Скільки триватиме війна. Західні політики, військові й аналітики відповідають на найскладніше запитання й приходять до єдиного висновку

За прогнозами західних чиновників та експертів, війна в Україні може тривати місяцями, роками або й розтягнутися на десятиліття. Та попри все, для союзників важлива перемога Києва, тож вони не збавлятимуть обертів військової та іншої допомоги. Про це йдеться у матеріалі “Нового времени” (НВ).

Війна Росії проти України може затягтися на роки. Таку думку одночасно висловили генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон на сторінках двох західних видань цієї неділі, 19 червня.

Зокрема, Столтенберг у інтервʼю німецькому виданню Bild am Sonntag попередив про необхідність довгострокової підтримки для України. «Треба готуватися до того, що на це можуть піти роки, — зауважив він. — Ми не маємо переставати підтримувати Україну. Навіть якщо витрати високі - не лише на військову підтримку, а й через зростання цін на енергоносії та продукти харчування». Такі витрати не йдуть у жодне порівняння із «тією ціною, яку доводиться щодня платити українцям, жертвуючи багатьма людськими життями», додав високопосадовець.

Тим часом, Борис Джонсон у своїй колонці для британської газети The Sunday Times зазначив, що союзники мають забезпечити Україні «стратегічну витривалість, аби вижити і в кінцевому підсумку перемогти» агресора.

«З прикрістю зазначу, що нам потрібно готуватися до затяжної війни, тому що Путін перейшов до військової кампанії на виснаження, намагаючись стерти українські сили дедалі більшою силою, — написав британський премʼєр. — Час — дуже важливий фактор. Все залежить від того, чи Україна здатна швидше збільшити свою здатність відвоювати захоплені території, поки росіяни прискорено збиратимуть ресурси для нової атаки».

При цьому, обидва західні лідери визнали: поразка України дорого коштуватиме Європі. «Якщо Путін зробить із цієї війни висновок, що він може просто продовжувати так, як він робив після війни в Грузії 2008 року та окупації Криму в 2014 році, тоді ми заплатимо набагато вищу ціну», — підкреслив генсек НАТО.

Путін не зупиниться на розчленуванні України, деталізує Джонсон. «Лише минулого тижня він порівняв себе із Петром Першим і привласнив Росії „вічне право повертати“ території, які колись у минулому населяли „словʼяни“ — доктрина, яка виправдовує захоплення величезних територій у Європі, включно з територіями країн-членів НАТО», — нагадує він.

На те, що Заходу варто готуватися до розширення конфлікту, натякнув у своєму виступі й новий командувач британської армії Патрік Сандерс. Зокрема, він звернувся до британських військових із закликом «знову приготуватися до бою в Європі», щоб перемогти сили російського диктатора Володимира Путіна.

«Сьогодні вкрай необхідно створити армію, здатну боротися разом із нашими союзниками та перемогти Росію у бою, — заявив Сандерс. — Ми — покоління, яке має знову підготувати армію до війни в Європі».

Такі заяви західних лідерів свідчать про те, що Захід не бачить перспективи швидкого військового прориву з боку України — незважаючи на очікуване прибуття нового озброєння натівських стандартів, пише британська газета The Guardian.

Проте військова допомога союзників — надзвичайно важлива для України. «З більш сучасною зброєю зростає ймовірність того, що Україна зможе вибити путінські війська з Донбасу», — підкреслює генсек НАТО Столтенберг у інтервʼю The Sunday Times.

Війна дійсно може тривати місяцями, якщо не роками, погоджується Майкл Кофман, американський військовий аналітик, у своєму інтервʼю аналітичній платформі War on the Rocks. При цьому, її результат визначить та країна, яка витримає найдовше з точки зору економіки, тилу та постачання, військово-технічного забезпечення та політичної волі. А «витривалість України тісно пов’язана із бажанням Заходу продовжувати підтримувати Україну зброєю та іншими поставками», підкреслює він.

У довгостроковій перспективі поставки озброєння, що відповідає стандартам НАТО, здатні переломити військовий баланс на користь України, пише інтернет-ресурс американського телеканалу CNBC. Цьому сприятиме як постачання зброї, так і великі втрати живої сили та техніки з російської сторони, пояснює у своєму коментарі виданню Андріус Турса, радник із Центральної та Східної Європи міжнародної консалтингової компанії Teneo Intelligence. Щоправда, наразі «залишається незрозумілим, чи є такі поставки своєчасними та достатніми для того, щоб Україна зупинила наступ Росії на Донбасі чи повернула собі хоча б частину окупованих територій», зазначає він.

Тим часом, Росія продовжує поступово захоплювати українські території та обстрілювати Донбас, тож аналітики побоюються, що ЗСУ втратить перевагу й залишить східний регіон вразливим до повного захоплення, а конфлікт затягнеться надовго, пише CNBC. «Якщо Україна не зможе розбити частину російської лінії [оборони] і почати відштовхувати їх [окупантів] та змусити Росію ще більше зменшити [свої територіальні] амбіції, боюся, ми стикнемося із певним напівпостійним замороженим конфліктом, що триває десятиліття чи більше», — коментує виданню Вільям Альберке, директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями в Міжнародному інституті стратегічних досліджень.

Війна, найімовірніше, триватиме довго, погоджується у своїй колонці Френк Ледвідж, офіцер військової розвідки, викладач воєнної стратегії та права у Портсмутському університеті. Він, зокрема, згадує заяву українського президента Володимира Зеленського: «Якщо окупанти думають, що Лиман і Сєверодонецьк будуть їхніми, вони помиляються. Донбас буде українським». Та наводить слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який назвав Донбас «безумовним пріоритетом». «Це глухий кут, і вихід із нього лише один: продовження боротьби, — підсумовує експерт. — За відсутності рішучої та повної військової перемоги та якихось поступок, що малоймовірно, війна триватиме. Коли нинішня фаза битви за Донбас завершиться, найімовірніше, це буде просто кінець початку».

При цьому, відгадати довгострокові цілі російського диктатора, який розвʼязав війну в Україні, — непросто. На думку Гарольда Джеймса, історика, професора Прінстонського університету, стратегія Путіна може полягати у тому, щоб триматися доти, доки Європа та США не втратить можливості чи бажання продовжувати підтримувати Україну та карати Росію. «Безсумнівно, Кремль сподівається, що багаті країни не зможуть винести тягар зростання цін на паливо та продовольство та вплив цього зростання на їхню економіку та доходи», — зазначає Джеймс.

Історик порівнює напад Росії на Україну із попередніми геополітичними кризами й доходить висновку, що нинішній конфлікт стає схожим на попередні, що «спочатку здавалися тимчасовими збоями, але потім перетворювалися на щось дуже тривале».

Тим часом, втома Заходу наростає. Заява Столтенберга про необхідність і надалі підтримувати Україну, незважаючи на високі витрати для країн Заходу, зʼявилося за декілька днів після того, як російський газовий гігант Газпром скоротив поставки для двох своїх ключових європейських клієнтів — Німеччини та Італії. Про це згадує у своєму матеріалі інформаційне агентство Associated Press.

Болю завдають зростання цін на енергоносії та висока інфляція. І, оскільки цей біль починають відчувати на собі звичайні громадяни США та Європи, а увага ЗМІ починає зміщуватися, деякі чиновники побоюються, що підтримка України з боку Заходу зменшиться, вважає американська медіа-компанія CNN.

До того ж, окремі країни Заходу, включаючи США, занепокоєні тим, що військова допомога Україні виснажує їхні національні запаси зброї. Але продовження та розширення такої допомоги є вкрай необхідними. Зокрема, минулого тижня речник Інтернаціонального легіону ЗСУ Дамʼєн Магру попередив: у деяких військових партнерів України зʼявилося «почуття самозаспокоєння» щодо того, що вже наданих поставок зброї достатньо для перемоги у війні. «Це не так! — підкреслив він. — Вони навіть не наближаються до того [рівня], що дозволив би перемогти росіян на полі бою».

На додачу до зброї, яку вже надали США та решта країн НАТО, Україні потрібні високоточні ракетні системи великої дальності для завдання ударів по російських лініях постачання, а також набагато більш високоточна артилерія, щоб протистояти російській перевазі, погоджується у своїй колонці Лоуренс Фрідман, заслужений професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона. На його думку, надалі українці покладатимуться на неухильне виснаження російських передових сил за рахунок спрямованого артилерійського вогню та операцій повстанців у тилу ворога (на кшталт тих, про які вже повідомляли в Херсоні), щоб підірвати силу і бойовий дух росіян.

При цьому, згідно з останніми опитуваннями, українці єдині у думці, що війна не закінчиться, поки вони хоча б не повернуться до кордонів, які існували до 23 лютого. Тож попереду — тривала боротьба.

«Війни рідко йдуть по прямій. Можуть бути періоди інтенсивної активності, за якими йдуть паузи і навіть перемир’я, оскільки обидві сторони перегруповуються, а потім повертаються до запеклих боїв, — пише Фрідман. — Лінії фронту можуть здаватися статичними лише у тому, щоб потім стався раптовий прорив. Армії можуть здаватися міцними, але водночас крихкими. Ривок вперед може призвести до перенапруження, а потім до відступу.

Тому тут немає встановлених графіків і неможливо сказати, коли закінчиться ця війна. Розумне припущення зараз полягає в тому, що це не короткострокова надзвичайна ситуація, а довгострокове зобов’язання для тих країн, які підтримують Україну, що немає простого дипломатичного рішення, і що Україна продовжуватиме боротися стільки, скільки потрібно, щоб повернути втрачені території».