Якщо держава забере ПДФО, у наступному році бюджет Чернівців може недоотримати орієнтовно 700 мільйонів гривень. Але є вихід...

На час воєнного стану депутати хочуть дозволити сільським, селищним і міським радам надавати фінансову та матеріальну підтримку органам безпеки й оборони.

У Центрі спільних дій розповіли, які проблеми місцевих управлінців вирішить цей законопроєкт.

Згідно з проєктом закону №9559-д, виконавчі органи місцевих рад зможуть створювати та запускати програми для підтримки оборонної галузі. Їм дозволять купувати обладнання та спорядження для військових (машини, тепловізори, бронежилети тощо), допомагати місцевій теробороні або військовим частинам.

«Законопроєкт дає змогу фінансувати оборонний сектор без встановлення обов’язкової частки від місцевого бюджету, яка має бути передана на потреби оборони. Це одночасно дозволяє громадам підтримувати оборону держави, але не вилучати надто багато коштів місцевого бюджету», – пояснює Оксана Заболотна.

Також голів громад зможуть призначати начальниками військових адміністрацій без попереднього звільнення з виборної посади. А обласним радам дозволять призначати додаткових заступників голови ради під час воєнного стану. Це, на думку аналітиків, допоможе вирішити кадрові питання, які виникли в роботі органів місцевого самоврядування в умовах війни.

Крім того, на період воєнного стану і протягом 30 днів після його завершення засідання місцевих рад та їхніх комісій можуть проводитися онлайн (за винятком питань, які потребують таємного голосування). Якщо питання онлайн-сесій не регламентовано, то їхній порядок має визначити голова громади. Для участі депутати мають перебувати в Україні, на підконтрольних територіях, та перед засіданням ідентифікувати себе. Якщо з'ясується, що хтось із учасників був за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, протягом пʼяти днів складається відповідний протокол, а голос депутата анулюється.

На дистанційних зборах місцевих рад можна розглядати такі питання:

- невідкладне внесення змін до бюджету;

- ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;

- виконання повноважень в галузі оборони;

- усунення з публічного простору російської імперської символіки.

Водночас, онлайн буде заборонено приймати рішення щодо розпорядження земельними та природними ресурсами.

Аналітики Центру спільних дій позитивно оцінили пропоноване рішення. Оскільки законопроєкт дозволяє проводити дистанційні засідання щодо найважливіших питань, він сприятиме систематичній роботі місцевої влади в умовах постійних воєнних загроз.

У наступному році бюджет Чернівців може недоотримати орієнтовно 700 мільйонів гривень. Це надходження від податку на доходи фізичних осіб з виплат військовим. У межах підготовки закону про держбюджет на 2024 рік Міністерство фінансів пропонує спрямувати ці доходи з місцевих бюджетів у державний. Суспільне Чернівці розповідає, як це вплине на розвиток громади та чому "Асоціація міст України" проти цієї пропозиції.

"Держава боргує громадам"

Наразі 64% від податків на доходи фізичних осіб залишаються у місцевих бюджетах, каже регіональний консультант з бюджетних питань “Асоціації міст України” Євген Прокопець. У 2022 році уряд збільшив розмір цього податку на 4%, щоб покрити різницю у тарифах на тепло та водопостачання, однак цього було недостатньо.

"Ці 4% місцевим бюджетам з’явилися тоді, коли підписували меморандум, щоб не підіймати тарифи. Держава мала компенсувати різницю в тарифах. Розрахунки показали, що ці 4% не перекривали її. Сьогодні громадам в Україні не компенсовано загалом 53 мільярди", – каже Прокопець.

Мінфін вніс пропозицію, щоб ПДФО із зарплат військовослужбовців перераховували до спеціального фонду держбюджету й спрямовували на потреби оборони. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

У пресслужбі Чернівецької міськради розповіли Суспільному, що внаслідок цього рішення бюджет міста наступного року може недоотримати орієнтовно 700 мільйонів гривень. На пресконференції 6 вересня міський голова Роман Клічук повідомив, що це негативно вплине на розвиток громади та підтримку військових.

"Все, що треба військовим та переселенцям, для бомбосховищ чи підтримки родин військових, – лягає на бюджет міста. Якщо ці суми заберуть, буде складно. Як я розумію, цей податок з військових хочуть забрати з 1 жовтня. А ми готуємося до зими, й заборгованість держави місту є колосальною. Лиш борги перед теплокомуненерго становлять 260 мільйонів гривень", – каже Клічук.

Громади легше контролювати

За словами Прокопця, ПДФО від військових "розчиниться у державному бюджеті", а виділити гроші на оборону легше та прозоріше з місцевих бюджетів. Крім цього, наразі у Верховній раді зареєстрували законопроєкти, які дозволять громадам напряму виділяти гроші на підтримку Збройних сил України.

"Не зважаючи на те, що оборонна функція – компетенція Міністерства фінансів, тобто держбюджету, органи місцевого самоврядування купували пальне й забезпечували інші потреби військових, хоча Казначейство забороняло виділяти гроші на це напряму. Громади більш підконтрольні. Весь час перевірки й видно куди йдуть гроші", – розповідає Прокопець.

Пропозицію Міністерства фінансів мають подати на розгляд Кабінету міністрів до 15 вересня. Водночас Асоціація міст України разом з представниками місцевого самоврядування звернулися до Президента, уряду та Верховної ради, щоб податок з військовослужбовців залишили громадам.