуючи яку саме футболку одягти сьогодні, малюк усвідомлює свою значущість, почувається впевненіше. Якщо вранці у вас мало часу для вибору моделей, це можна зробити ввечері. Навіть коли дитина виявляє явне невдоволення тим, що вона змушена самостійно одягатися, ви зберігаєте спокій і доброзичливість й не зосереджуєтесь на її негативних емоціях. Малечі справді складно, тому на першому етапі починаємо із залучення та співпраці, допомагаємо та проявляємо співчуття. Позначаємо стан і констатуємо необхідність: "Бачу тобі не хочеться цього робити, але ми йдемо на дитячий майданчик і без теплого одягу не можемо вийти на вулицю". Викладаємо предмети гардеробу у певній послідовності. Поступово виробляємо алгоритм процесу, можна зробити малюнок-схему або колаж із фотографій та прикріпити його на видному місці.

Методи, що використовуються, багато у чому залежать від характеру й темпераменту дітей. З кимось можна влаштовувати додаткові змагання на швидкість, а в інших швидкість не сумісна з якісним виконанням або вони просто хитруватимуть (одягатимуть все поверх домашнього одягу). Декому на початковому етапі необхідна певна ритмічність, яка підтримується за допомогою коротких віршів або веселих пісень. Але головним правилом є створення веселої, невимушеної обстави та відсутність критики з боку дорослих.

^{* на правах реклами}