Аналітика

Російські ЗМІ нині буквально смакують картинки з українських міст, включно (або насамперед) з Києвом, які останнім часом потерпають від масштабних російських ударів по енергетиці. Відомий український журналіст Денис Казанський з цього приводу дуже слушно підмітив, що росіяни, які вибудували свою ідентичність на міфі про «Велику вітчизняну війну», і які однією з головних її трагедій називають блокаду Ленінграда, тепер буквально вчиняють те саме в Києві та інших містах України, змушуючи людей мерзнути й радіючи, що в деяких магазинах немає хліба.

Протягом минулої доби на Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 30 атак росіян, у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого, Варварівки. Стратегічні плани противника на Запорізькому напрямку не передбачають негайного штурму обласного центру. Водночас ключове завдання противника — вийти на відстань ураження житлових кварталів Запоріжжя ствольною артилерією, тобто на 10–15 кілометрів.

Цей «переговорний літак» навряд чи має шанс злетіти. Занадто багато багажу в ньому накопичилося (скільки тих планів було – порахувати важко), занадто багато різних сторін, які не зацікавлені в припиненні бойових дій, а головне – пасажир з VIP-класу вимагає все більше уваги до власної персони, а не до аналізу реальності. Бо що там аналізувати, якщо хочеться лише двох речей, але одночасно – слави і грошей. І Росія, на жаль, намагається забезпечити йому і перше, і друге. І навіть компот на третє.

Переговори щодо мирного плану, запропонованого США, тривають, і ніхто не береться спрогнозувати на 100 відсотків, чим вони закінчаться і коли. А отже, наявність зимової воєнної кампанії безпосередньо залежить від результатів цих перемовин. Насамперед – чи вдасться керівництву США дотиснути російську сторону й схилити її укласти з Україною мирну угоду в нинішньому вигляді.

Путін вчергове наговорив багато про те, як сиплеться фронт і як російські війська захоплюють все, що можна. Схоже, Путін, не чекав, що в україно-американських переговорах буде прогрес. Тепер його поведінку можна трактувати перш за все, як бажання зістрибнути з домовленостей з Трампом чи точніше, як чергову спробу підняти ставку, щоб затягти переговори. Давайте спробуємо трохи ширше подивитися на логіку Путіна, а відтак на його подальші дії, - написав у Фейсбук журналіст, екс-народний депутат України Вадим Денисенко.

Отже наразі ситуація України у цій війні не виглядає оптимістичною. Повернути свої території, напевне, не вийде, принаймні у якійсь середньостроковій перспективі. Якщо цього не станеться впродовж 3-5 років, повернення вочевидь не буде взагалі, оскільки москва там повністю змінить етнічний склад і перетворить їх на «істино» російські. Відтак, скоріше за все, виглядає достатньо ймовірною ситуація, коли нинішня лінія фронту стане лінією розмежування, а по факту лінією кордону між Україною та росією.

Головне, що ми маємо зрозуміти - з появою Кушнера, схоже, відбулася зміна переговорної стратегії. США розділили наші переговори всього на дві частини. Умовні 28 пунктів Віткфа та Дмітрієва розділені на 27 і 1. Спочатку американці домовляються з росіянами про все, а потім, вважають, що зможуть дотиснути нас з територіями. Це кардинальна зміна підходу. І кардинальне зменшення ролі України в переговорах, при повному ігноруванні ЄС. Окремо треба звернути увагу на те, що переговори в Москві, схоже, звелися перш за все до фінансового питання ( питання вигоди для американців).

На фоні скандалу з плівками , мій друг спитав мене: за рахунок чого ми вистояли? І я відповів – народу. За кілька місяців до війни, я написав текст де вказав, що найбільша помилка Путіна у випадку вторгнення – це не розуміння, що він буде мати справу не з Зеленським, а з українським народом. Так, і сталось. Наш народ завжди сильніший за наших лідерів. Коли ми єдині – ми сильніші за наших ворогів. Але коли ми не єдині – то нас розривають на шматки.

Російські війська продовжують посилювати наступальні операції в Покровську та на його околицях, щоб захопити місто та замкнути «кишеню», в якій перебувають українські сили, пишуть у новому звіті аналітики Інституту вивчення війни. Водночас ISW констатує, що нещодавно як українські, так і російські війська досягли тактичних просувань у районі Покровська, пише NV. Відеозаписи, з підтвердженою геолокацією, опубліковані 1 листопада, свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися у південно-східній частині Покровська. Інші відеозаписи, оприлюднені 2 листопада, засвідчують, як українські війська завдали удару по кількох російських солдатів у північній частині Покровська…

Метання на межі істерики у виконанні товариша Дмитрієва вказують, що в Росії не всі в екстазі від введення цілющих санкцій США. Запишемо диспозицію. У чому полягає фундаментальна складність ситуації? У тому, що варіанти, які озвучують росіяни, на даний момент завідомо тупикові в їхній ж логіці. Це означає, що швидкого виходу немає. Для виходу з тупика знадобляться якісь катаклізми, здатні перевернути дошку в ту чи іншу сторону. Товариш Лавров днями описав бачення росіян так: зупинка по лінії фронту неможлива, тому що під контролем «нацистів» залишиться занадто велика територія. З чого випливає, що в російській логіці треба або замінити «нацистів» ненацистами. Або залишити «нацистам» територію поменше.

У четвер, 16 жовтня, Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. Цей дзвінок відбувся напередодні зустрічі Трампа з Зеленським у Вашингтоні. Про розмову повідомив президент США у своїй мережі Truth Social, пише ВВС News. "Зараз я розмовляю із президентом Путіним. Розмова триває, вона довга. Я, як і президент Путін, доповім про її зміст після її завершення", - написав спочатку він. Розмову також підтвердив речник Путіна Дмитро Пєсков.

Неймовірно важливе, інформативне і цікаве інтерв'ю видання "Главком" із доктором соціології, директором Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександром Шульгою. Робимо передрук і наполегливо радимо повністю з ним познайомитися.

Цього тижня українські військові прибули до Данії, аби розповісти про свій досвід ведення бойових дій за допомогою дронів. Такий крок став наслідком інцидентів над данськими аеропортами та іншими стратегічними об'єктами, які пов'язані з дронами, що могла запустити Росія. Однак Данія - не єдина країна НАТО, яка хоче перейняти досвід України. Про це пише редактор служби UkraineAlert Пітер Дікінсон для Atlantic Council. За словами оглядача видання, Путін хотів роззброїти Україну, натомість зробив її лише сильнішою, цитує УНІАН.

Результати парламентських виборів у Молдові мають значення, яке виходить далеко за межі цієї невеликої держави. Для ЄС Молдова – тест на ефективність політики розширення та здатність захищати країни-сусіди від російського впливу. В умовах війни в Україні Брюссель не може дозволити, щоб біля його кордонів виник ще один проросійський плацдарм. Якщо у владу прийдуть сили, орієнтовані на Москву, це означатиме ризик ревізії курсу на євроінтеграцію, зрив реформ, посилення корупційних схем та блокування стратегічних проєктів ЄС у сфері енергетики й безпеки.

Хоча вже два роки у війні РФ проти України триває позиційний глухий кут, однак нараз спостерігається загрозлива «стійка тенденція до виходу з нього саме з боку Росії», вважає ексголовнокомандувач ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний. На його думку, шанс для України в такій ситуації - перехопити та зберігати технологічну ініціативу, щоб позбавити Росію можливості нав’язувати свої умови через війну.