Стефан Романів: Україні настав час будувати здорове національне суспільство (ПРОДОВЖЕННЯ)

ПЕРСОНИ / Напередодні Дня Незалежності України Чернівці відвідав Стефан Романів - Голова Проводу Організації Українських Націоналістів (бандерівців) у супроводі представника Центру Національного Відродження ім. С.Бандери Тараса Рондзістого. В приміщенні Українського народного дому він зустрівся з представниками українських національно-культурних товариств, відомими політичними діячами краю, журналістами. Перед цим голова проводу ОУН (р) зустрівся з першим заступником голови ОДА Віктором Павлюком та заступником голови обласної ради Тодором Гуцуляком.

Пропонуємо вашій увазі найцікавіше з виступу пана Романіва в Українському Народному домі, а також його ексклюзивні відповіді під час спілкування з кореспондентом БукІнфо.

Довідка БукІнфо: Стефан Романів народився в Австралії у 1956 році. Його батько родом із Тернополя (прибув до Австралії у 1949 році), мама - німкеня. Закінчив педагогічний університет у Мельбурні. Пан Романів є Генеральним секретарем Світового Конгресу Українців, першим заступником голови Світової Управи Спілки Української Молоді. У липні 2009 року Стефана Романіва обрано Головою Проводу ОУН(б). Він - Голова міжнародного Комітету з відзначення 75-ліття Голодомору в Україні.

***
28 липня в Києві відбулася зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара з новообраним Головою Проводу ОУН(р) Стефаном Романівим. Першоієрарх УГКЦ тепло привітав Стефана Романіва, якого він знає з довголітньої громадсько-політичної діяльності в Австралії та в рамках Світового Конгресу Українців, з обранням його на високу і відповідальну посаду.
***

30 липня ц.р. відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством закордонних справ України та Світовим Конгресом Українців. Документ підписали Голова Міжвідомчої координаційної ради з питань забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями, тимчасово виконуючий обов'язки Міністра закордонних справ України Юрій Костенко та Генеральний секретар Світового Конгресу Українців Стефан Романів.
***

30 липня відбулася зустріч Голови Проводу ОУН (р) Стефан Романів з виконуючим обов'язки Міністра закордонних справ України Юрієм Костенком. У ході зустрічі Голова Проводу ОУН висловив готовність до співпраці з українським зовнішньополітичним відомством задля добра та розвитку Української держави. У свою чергу в.о. міністра закордонних справ привітав Стефана Романіва з обранням на посаду Голови Проводу ОУН (р) та відзначив історичний вплив ОУН на відновлення Української держави. Юрій Костенко зауважив, що має особливу думку щодо ОУН. Колись він навіть відвідував будинок, в якому відбувся установчий конгрес ОУН у 1929 році. В.о. мінстра закордонних справ також висловив переконання, що українські патріотичні організації, зокрема ОУН, повинні співпрацювати з українською владою задля зміцнення нашої держави.
***

31 липня відбулася зустріч Голови ОУН(р) Стефана Романіва та представника Центру Національного Відродження ім. С.Бандери Тараса Рондзістого з міністром освіти Іваном Вакарчуком. Предметом обговорення учасників зустрічі стали актуальні освітянські питання: співпраця освіти з церквою, зокрема створення приватних конфесійних шкіл; покращення стану впровадження навчання українською мовою, викладання правдивої історії в навчальних закладах, патріотично-виховна робота та шляхи її покращення тощо.


З виступу Стефана Романіва у Чернівцях:

- З ким нині шукає співпрацю наша організація в Україні? Зі всіма інституціями, хто готовий говорити про об’єднання навколо великої української національної держави. Але не тільки – ми маємо об’єднатися заради того, щоб наша держава була сильною, не було корупції, була відповідальність за свої обіцянки і слова.

Тут, на Буковині, після того, як я поспілкувався з вашими очільниками, побачив і плюси, і мінуси. В певних моментах у вашій області є так, що представники різних партій працюють на державній роботі. Вони об’єдналися, і хочуть служити жителям краю. Начальство у Києві може багато чому навчитися у вашій області, як треба служити Україні.
Україні настав час будувати здорове національне суспільство. Ми бачимо у цьому напрямку багато зовнішніх загроз. Приїзд в Україну російського патріарха Кирила, всі бачили і чули послання Україні президента Росії Медведєва. І якщо сьогодні в Україні хтось не може зорієнтуватися, то ми прямо кажемо – знову з Росії штучно країну ділять навпіл, сіється серед людей невпевненість, лунають прямі погрози.

Україна сьогодні мусить мати сильне військо, здорову національну владу, мусить мати свідоме суспільство. Звісною, що Україні сьогодні не легко. Соромно, що ми досі не маємо призначеного Міністра закордонних справ України. Ми маємо добрих заступників, але ми не маємо самого міністра. Ми не маємо призначеного міністра оборони країни. Наш заклик сьогодні лунає до всіх, хто сьогодні причетний до цього: зрозумійте, що ваші політичні справи сьогодні, ваше «его» і своє політичне «я» треба поставити на другому місці, а на першому – українську справу.

Ми маємо зрозуміти – Росія стратегічно працює і в тому числі для того, щоб наробити в українській хаті багато розбрату і колоту. Вони втручаються у президентські та парламентські вибори. Раз і на завжди треба встати і сказати: Україна буде вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання і підказок будь-кого. Україна нікому не ворог. Україна хоче співпрацювати зі всіма, але і її треба поважати також.

Президент України Ющенко займається національною справою, будує націю – то чому Медведєв втручається у ці справи? Чому власне Президент незалежної країни не може ставити за взірець національні ідеали та їх розбудовувати? Бо це не подобається Росії?
Тому навіть питання Голодомору – чому Росія так виступає проти визнання його геноцидом? Чому вони постійно оправдовують позицію Сталіна? Чому б визнати навіть не цифри загиблих від голоду, а власне сам злочин? Саме тому наша організація намагається нести і впроваджувати ті вартісні і пам’ятні для українства речі. Отже ми шукаємо до співпраці тих, які мають такі ж цінності, як і ми.

Щодо нашої молоді. Так, майбутнє – за молодими. Вперше у 2010 році будуть голосувати вперше ті українці, які не знали іншу Україну, а лише Незалежну. Це нові тенденції і позитивні зміни. Вже зараз слід обирати до влади досвідчених молодих людей – їх є дуже багато і я їх бачу, оскільки дуже часто перебуваю в Україні. Ми зустрічатимемося із батьками таких молодих людей, говорити з ними про різні ситуації, запитати їх – що наша організація може зробити, щоб допомогти, щоби їхні діти виростали у правовій державі, де вони можуть себе реалізувати. Кожна матір і батько хочуть якнайкращого для своїх дітей і питання здорової держави – це також велике питання, які батьки мають ставити перед собою. Зі сторони ОУН (р) ми б також хотіли, щоб ви оцінювали наш вклад не на словах, але й долучались до дії. Наприклад, акція патріотичного виховання «Джура» серед школярів, яка відбувалася по всій Україні. Це є дія. Це позитивний крок!

Напередодні виборів ми відкрили українську інформативну службу і кожного дня в Інтернеті та газетах ви матимете змогу чути і читати про нашу позицію щодо різних подій. Я щиро вдячний за можливість Буковину і думаю, що ми будемо частіше гостювати у вас, бо українська справа не чекає.


Частина 2

Я закликаю вас, друзі, шукати і співпрацювати зів своїми однодумцями. Переконувати тих, хто ще не є однодумцем, їх переконувати. Під час цікавої розмови у вашій адміністрації мене почали переконувати, що ми всі українці дуже роз’єднані. Але хочу сказати зі сторони націоналістичного руху є велике старання, прагнення до об’єднання. Будьте певні, що ОУН за 80 років ніколи не ділила українську націю, лише для неї працювала і далі буде для неї працювати. Світовий Конгрес Українців (СКУ) об’єднує на сьогодні близько 17 мільйонів українців поза межами України.

Із заступником Міністра закордонних справ України паном Костенком СКУ підписав Меморандум співпраці в питаннях проведення спільних акцій, як, наприклад, подальшого визнання Голодомору геноцидом українського народу, питання поширення і поглиблення розвитку української мови в Україні та діаспорі, щодо поглиблення співпраці з НАТО, забезпечення іміджу України - як діаспора може у цьому добре сприяти. Цього року виповнюється 120 від часу поселення українців Галичини в Боснію і колишню Югославію. І наші люди, які потім виїхали з Боснії до Америки завжди плекали нашу українську мову, там збереглася наша культура, церква грає надважливу роль.

Тобто діаспора намагається себе зберегти. А причини збереження – бути завжди зв’язаним з рідною Україною. Зараз ви бачите, як в Україну приїздить щоразу більше українців з Америки, Канади, Австралії. Чому? Вони хочуть бути частиною української нації. Нас завжди вчили, що незалежно, де ти живеш – зберігаючи культуру і духовність - ми є частиною великої нації. Це не територія.

Якщо говорити про українців в Австралії, то я коротенько зупинюся на тому. На цьому континенті є близько 37 тисяч українців, ми маємо свої церкви – греко-католицьку і українську автокефальну православну церкву, - є українські школи, молодіжні організації СУМ і ПЛАСТ (вони разом співпрацюють), є фінансові українські інституції, маємо електорати україністики в університетах. Якщо говорити про найбільшу загрозу, то для Австралії це загроза асиміляції.

Тому чим більше наші діти приїжджатимуть в Україну, тим більшим буде цей обмін, тим легше їм буде сприйняти той факт, що вони мають бути гордими за причетність до великої української нації.

В часи Помаранчевої революції австралійська громада була серед перших, яка проводила щодня акції на підтримку демократії в Україні. Ми також натискали на уряд Австралії і спільно з діаспорою США і Канади домагалися того, щоб Австралія визнала не одного чи іншого президента, а підтримала процес демократії в Україні, проти фальсифікації виборів. Якраз у той час почалася війна в Іраку. Ми домагалися від нашого міністра закордонних справ того, щоб Австралія зайняла активну позицію щодо Помаранчевої революції, на що він мені відповів: «Де Австралія, а де Україна?». На що ми відповіли: «Ви вважаєте, що демократія в Іраку є важливішою, ніж демократія в Україні?». Це переконало і тоді на президентських виборах 2004 року були австралійські спостерігачі, профінансовані урядом своєї країни.

Мене часто запитують: чи володіє українська діаспора достовірною інформацією про політичні події в Україні? Вона не тільки знає. Її це дуже болить. Наприклад, під час останнього приїзду віце-президента США в Україну, ми просили про другу зустріч з Президентом Ющенком. Секретаріат Президента і МЗС робили свої потуги, але треба було залучити до цього наших друзів в Америці, нашу громаду за кордоном, щоб така зустріч відбулася. Тому діаспора відіграє свою важливу роль.

Але було б смішно, щоб сьогодні діаспора проводила якісь потужні акції, а Україна мусила йти за нами. Має бути навпаки. Цього року, наприклад, заступник міністра закордонних справ Ізраїлю виступив з промовою, де сказав, що є лише один Голокост. А Голодомор українців – це не на тому рівні. І ми (СКУ) тоді одразу звернулися до президента України, МЗС України, щоб вони одразу зреагували на це. Світовий Конгрес українців написав також листа до прем’єр-міністра Ізраїлю з протестом, де сказали, що співчуваємо, але ви, євреї, не одинокі, хто пережив страшну трагедію штучного винищення нації. І тому треба засуджувати як Голокост, так і Голодомор, як злочини проти людства.

Щиро ще раз дякую за запрошення відвідати Чернівці і готовий відповісти на ваші запитання.

Запитання УНІАН та порталу БукІнфо:

- Скажіть будь-ласка, чи не має на заході розчарування минулих п’яти роках президентства Ющенка, чи у Помаранчевій революції, як років втрачених можливостей для України?


Відповідь С.Романіва:

- Звісно, що є певне розчарування. Всі сподівалися, що буде інакше. Але все ж треба дивитися на причини цього. Якби ми були на місці Президента України з усіма тими проблемами, з якими він зустрічався на кожному кроці, не давали йому робити те, що він би хотів робити. Водночас, давайте подивимося на ті позитиви, які він зробив. Наприклад, питання національної ідеї, питання вшанування нашої історії, відзначення Конотопської битви. Дехто каже - і що то є? Бо дня нього це другорядне і менш вартісне, ніж ковбаса.

Президент України Віктор Ющенко для того, щоб Україна себе визначила, як національна держава у світі, зробив дуже багато. Тому в цьому не повинні ми розчаровуватися. Ми також не маємо опускати голови з того, що Україна має можливість далі піднімати питання вступу до НАТО. Це є просвітницька важка праця. Отже президент зустрічався з різними проблемами. Але сьогодні важливішим є те, що нас чекає далі. Чи у нас буде далі національний український президент, який буде обстоювати українську позицію, чи будемо шукати президента, який не стоїть за свій народ?!
Я все ж таки вважаю, що треба мати патріота президента. Якби я мав право голосу, то обирав би такого президента, який міг би обстоювати національні питання України. І я твердо переконаний, що останні п’ять років українці мали такого президента!

Запитання Обласного державного радіо (ОДТРК):

- На вашу думку, які основні складники мають бути, щоби до України почали ставитися як до повноцінної країни, нації та держави, зокрема, в контексті Північноєвропейської інтеграції ?

Відповідь С.Романіва:

- Я може маю щастя у тому, що часто подорожую, курсую в України та за її межі, тривалий час буваю у Канаді чи Австралії, і тому спілкуюся як з українськими та іншими політиками. І мені за кордоном часто задають питання: коли українські політики зможуть себе організувати заради країни? Бо все що відбувається у Верховній Раді це є жах-жах-жах!

Якщо ми кажемо, що Україна ставить для себе головним завданням питання НАТО, ЄС і в той же час не можуть призначити міністра іноземних справ! Може пора вже перестати звинувачувати інших, а треба свою позицію мати і її досягати. Я в жодному разі не хочу повчати, але мені здається, що потрібно якось знаходити спільну мову між президентом, урядом, парламентом і опозицією заради країни. А міжнародний престиж береться звідси.

Що сталося з Ірландією? Там теж тривалий час таке було в країні – поділена країна на різні думки. Але в кінці мудрі люди нації зійшлися до купи і сказали, що попри всі протиріччя можна знайти два-три речі, які стануть консенсусом. І на цьому ми покажемо світові, що ми єдина сильна нація. І я переконаний – наша влада теж мусить це зробити. Українські партії мають відкласти у бік свої приватні інтереси… Ви тут живете і то краще знаєте!

Ви собі уявіть таку ситуацію: я стаю перед вами і кажу, що хочу стати депутатом від такої-то партії, даю вам свою політичну програму, голосуйте за мене. А через місяць цей чоловік,я кого обрали зовсім міняє свою думку. Йому або заплатили, або щось він вирішив негайно передумати, але він приймає рішення йти в зовсім протилежну ідеологічну партію. В ту партію, яку критикував! І що робити виборцям? Як вони себе почувають ? І перед ким має та людина відповідати? А світ на це все уважно дивиться!

Я переконаний, що Україна має надзвичайно великий потенціал. І світ десь це добре розуміє і визнає. Але знаєте де найбільшою є пошана до нашої країни? Ви може не бачите цього зсередини. А це те, що Україна на сьогодні є демократичною країною. Те, що в Україні відбулися чесні вибори і народ обрав президента і шлях демократії.

Так ми можемо критикувати різні речі. Але я неодноразово відповідав міжнародним журналістам: поїдьте і зробіть аналіз демократії в Росії та Україні. Подивіться, які були вибори там і там. Люди кажуть, що в Україні часто відбуваються вибори. Але може краще, щоб були вибори, аніж вам хтось казатиме, що ви не маєте права голосувати? А дехто каже, що розчарований, що прийдуть нові вибори він не піде голосувати. Потрібно це все припинити. Потрібно висунути одного українського патріота кандидатом у президенти, коли ми покажемо, що можемо нормально і цивілізовано діяти, тоді всі інші речі відносно закордонної політики будуть міняти напрямок у якісну сторону.

Віце-президент США у Києві чітко і ясно сказав, що Америка бачить Україну, як свого ключового партнера. Вони підписали спільні угоди щодо співпраці. Мені здається, що багато хто всередині країни не до оцінює роль України у міжнародній політиці. Ми не повинні себе недооцінювати. Звісно, не легко реалізувати свій потенціал в таких обставинах, але іншої дороги в України немає...

Кінець 3 частини
(Далі буде)



На фото: Генеральний секретар Світового Конгресу Українців, новообраний Голова Проводу ОУН(р) Стефан Романів і Генеральний директор ТОВ «Чернівецький Машзавод» Віктор Сідляр після зустрічі в Українському Народному домі в Чернівцях.

БукІнфо (с)
Фото С.З. УНІАН/БукІнфо (с)