Благодійний фонд «Об’єднані перемагати» влаштував у Чернівцях чудове свято для дітей-переселенців

Напередодні навчального року у останні вихідні літа благодійний фонд «Об’єднані перемагати» влаштував дітям-переселенцям справжнє свято – із аніматорами, розвагами, смаколиками та подарунками до школи.

Через війну багато сімей вимушені переїхати до інших міст, шукаючи безпеки та прихистку. Залишаючи рідні домівки, доводиться їхати у безвість – ніхто не знає, що чекає на завтра. Завдяки людяності та розумінню, волонтерам та благодійникам, українці отримують таку необхідну допомогу – захист, житло, їжу, речі першої необхідності.

Багато людей знайшли новий дім у прихистку ОКУ «Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги» (Садгора), яким опікується директор благодійного фонду «Об’єднані перемагати» Володимир Малиш. На сьогодні у прихистку проживає близько трьохсот осіб, майже 100 з них – діти різного віку. Сам Володимир – із багатодітної сім’ї, тому піклується про малечу, як про свою.

«Нас 16 дітей, я п’ятий. Я ростив свої братів та сестер, відправляв їх на навчання, влаштовував на роботу. Тому знаю, як спілкуватися з дітьми. Вони йдуть до мене за порадою», - розповів Володимир.

Фонд «Об’єднані перемагати» разом з іншими благодійниками вирішили влаштувати свято для дітей напередодні навчання, аби трохи покращити їхній настрій. Починати навчальний рік для хлопців та дівчат у новому місці, та ще й враховуючи втрату близьких, рідного дому, шкільних знайомих – психологічно дуже складно. Мета цього заходу, за словами директора фонду, подарувати дітям якомога більше радісних та щасливих моментів, показати, що про них дбають та люблять.

На заході аніматори влаштували дітям конкурси, вікторини, фокуси, різні забавки, дозволили трохи побешкетувати на свіжому повітрі тощо. А після активного відпочинку малечу та їхніх батьків запросили на святковий обід – піца, канапки, солодощі, фрукти. Згодом, після основної частини заходу, усім дітям зробили подарунки – ранці до школи, канцелярію, зокрема зошити, ручки, олівці, фломастери, продуктові набори та речі першої необхідності, такі як гігієнічні засоби та інше.

«Маю багатий досвід, я кажу лише те, що бачу та відчуваю. Тож праця Володимира, свято, яке він влаштував для дітей – це ніщо інше, як самопожертва», - поділилася своїми враженнями від заходу жителька прихистку Світлана Петрівна.

Наразі розпочинається новий учбовий рік, який буде вкрай важким як для дітей, так і для батьків через війну. Багато хто з малечі піде на очне навчання, але деякі залишаться на дистанційному. Тому у прихистку Володимир разом із помічниками планують влаштувати окрему учбову зону для школярів. Допомагає директорові вчителька української мови та літератури Антоніна Дмитрівна, яка проживає у Садгорі разом зі своїм чоловіком й займається з дітьми у вільний час.

«З 1 вересня плануємо проводити разом із Володею батьківські збори, на яких хочемо донести до батьків щодо важливості не лише самого навчання та дисципліни, а й влаштуванню учбових місць для діток саме тут, у прихистку. Розпочинається навчальний рік, це страхіття для дітей. І як це важко для батьків. Дуже велике відставання від програми, допомагають лише індивідуальні заняття. Дітям потрібно буде займатися не тільки під час уроків, але і після. Сподіваюся, що не лише батьки почують Володимира, але і школярі - в нього душа дуже тепла. Навіть якщо у нього щось не вдається, він ніколи не йде на конфлікт, зробить так, аби його не було. Діти його дуже люблять, бігають за ним. Але зараз дуже важко», - прокоментувала Антоніна Дмитрівна початок нового навчального року.

За словами Володимира Малиша, йому довелося багато працювати, аби знаходити спільну мову з кожним, не доводити до конфліктів, вирішувати різні ситуації у прихистку. «Навіть зараз, під час війни, щовечора замість займатися безглуздими справами переглядаю пізнавальні програми, спілкуюся з дипломованими спеціалістами, набираюся нового досвіду від більш освічених людей. Я знаю, з чого почати розмову, як її продовжити, аби було комфортно», - поділився директор фонду. – «Тут, у прихистку, справжній окремий світ, скільки сімей із дітьми, завжди будуть якісь сварки, потрібно їх вирішувати, допомагати знайти компроміс, адже усім важко, проте ми маємо поважати один одного та триматися разом».

Як розповів один із співзасновників фонду, лікар, психолог Московитин Микола Іванович, багато переселенців мають пост-травматичний синдром. Доводиться проводити бесіди, адже внутрішньо-переміщені особи загалом дуже бояться обману, смерті, люди закриті, подекуди навіть агресивні. Зараз Микола Іванович очолює медичну дільницю прихистку, намагається бути корисним у свої справі навіть у Садгорі.

«Я сам із Ірпеня, теж там волонтерив. Вночі ходили до підвалу, а вдень – підіймалися додому. Одного разу готую я собі їжу, чую – прилетів перший снаряд поверхом вище. Потім ще декілька. Посипалась штукатурка. Підходжу до вікна, виглядаю, а там – танк. Схопив те, що склав з речей раніше, та пішки пішов до Києва. Дістався вокзалу та поїхав до Чернівців. Я сам лікар, а у Садгорі, прихистку Володимира, проживав мій друг. Так я опинився тут й познайомився з Володею. Вова вчить мене українській мові. Я допомагаю зі своєї сторони – надаю медичну допомогу усім потребуючим. Було тут декілька інсультів, серцевих наступів – то виходжували. У прихистку Володя бере на себе дуже багато роботи, у нього талант – домовитися з усіма. Якщо казати загалом – то він годує увесь прихисток. Відповідає за все – сніданки, обіди, вечері, забезпечення нагальними речами, тобто ліжками, постільною білизною, господарчими товарами. Уявляєте, скільки всього? Володя тут майже постійно, 24/7, лише деколи виїжджає додому» - поділився про свою роботу у прихистку та знайомство із Володимиром Малишем співзасновник фонду «Об’єднані перемагати» Микола Іванович.

Фонд «Об’єднані перемагати», засновниками якого стали Володимир Малиш, Московитин Микола та Каглянчук Божена, створено у травні 2022 року, але свою фактичну діяльність ще до реєстрації розпочав у березні.

«Мене запросив друг до прихистку. А я під час війни шукав, де себе зайняти. До військкомату мене не взяли – білий квиток, тому я пішов до друга, займатися благодійністю. Коли зрозумів, що роблю левову частину, створив фонд із трьома членами правління. Спонсорують продуктами та необхідними речами ресторани, церкви, багато гуманітарної допомоги з-за кордону, гранди. Навіть попри те, що все офіційно зараз, починалося все на довірі. Але я готовий прозвітувати про все. Організував людям близько 70 тисяч обідів. Звернувся до благодійників– одні надали продукти, інші допомогли із приготуванням. Виявилося, що мій фонд – то зв’язуючий ланцюжок між тими, хто може надати допомогу й тими, хто її потребує. З початку війни в мене розпочалось інше життя. Я відчув, що людям потрібна моя допомога. Я майже живу у Садгорі, тож знаю, що кому потрібно».

Прихисток розміщено на території ОКУ «Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги», але зайнята лише частина будівлі. Наразі планують збільшувати кількість місць для майбутніх переселенців з тимчасово-окупованих територій сходу України. Як заявив директор ОКУ «Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги» Хомік Анатолій Миколайович, якраз йдуть перемовини щодо можливості забезпечення харчуванням нових внутрішньо-переміщених осіб.

«24 лютого ми вже готували ліжка для внутрішньо-переміщених осіб. А через три дні почали приїжджати перші переселенці. Дуже багато було бажаючих допомогти цим людям – розміщення, харчування, речі першої необхідності. Так само Володимир прийшов запропонувати допомогу. Усі роблять те, що можуть. Ми даємо людям прихисток, Володя допомагає із забезпеченням харчування та найнеобхіднішими речами. Зараз плануємо іншу частину будівлі також влаштувати для внутрішньо-переміщених осіб, якраз розглядаємо можливість забезпечення їх сніданками, обідами та вечерями. Продукти, які нам завозять як на комунальний заклад, ми по накладних передаємо на Володимира, він відвозить їх до ресторанів, а привозить назад вже готову їжу. Можу сказати, що вже більше 3 мільйонів гривень пішло за час війни на сніданки, обіди та вечері», - прокоментував підготування до прийняття нових переселенців директор ОКУ «Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги».

До діяльності фонду долучився й диякон християнської німецької церкви Іван Іванович, який допомагає із забезпеченням продуктів: «Познайомилися із Володимиром фактично з початку березня. Мене записав син у координаційний центр допомоги переселенцям. І я читаю в цій групі, що тут, в Садгорі, люди голодні. Я зразу приїхав сюди, розпитав Володю, що треба, а треба – все. Люди, коли заїхали, нічого не мали. Розпочалося з ліжок, ковдр тощо – цим займався Володя. Зі свого боку я міг допомогти продуктами. Моє завдання було – нагодувати голодного. Так з того часу й працюємо – Володя надає мені список необхідних продуктів, я його реалізую».

Допомагає саме у приготуванні обідів громадська організація «Справа Кольпінга в Укаїні». За словами представників організації пана Людвига та Юлії Савки, щодня фонду «Об’єднані перемагати» у прихисток надають майже 300 порцій – це перше, друге та компот.

«З Володею зав’язалися дружні, партнерські відносини, все базується на довірі, без договорів. І ми це дуже цінуємо. Нам дуже подобається відкритість Володимира. Якщо є якісь проблеми, то ми їх дуже швидко вирішуємо. Наприклад, була така історія: живе у прихистку циганський барон, за мусульманським звичаєм цигани не їдять м’яса, а наші страви усі з ним. Спеціально для сім’ї циганського барона ми почали готувати обіди на курятині – для них окреме меню. Це людяність і розуміння», - розповіли про співпрацю із БФ «Об’єднані перемагати» представники «Справа Кольпінга в Україні» пан Людвиг та Юлія.

Фонд «Об’єднані перемагати» на чолі із Володимиром Малишем опікується не лише дітками-переселенцями з прихистку, а й родинами загиблих поліцейських та військових: продуктовими наборами та речами першої необхідності. Спільно із поліцією Чернівецької області їздять по районах, надають гуманітарну допомогу.

Нагадаємо, минулого тижня фонд «Об’єднані перемагати» долучився до акції «Канцелярія для навчання», яку проводило ГУНП Чернівецької області. Для діток-переселенців перед навчальним роком збирали необхідне шкільне приладдя. Фонд надав канцелярські набори – ручки, зошити, олівці, фломастери тощо.