Володимир Мороз про свою будівельну фірму, Єдину Альтернативу, Клічука, ОПЗЖ, Артура Мунтяна та унікальне хобі

Цього року відомій у Чернівцях та загалом на Буковині будівельній фірмі ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд” виповнюється 20 років. Славний і поважний ювілей. Ми не могли не скористатися таким інформаційним приводом, щоб привітати підприємство з досягнутими за ці роки успіхами та особисто поспілкуватися з її керівником і просто порядною людиною - Володимиром Васильовичем Морозом. Говорили про життя і буденність, будівництво і депутатство, політику і унікальне хобі. Але - про все по порядку.

Володимире Васильовичу! Ви народилися в Кіцмані. А як стали чернівчанином?

Чернівчанином я став у 1977 році. Дев’ять років прожив у Кіцмані, а потім батька перевели до Чернівців на іншу роботу. Таким чином, ми переїхали в обласний центр і отримали тут квартиру. У Чернівцях закінчив 23-ю школу (тепер – гімназія №5). З 8-го класу вступив у Чернівецький житлово-комунальний (політехнічний) технікум, який завершив у 1986 році. Далі за направленням рік пропрацював майстром у домобудівельному комбінаті, а потім мене колектив обрав начальником дільниці «по нулях», тобто нульовий цикл. Ми готували фундаменти для бригад-монтажників.

Це було Ваше перше місце роботи. А яка тоді була заробітна плата, якщо прирівняти до сьогодення?

Я добре пам’ятаю. Заробітна плата у майстра була 130 рублів. Ми працювали в три зміни, доводилось працювати і вночі. А начальник дільниці отримував 180 рублів. Як для начальника дільниці то була достатня оплата. Якщо дивитися по теперішнім заробітним платам, то це близько 13-14 тисяч гривень.

Генеральний директор будівельної фірми “Чернівціжитлобуд” Володимир МОРОЗ на своєму робочому місці

Що найбільше запам'яталося з дитячих років, юнацтва?

Багато чого запам’яталося. Я любив їздити у село Лашківка до маминих родичів. Пам’ятаю, як проводив вільний час на вулиці. Нас з братом батьки завжди привчали до роботи, ми завжди мали якісь завдання на день. Старались усе виконати до п’ятої години, бо мама приходила з роботи та перевіряла (Сміється). Ми тоді тримали досить пристойне господарство, тож роботи було достатньо.

Коли зрозуміли, що будівництво - це ваше?

Батько поступово підводив до цього. Він нас брав на будову. На канікулах, коли вчився ще у восьмому класі, а потім у технікумі, був на будові, працював підсобником. У мене, звичайно, був вибір. Нам ніколи не нав’язували свою думку щодо професії. Я у свій час обирав між радіотехнічним напрямком і будівельним.

За яких умов долучилися до бізнесу батька?

Спочатку після технікуму я йшов своєю дорогою, а вже після розпаду Союзу, зрозумів, що треба мати свою справу. Я звільнився з домобудівельного комбінату і перейшов на «Чернівціжитлобуд» у виробничо-технічний відділ. Далі я став комерційним директором та директором з виробництва. У грудні 2017 року я став генеральним директором. Тоді батько уже відчував, що треба передавати справу. Він помер у січні 2018 року.

Вашій компанії – «Чернівціжитлобуд» у цьому році 20-річний ювілей. З чим Вас принагідно вітаємо. Чернівці активно забудовуються. Чи знаєте, скільки компаній зараз на ринку? Який відсоток будівництва належить «Чернівціжитлобуду»?

Так, ми відслідковуємо. Раніше, у 2008-2011 роках, коли були показники по здачі в експлуатацію, нашого житла було 40% з усього зданого. Зараз менше, бо є багато будівельних компаній. Звичайно, не всі надійні і стабільні. Надійними є місцеві компанії, їхні засновки – місцеві бізнесмени, які, як правило, порядні і чесні люди. На місці замовників, потенційних інвесторів я би робив аналіз будівельних компаній і надавав перевагу місцевим.

Володимир МОРОЗ

Чи присутні в Чернівцях «цінові війни», які часто відбуваються за рахунок погіршення якості будівництва і скорочення площі квартир?

Той, хто переживає за свою репутацію, не буде здешевлювати житло за рахунок якості. У нас сейсмічна зона і цінова політика фактично однакова, у межах 10-15% різниці. Сейсміка накладає свій відбиток на цінову політику, тому у Чернівцях житло дорожче, ніж у сусідніх областях. А у будівельників немає такого, щоб демпінгувати і до себе притягувати інвестора.

Цінова політика може відрізнятися в плані надання житла різної категорії. Є елітне, покращеної категорії, де площа більша. Воно так звучить, що в одного двокімнатна квартира – 45 тисяч доларів, а в іншого – 65 тисяч. Але площа ж то різна. Ціна ж за квадратний метр є більш-менш однакова.

У вас житло модне чи практичне?

У більшості випадків воно практичне. Є і елітне житло, є і будівництво покращеної якості, для тих, хто може собі дозволити більше вкласти у будівництво. Але зараз такий час, людям важко. Моє переконання, ми повинні орієнтуватися на людей середнього статку.

Чи можете розказати трохи про технології будівництва? Чи хотіли б впровадити щось нове? Наприклад, технології індустріального житла – це сучасні панелі та каркасні будинки, збірний залізобетон, популярний в Європі й навіть в Білорусі. Собівартість такого житла нижча від класичної монолітно-каркасної технології, а також значно швидші темпи будівництва.

Ми користуємося змішаною системою будівництва – у нас каркасно-цегляна система. Ми використовуємо цегляні стіни, а перекриття – збірні панелі з монолітними вставками (колони, балки, ригеля). Згідно нашого аналізу, люди надають зараз перевагу натуральним матеріалам, які використовуються на будівництві. У нас стіни у дві цегли чи два керамблоки. Кераблоки більше застосовуються на переділки, а на зовнішні стіни – цегла. Дві цегли – товщина 51 см, що значно покращує звукоізоляцію та зберігає тепло. У каркасного будівництва звукоізоляція гірша, ніж у змішаній системі.

Маємо сучасну лінію з виготовлення пустотних панелей. Тобто заливається одразу 180 погонних метрів панелі, а потім ріжеться за потрібним розміром для міжповерхового перекриття. Є машина, яка їздить і ріже. Це із сучасного. Цю лінію ми запустили у 2014 році.

Влодимир МОРОЗ

Своє будівництво ви самі забезпечуєте матеріалами?

Практично усі будівельні матеріали, крупні, які потрібні для будівництва каркасу будинку, ми маємо. Мова йде про цеглу, керамблок, повний спектр залізобетонних виробів для житлового будівництва, панелі. Ми закуповуємо цемент та арматуру. Виробництво знаходиться у Чернівцях на провулку Індустріальному та на вулиці Миколаївській.

Володимире Васильовичу, давайте поговоримо про розвиток інфраструктури навколо новобудов. Хто має будувати школу, дитсадок інші соціальні об’єкти у нових спальних районах. Бо, наприклад, наявна освітня інфраструктура вже не витримує.

Вважаю, що повинні будувати ті компанії, які будують житло. Але це повинно бути на конкурсній основі. Варто виділяти невеликі ділянки – 1,5-2 га. І якщо виділяється земельна ділянка, то в умови конкурсу міська рада має включити будівництво і садочка, і школи. У нас, до речі, за генеральним планом є ділянки, які мають мати школу і садочки. На жаль, їх у свій час віддали під житло, що категорично неправильно.

Хто такий недобросовісний забудовник? Чи є якийсь «чорний список» будівельних компаній?

Такий список є у інспекціях архітектурно-будівельного контролю. Я вважаю, що міська влада спільно із інспекцією повинні проводити роз’яснювальну роботу серед інвесторів. Повинен бути портал з переліком порядних компаній та тих, які будують без дозвільних документів. Насправді, це дуже легко контролювати. Якщо присутня реклама у медіа, то можна перевірити, чи є дозвільна документація. Такий контроль може бути і з боку інспекції, і з боку міської ради. Це б також убезпечило міську раду від певного набору звернень та проблем.

На вашу думку, що головне у відносинах між забудовником та інвестором? Що б порадили інвесторам? Як не залишитись біля «розбитого корита»?

Головне – це відвертість, порядність, людяність. Ми надаємо перевагу людським стосункам. Ми спілкуємося з людьми на будові, вони приходять і контролюють що та як ми робимо. У процесі будівництва йде спілкування, ми знайомимося. Та у більшості випадків до нас потрапляють люди за рекомендаціями. Рекламу ми даємо, але небагато, щоб про нас чули. Переважно спрацьовує так зване «сарафанне радіо». Щодо моєї поради, то повторюся – у першу чергу варто співпрацювати з місцевими будівельниками.

Цікаво, чи були у вас проблеми з отриманням дозволів на об’єкти?

Якщо підходити правильно і в законному руслі, то особливих перепон не буде. Дотримуючись генерального плану, проблем можна уникнути.

Як вплинула на вашу компанію пандемія коронавірусу?

Звичайно, що вплинула. Впали проплати, люди стали гірше сплачувати. Ми були на карантині у 2020 році три тижні. Наші ж працівники, які в час карантину сиділи вдома, просились на роботу. Аргументація – ми будівельники, на свіжому повітрі, нема тісного контакту між людьми. Також двічі на день проводили вологе прибирання у вагончиках. І, до речі, у нас хворих на ковід було дуже мало, близько 9-12 осіб та без важких випадків.

Застати Володимира МОРОЗА у своєму робочому кабінеті велика рідкість. Він постійно на будівництві, серед людей.

Ви будівельник, який, тим не менше стає місцевим політиком. Минулого року ваша політична сила «Єдина альтернатива» показала, можна сказати, тріумфальний результат на виборах до Чернівецької міської та обласної рад. Ви очолюєте обласну організацію ЄА та партійну фракцію в обласній раді. Що вас спонукало піти у політику і чому саме «Єдина альтернатива»?

Ми багато спілкувалися з однодумцями, ще 2018, 2019 роки, що багато чого треба в місті змінювати, виправляти. Були дискусії, були думки збирати свою команду, не йти до когось, тобто відомих політичних сил, а на місцевому рівні створювати свій рух та свою політичну партію. Тоді можна чогось досягнути. І це, як свідчить практика, був вірний вибір, правильна стратегія. Сьогодні ми самі колегіально ухвалюємо рішення про те, як ми рухаємося, що робимо. Ми більше орієнтуємося на місцеві проблеми, не залежимо від загальноукраїнських партійних прив’язок. У нас потужна команда з представників усіх сфер, дуже фахові і порядні люди.

Що вплинуло на зміну політичних поглядів, адже у минулій облраді ви балотувалися від «Народного контролю»?

Виборче законодавство вимагало балотування від певної політичної сили, але я не був членом партії «Народний контроль». Чому змінив? Там не було можливості ухвалювати самостійно рішення, зважаючи на свої переконання та потреби місцевого значення. На жаль, я на самому початку розчарувався, але справу потрібно було доводити до кінця.

З колишніми соратниками «Народного контролю» ЄА нині, м’яко кажучи, не в дружбі, як в обласній, так і в міській радах. Чи вважєте їхню діяльність деструктивною чи вони, на вашу думку, просто заплуталися і потрапили під вплив групи Продана-Михайлішина?

У кожного є свої бачення та переконання. У «Народного контролю» вони певною мірою відрізняються від наших переконань, але я вважаю, ми повинні знаходити спільну мову, бо іншої можливості для розвитку краю не буде. Люди це розуміють і є питання, де ми рухаємося у одному руслі.

Ви друзі з мером міста Клічуком чи лише ділові партнери і політичні соратники?

Все разом! Ми товариші, друзі, політичні соратники. Вважаю, що на таких порядних стосунках все має ґрунтуватися і рухатися вперед. До речі, у нас на Буковині так і прийнято, головне – стосунки між людьми. Політичні моменти відкладають свій відбиток, але ключове – особисті взаємовідносини. Місто та край у нас маленькі, все один про одного знаємо. Часто ділові стосунки переплітаються. Тут я не кажу саме про Романа Клічука, а про Буковину загалом.

Нинішній голова обласної ради Олексій БОЙКО / Фото Чернівці.Онлайн

Чому ваша фракція підтримала на голову обласної ради кандидатуру Олексія Бойка, а не Володимира Жаровського від «Слуги народу»?

Ми вважаємо, що в Олексія Бойка є великий управлінський досвід, він фахова людина, цінуємо його людські якості. Ми переконані, що ця людина на своєму місці.

Як так вийшло, що нинішня «пробойківська» більшість обласної ради є такою політично різнобарвною? Адже фракція ЄА у коаліції з «Європейською солідарністю», «За майбутнє», «Аграріями» та навіть ОПЗЖ. Що вас об’єднує чи, як нині жартують, проти кого товаришуєте?

Я би більше це пояснював особистим якостями Олексія Бойка, який об’єднав навколо себе людей та знайшов спільну мову з усіма фракціями. Вважаю, що приналежність до партії відносна. У першу чергу, якщо люди хочуть щось змінювати в краї, то непотрібно займатись якимись політичними баталіями.

А є якісь політичні сили з якими можна сказати, що «Єдиній Альтернативі» точно не по дорозі?

Так, нам не по дорозі з ОПЗЖ. Нам по дорозі з ЄС і, в принципі, з усіма іншими партіями в облраді, з якими можна спілкуватись, за виключенням ОПЗЖ.

Які актуальні цілі для Вашої фракції в обласній раді?

Першочергово – це інфраструктура. Сюди входить покращення для туристичної галузі, покращення доріг і сполучення. У нас унікальна область: маємо прикордоння з сусідніми державами, маємо гори, річку Дністер і не використати це буде неправильним. Ми можемо надати великий спектр туристичних послуг. Тут не можна відокремити місто та область. Буде розвиватись місто – буде розвиватись область. І навпаки. Таке поєднання правильне.

Тоді таке уточнення. В міста є один з пріоритетних проектів. Він реалізується, то, звісно, дасть і ефект на область. Я говорю про модернізацію аеропорту. Це один із масштабних проектів для міста. А які масштабні проекти є для області?

Повноцінний запуск санаторію в Брусниці, який має величезний потенціал. Він може бути на рівні Моршина і Трускавця. Також є можливість робити потужні санаторії в Красноїльську. У цій же місцевості є газ і це також треба розвивати. Перспективним для нас є туристично-спортивний напрямок, спортивне орієнтування. Також ІТ-галузь в нас потужна, тому потрібно сприяти розвитку цієї сфери.

Цікаво почути Вашу особисту думку про те, що голова обласної держадміністрації Сергій Осачук призначив своїм заступником голови Чернівецької ОДА Артура Мунтяна, котрий є сином колишнього голови обласної ради Івана Мунтяна?

Вважаю, що такі посади повинні займати люди більш фахові і ті, які мають господарський досвід. Досвід чиновника, керівника. Звісно, час покаже. Як кажуть «не боги горшки обпалюють». Але, щодо призначення на цю посаду, то варто було б підходити більш зважено. Там має бути людина більш фахова та досвідчена.

Картина з новобудовою “Чернівціжитлобуду”, яка висить у кабінеті Володимира МОРОЗА

На вашу думку, що потрібно для того, щоб Чернівці стали справді європейським містом? Або чого не вистачає Чернівцям, щоб називатись по-справжньому європейським містом?

Має бути бажання людей і люди повинні починати з себе. Я от спостерігаю за людьми і бачу, що є ще багато комуністичного залишку. Це проявляється в тому, що вони очікують, що хтось прийде і щось зробить. А так не буває. Люди повинні самі починати і змінювати себе. Коли наші виїжджають за кордон, то там вони зовсім інші. Ми станемо європейським містом. За архітектурою ми вже європейське, але за ставленням людей до того, що вже маємо, то поки ні.

А як би могли оцінити бізнес-клімат в області, що необхідно для його покращення?

Це загалом питання загальнодержавного значення, але потрібно, щоб всі були в рівних умовах. У краї дуже великий відсоток тіньової економіки. Для прикладу, у нашій будівельній фірмі немає жодної людини, яка б не була офіційно прийнята на роботу. Правильним було б усіх поставити в однакові економічні умови, однакові умови сплати податків. Першочергово потрібно навести порядок на митниці, податковій та судових системах і тоді економіка запрацює.

І наостанок. Розкажіть про Ваше хобі

Я колекціоную будівельні геодезичні прилади та цеглу різних періодів будівництва на Буковині.

Володимир МОРОЗ, як справжній представник будівельної династії, колекціонує геодезичні прилади та цеглу різних історичних періодів будівництва на Буковині.

Щиро дякую за розмову.

Розмовляв Андрій КУЧУРАН, спеціально для БукІнфо (с)
Фото автора

Наша довідка:

МОРОЗ Володимир Васильович

Фотоархів В.Мороза

Генеральний директор ТзОВ БФ «Чернівціжитлобуд»

Народився 11 жовтня 1966 року. У 1986 році закінчив Чернівецький політехнічний технікум, працював майстром будівельної дільниці Чернівецького домобудівного комбінату. В 1987 році колективом був обраний начальником дільниці по будівництву нульових циклів.

У 1988 році поступив на навчання до Київського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво».

Із 1990 року по 1995 рік працював інженером виробничо-технічного відділу Чернівецького домобудівного комбінату. В березні 1995 року призначений начальником виробничо-технічного відділу ДБК.

У 2000 році призначений заступником начальника виробничо-технічного відділу БМУ облспоживспілки. Згодом прийнятий на посаду директора з комерції ТзОВ БФ «Чернівціжитлобуд».

Із 2004 року – директор із виробництва ТзОВ БФ «Чернівціжитлобуд».

У 2015 році став депутатом Чернівецької обласної ради за списком партії «Народний контроль».

З 2017 року – генеральний директор ТзОВ БФ «Чернівціжитлобуд».

У 2020 році балотувався до Чернівецької обласної ради, очолював список партії «Єдина Альтернатива». Нині очолює обласний осередок ЄА на Буковині та однойменну фракцію в обласній раді.


Коментарі:
Більше новин по темі: