Будьте пильними. П’ять ознак депресії

Коли йде війна, майбутнє невизначене, а стресові ситуації і не думають припинятися, всім пора оволодіти антистресовими та адаптивними навичками

Все частіше до мене приходять українці, які потребують лікування антидепресантами та транквілізаторами. У більшості з них депресії можна було б уникнути, якби дотримуватись деяких рекомендацій, взяти відповідальність за своє здоров’я і життя та вивчати, хоча б мінімально, як працює наш мозок та організм в цілому під дією довготривалого стресу, пише НВ.

Можна резонно зауважити: це ж так складно, навіщо все це вивчати, ми ж не психологи? Але ж ви і не медики, але знаєте про вітаміни, мікроелементи, розміщення всіх органів в організмі та їх функції, а також знаєте, як лікувати багато хвороб без порад лікаря. Знання любого українця у сфері медицини наповнять кілька томів. А що на психологічному фронті? Що з психологічною гігієною, профілактикою тощо? Все погано. На жаль, більшість людей вважають, що в їх психологічних проблемах винні лише інші люди або обставини. Чим швидше ви зрозумієте, що не все так однозначно, тим більший шанс, що під час цієї війни ви збережете себе живими всередині, що допоможе як у досягненні перемоги, так і у відбудові нашої держави.

Бути в депресії — це бути ні живим, ні мертвим. Ви втрачаєте працездатність і волю до будь-якої діяльності. Строго кажучи, ви не хочете жити. Депресія потребує довгого лікування і реабілітації, це серйозне захворювання і саме собою може й не пройти. Найкращий спосіб їй протидіяти — профілактика. Люди, які переживають довгу депресію і не лікуються, можуть на все життя втратити можливість відчувати радість, бути щасливими, надіятись і вірити в краще майбутнє. Зустрічали таких людей?

Тому в часи, коли йде війна, майбутнє невизначене, а стресові ситуації і не думають припинятися, всім пора оволодіти антистресовими та адаптивними навичками. Беріть на себе відповідальність за своє життя і не допускайте розвитку депресії.

Депресія надовго зробить вас недієздатними

Хочу зауважити, що в розмовах ми часто використовуємо словосполучення «у мене депресія», маючи на увазі поганий настрій. Насправді це просто депресивний епізод, такі епізоди є нормою, в той час як депресія — це захворювання, що характеризується порушенням синтезу певних гормонів, наприклад серотоніну чи дофаміну. Причини можуть бути різними, але найчастіше такий розлад сам собою або не проходить, або, якщо й проходить, то залишає глибокі наслідки. Тому профілактика — наше все.

Ось вірні ознаки того, що у вас чи у ваших близьких розвивається депресія:

1. Ангедонія — нездатність отримувати задоволення від діяльності, яка зазвичай буває для людей приємною: фізичних вправ, хобі, співу, сексу або соціальних взаємодій.

2. Постійне відчуття сильної або фонової тривоги протягом кількох і більше тижнів.

3. Емоційне, моральне чи фізичне перенапруження протягом кількох тижнів і більше без можливості чи бажання відновити сили.

4. Нездоровий сон (постійно переривається, яскраві виснажливі, шокувальні сни), важко засинати, прокидання стомленим протягом кількох тижнів.

5. Зависання в негативних емоціях на кілька тижнів і більше (таких як вина, сором, ненависть, горе, сум, страх, відраза тощо).

Ви вже в депресії, якщо ці ознаки невідступно слідують за вами понад три тижні. І ще не захворіли, але на шляху, якщо ці ознаки «нападають» на вас періодично, а потім відпускають. Непокоїтись потрібно, якщо перерви між ними меншають, а зависання в них збільшується.

Що ви маєте робити, коли бачите, що у вас є всі ці ознаки і вони все більше вас охоплюють? Далі я дам рекомендації, але їх не можна вважати вичерпними і вони не здатні замінити роботи з психологом чи психіатром. Їх призначення — розширити ваші можливості самодіагностики та самодопомоги. Будьте пильними та відповідальними.

Якщо у вас ангедонія, яка з’являється періодично, почніть з відновлення сну (навіть якщо доведеться пити снодійні), якісного відпочинку, харчування. Потім налагоджуйте помірну фізичну активність на чистому повітрі, гуляйте на природі, слухайте приємну для вас музику, спілкуйтесь з людьми на приємні теми. Під час війни ми можемо говорити не лише про війну. Війна займає значне місце, але життя завжди ширше за неї. І найважливіші розмови під час війни не про війну, а про життя і його смисл. Пам’ятайте про це.

Якщо у вас тривала тривога і ви все ніяк не можете адаптуватись до війни, то зверніться до психолога чи до психіатра, щоб він прописав вам заспокійливі. Тривога вас виснажить і ви можете опинитися на межі нервового зриву, панічних атак або депресії. Робота з психологом допоможе виявити причини тривоги та випрацювати програми адаптації до них. Також знизьте кількість споживання негативної інформації максимально близько до нуля, окрім тих випадків, коли від неї буквально залежить ваше життя. Якщо ви у безпеці чи відносній безпеці, зниження негативу вам вкрай потрібне, і не для того, щоб забути про війну чи робити вигляд, що її немає, а лише для того, щоб зберігати продуктивність там, де ви є. Тому що всі ми тим чи іншим чином знаходимось на війні, хтось на фронті, а хтось в тилу. Депресія надовго зробить вас недієздатними.

Якщо ви переповнені негативними емоціями, які вас захоплюють всерйоз і надовго, ви обов’язково маєте з ними розібратись, щоб вони вас облишили. Найнебезпечніші з них: страх, ненависть, вина, апатія, сум, розпач.

Перший крок — це зниження негативних емоцій через зниження стресу на фоні виснаження та тривоги. Якщо ми втомлені і виснажені через брак сну та відпочинку і водночас постійно в тривозі, то негативні емоції будуть фонтанувати на всі боки. Вище я писав, що потрібно робити.

Другий крок, якщо перший не допоміг — звернутись до психолога чи психіатра і з тим не зволікати.

Головне — пам’ятати, що депресії можна уникнути в більшості випадків, якщо брати на себе відповідальність за своє здоров’я.

Слава Україні!