Декорації для фіналу: як Лукашенко тікає до Трампа та чому Путін заарештував впливового пітерського кримінального авторитета

Політичний ландшафт навколо Кремля зазнає незворотних змін. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко розпочав приховану гру із дистанціювання від Москви, намагаючись знайти безпечну гавань на Заході через контакти з оточенням Дональда Трампа.

Про це в ефірі YouTube-каналу “И Грянул Грэм” розповів міжнародний оглядач Іван Яковина.

За оцінками аналітика, поведінка Мінська, криза російських еліт та економічний тиск свідчать про те, що оточення Володимира Путіна дедалі чітко усвідомлює наближення фіналу чинного російського режиму.

Стратегічний маневр Мінська: чому Лукашенко «змінює господаря»

За словами Яковини, головним індикатором розколу в союзі РФ та Білорусі стало виконання Лукашенком негласного ультиматуму Президента України Володимира Зеленського — вимкнення білоруських вишок-ретрансляторів. Це було зроблено для того, щоб уберегти власну інфраструктуру та нафтопереробні заводи від українських дронів.

«Бактерії не помиляються, — іронізує Яковина. — Лукашенко, як досвідчений політичний організм, чітко бачить, що ресурси Путіна на виході. Дати Мінську Кремль більше нічого не може, він може лише забирати. Тому Лукашенко гарячково шукає нового балансира, і ставка робиться на Захід, зокрема на Дональда Трампа, з яким у нього історично непогані відносини».

Аналітик підкреслює: якщо Лукашенко утримається від ескалації та не дозволить використовувати Білорусь для повторного наступу на Україну чи країни Балтії, Захід (особливо європейські сусіди) може піти на прагматичний компроміс і гарантувати йому особисту безпеку в обмін на стримування Росії.

Руйнування «духу Анкориджа» та пастка для Путіна

Серйозним ударом по стратегії Кремля стала різка зміна риторики Дональда Трампа, який публічно заявив, що Україна має перевагу на полі бою, а дії Зеленського є правильними.

Яковина констатує: так звані «домовленості в Анкориджі» — єдина реальна ставка Путіна на те, що Трамп змусить Україну капітувати в обмін на мир, — остаточно нівельовані. Це визнають навіть у МЗС Росії.

У Кремлі немає дієвого «плану Б». Наразі розглядаються три сценарії, кожен з яких є тупиковим:

Масштабна мобілізація після виборів до Держдуми. Путін намагається повторити досвід 2022 року, проте зараз це призведе до жорсткої внутрішньої кризи, паніки та економічного колапсу. Крім того, масове використання Україною технологічних дронів зводить нанівець суто чисельну перевагу ворога.

Ядерний шантаж. Маловірогідний через ризик миттєвого та повного розриву відносин із Китаєм та Індією.

Удари по Європі. Кремль розглядає провокації проти країн ЄС, але Путіну банально бракує рішучості для відкритого конфлікту з НАТО.

Сигнали розпаду: бунт еліт та саботаж Набіулліної

Окрему увагу журналіст приділяє внутрішнім процесам у російській верхівці. Арешт Іллі Трабера — впливового кримінального авторитета і давнього соратника Путіна, який контролював балтійські порти, — є свідченням паніки в Кремлі.

«Трабера не чіпали десятиліттями. Якщо Путін санкціонував його арешт, це означає одне — питання влади. В кулуарах російських еліт сформувався чіткий консенсус: Путін усіх дістав, від нього лише проблеми, і його пора усувати. Схоже, Трабер просто почав говорити про це вголос».

Паралельно з цим фіксуються спроби «зіскочити з корабля» представників цивільного блоку влади. Зокрема, демонстративне зникнення з публічного простору голови Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної та її відсутність на важливому економічному форумі є таким самим актом саботажу, як і вимкнення ретрансляторів Лукашенком.

Таким чином, вважає Іван Яковина, російське суспільство через тотальний контроль ФСБ не здатне на протест. Проте тригером для реального палацового або військового перевороту в РФ стане остаточне руйнування Керченського мосту, повна ізоляція Криму та неминучий гіперінфляційний обвал економіки.

«Ми дійсно наближаємося до розв'язки, — підсумовує Яковина. — Зараз на сцену вийшли робочі й активно ставлять декорації для останнього акту цієї п'єси».

ДО РЕЧІ:

Лукашенко заявив про контакти з представниками Зеленського та закликав «домовлятися»

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що нещодавно мав контакти з представниками президента України Володимира Зеленського. За його словами, під час зустрічі сторони обговорювали питання можливої участі Білорусі у війні.

Про це Лукашенко сказав під час зустрічі з білоруськими чиновниками.

За словами білоруського диктатора, він попросив співрозмовників передати українському президентові своє послання.

«Я прямо сказав хлопцям: "Передайте своєму президенту: якщо він думає, що можна так з нами розмовляти та ще й втягнути нас у війну, то він має розуміти, що характер війни миттєво зміниться. Ця війна буде зовсім іншою"», – заявив Лукашенко.

Він стверджує, що згодом отримав відповідь із Києва про те, що українська сторона «це розуміє».

Після цього Лукашенко закликав до переговорів.

«Тому давайте, хлопці, домовлятися. Треба домовлятися. Давайте по-людськи», – сказав він.

Водночас білоруський лідер запевнив, що Мінськ не зацікавлений у втягуванні у війну.

«Нам війна не потрібна. Нам і землі вистачає, і економіки нашої вистачає, і проблем вистачає. Тому ніякої конфронтації. Мир і тільки мир», – заявив Лукашенко.

Водночас він зазначив, що з українського боку кордону, за його словами, перебувають підрозділи територіальної оборони.

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський публічно звернувся до білоруської влади із вимогою припинити роботу ретрансляторів, які, за даними української сторони, російські військові використовували для наведення ударних дронів типу «Шахед». Україна попередила, що у разі бездіяльності Мінська ці об'єкти можуть бути знешкоджені.

Згодом Зеленський повідомив, що з 22 червня ретранслятори на території Білорусі припинили роботу.

Тим часом Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українське командування враховує ризик можливого втягування Білорусі у війну та працює над посиленням оборони північного напрямку, зокрема шляхом формування додаткових бригад для прикриття державного кордону.