Батьки сваряться через нове шкільне меню від Клопотенка, в той час як у деяких школах взагалі немає їдальні

Шеф-кухар Євген Клопотенко за підтримки першої леді впроваджує нове меню для українських шкіл та садочків. Батьки сваряться між собою через доречність нововведень та сперечаються, якою має бути їжа — солоною або ні. В цей час у деяких українських школах централізованого харчування немає в принципі, пише у своїму репортажі видання НВ.

Скандальні зміни

У середині січня 2022 року в школі № 221, що у Солом’янському районі столиці кухарі побилися з прибиральницею через котлети. Інцидент виник через те, що прибиральниця намагалася завадити повторному використанню котлет — повідомляється, що працівники кухні нібито хотіли зробити з них суп із тефтелями. Про це написало видання Kyiv Inform з посиланням на джерело в батьківському онлайн-чаті. Свідками конфлікту стали учні молодших класів.

Цей випадок мав місце на тлі іншого скандалу, пов’язаного зі шкільним харчуванням: з січня 2022 року всі школи та дитячі садочки в Україні переходять на нове меню. Його розробив шеф-кухар Євген Клопотенко спільно з групою експертів, а ініціативу підтримала перша леді Олена Зеленська. Клопотенко зробив акцент на зменшенні кількості солі та цукру в стравах, додав до меню кілька українських традиційних рецептів та запропонував використовувати спеції й приправи: орегано, паприку, базилік. Зі шкільних їдалень також мають зникнути такі «пережитки минулого» як сосиски та порційна «піца», а хліб замінюють на безглютеновий.

У деяких навчальних закладах вже почали спекулювати на закупівлях нових інгредієнтів. Як-от, наприклад, у Харкові: кілька місцевих шкіл закупили спеції за зовсім різними цінами, про що заявляють експерти Харківського антикорупційного центру. До прикладу, вартість кілограма чебрецю в ліцеї Обдарованість склала 1350 грн, а у Люботинському ліцеї — 300 грн.

Паралельно з цим батьки у шкільних чатах, батьківських групах та в коментарях у соцмережах продовжують обговорювати успішність нового меню. Його називають «знущанням», скаржаться, що діти приходять додому зі школи голодні, ходять в магазин за територією школи або беруть обіди з дому. Страви називають не смачними зокрема й те, що тепер вони — взагалі не солоні та не солодкі.

Одна з проблем, яку описують незадоволені батьки та працівники навчальних закладів у коментарях — не в самому меню, а в тому, що в багатьох школах нібито відсутнє матеріально-технічне забезпечення, необхідне для готування нових страв. Простіше кажучи, готувати страви з меню Клопотенка немає на чому і чим.

Сам Євген Клопотенко на своїй сторінці у Фейсбуці залишив великий допис, де пояснює, як перевірити, чи правильно впроваджують його нововведення у конкретному навчальному закладі. Різку відмову від солі й цукру називає некоректним підходом та додає: разом з іншими експертами прописував перехідний етап, щоб скорочення цих харчових додатків відбувалося поступово. Якщо у меню є порушення, про них можна повідомити у телеграм-бот Держспоживслужби: @derzhspozhivsluzhba_bot.

Різні школи — різний підхід

Аби з’ясувати, як батьки українських школярів ставляться до оновленого шкільного меню, репортерка НВ Саша Горчинська робить пост у фейсбук-спільноті Батьки.СОС — це громадська організація та одне з найбільших батьківських об'єднань в Україні. У коментарях відгукуються мами й тата із зовсім різним досвідом. Хтось пише про те, що діти «їдять все», а хтось — що навпаки відмовляються від їжі. Одні роблять припущення, що діти можуть відмовлятися від шкільної їжі, бо звикли їсти вдома шкідливу їжу, як-от сосиски, чіпси абощо. Інші ж припускають, що те, смачна чи несмачна страва, напряму залежить від уміння кухарів готувати, а не від самого меню.

«Часто за хорошими технологічними картами готують зовсім не смачно, на жаль», — розповідає в коментарі НВ асистентка вчителя однієї зі шкіл у місті Житомир. У матеріалі просить не вказувати її імені.

Співрозмовниця каже: раніше страви пересолювали, а тепер готують так, що в їжі немає «ані крихти солі». Відповідно, така різка відмова від харчових додатків сприймається погано. Ще один момент: у меню пропонують перелік різних страв, як-от биток, котлета та шніцель. Та по факту це — «той самий фарш різних форм», говорить асистентка вчителя.

У головах людей і досі міцно сидить стереотип, що корисна їжа не має бути смачною

«У головах людей і досі міцно сидить стереотип, що корисна їжа не має бути смачною. Вони не розуміють, як це — їсти без солі й без цукру. Звичність смаків для багатьох є важливішою за реальну користь страв. Це впливає і на ставлення батьків до нового меню, і на ставлення кухарів до їхньої роботи», — пояснює співрозмовниця НВ. Дітям же, на її думку, навпаки навіть цікаво пробувати щось нове, тому навіть попри невеликі недоліки тарілки після обіду в шкільній їдальні частіше все ж залишаються порожніми.

З тим, що дуже багато залежить від кулінарного таланту кухарів, погоджується й Інна Капустянська, мама першокласника зі школи № 192 у Києві.

«У мене дитина доволі вибаглива щодо їжі, але у школі він зараз їсть із задоволенням. Говорить, що йому — смачно. Я була у великому шоці від цього», — розповідає вона в коментарі НВ. За її словами, синові найбільше подобається можливість вибирати: наприклад, між кашею та вермішеллю, або між котлетою та рибою. Про те, що відтепер у школярів у більшості з’явився вибір, що їсти, згадують в коментарях й інші батьки.

Оновлене меню в школі №192 у Києві (Фото: Фото надане Інною Капустянською)
Оновлене меню в школі №192 у Києві / Фото: Фото надане Інною Капустянською

Зміни в шкільному меню в 192-й школі були впроваджені ще 1 вересня 2021 року. В молодшій школі — безкоштовний сніданок о 10-й ранку. О 14:00 — обід для тих дітей, які залишаються в групі продовженого дня. З нового, 2022 року він коштує 45 грн — на 10 грн дорожче, ніж торік. Харчуванням у їхній школі задоволені й інші батьки, розповідає Інна Капустянська.

«Мені є з чим порівнювати: я маю ще старшу дитину, яка навчається в іншій школі. То він мені жалівся, що їжа там — не смачна і ходити він туди в їдальню не хоче. Він навіть казав, що в нього печія після їдальні», — додає співрозмовниця НВ.

Про позитивні враження від нового меню у спілкуванні з НВ згадують також батьки учнів з кількох шкіл у Луцьку, в Мелітополі та в Києві. Говорячи про меню, перелічують прості страви, як-от: гречка, тефтелі, риба, курка, салат, запіканка, фрукти, чай, компот із сухофруктів.

Сидять голодні або харчуються у фастфуді

Проте не всі українські школи отримують такі позитивні відгуки. Як розповідають в коментарях деякі батьки, школярі й досі змушені їсти «холодні макарони, які злиплися», тільки тепер — ще й без солі. Чай без цукру для декого видається надто «гірким», а подача страв у новому форматі — дещо екстравагантною для того, аби діти швидко адаптувалися до таких нововведень.

Мама одного з учнів із школи № 1 у місті Новодністровськ, Чернівецька область, розповідає: у їхній школі харчування в їдальні зараз відсутнє в принципі. За словами керівництва школи, причина у тому, що не було підписано тендер на постачання продуктів — навчальний заклад не зміг знайти постачальника.

«Півроку в школі було харчування за Клопотенком. Дітям все подобалося. З 1 вересня 2021-го в школу знов повернули звичайне харчування: дубова каша, злипші макарони. Дитина відмовилась від такої їжі. Обіцяли з другого семестра меню за Клопотенком, але щось пішло не так і тепер харчування в школі немає взагалі», — розповідає НВ жінка. Вона просить зберегти анонімність. При цьому додає: діти перебували в школі до 15:30, а щоб не бути голодними, дехто з учнів харчувався у фастфуді неподалік зі школою. Наразі школа — на дистанційному навчанні, що буде далі з харчуванням — поки невідомо.

Контрольна порція: страви із оновленого меню в одній із шкіл м. Одеса (Фото: Культура їжі I Cult Food via facebook)
Контрольна порція: страви із оновленого меню в одній із шкіл м. Одеса / Фото: Культура їжі I Cult Food via facebook

Немає централізованого харчування і у Малокомишуваській гімназії, що в Ізюмському районі на Харківщині. А все тому, що в цьому навчальному закладі в принципі немає їдальні. Про це розповідає Ірина Акіншина, мама семикласника з села Вірнопілля. Школа у Малій Комишувасі — за 12 км звідти. Щодня син Ірини долає цю відстань, аби потрапити на уроки.

«До Нового року учні харчувалися у школі — їм привозили обіди з Ізюма, що за 15 км звідти. Але наші діти відмовилися це їсти, бо це було неїстівне зовсім. Машина з їжею приїздила о 9 ранку, а о 12:30 старшокласники тільки сідали їсти — гріли обіди в мікрохвильовці. На смак було не дуже», — пояснює ситуацію Ірина Акіншина. Вона додає: їжу привозили на звичайній Таврії, водій не мав навіть санітарної книжки, а умови транспортування обідів ніхто не контролював.

Забезпечити учнів безпечною, якісною, повноцінною та корисною їжею зобов’язані засновник або засновники, керівник закладу освіти та суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з харчування — про це йдеться у інформації для управлінців та освітян на офіційному порталі про здорове харчування Знаїмо. Зазначається, що керівник закладу освіти спільно з медпрацівником мають здійснювати щоденний контроль за якістю продуктів, умовами їхнього зберігання, дотриманням термінів реалізації та за технологіями виготовлення страв — цього потребує Санітарний регламент, розроблений Міністерством охорони здоров’я України.

Уже з 1 січня в Малокомишуваській школі планували запровадити нове меню. Проте, за словами співрозмовниці НВ, потім сказали, що їдальня, яка до цього постачала обіди, більше цього не робитиме — мовляв, не зможуть готувати їжу, передбачену новими стандартами. Тож син Ірини, як й інші учні цієї школи, деякий час возив із собою їжу, чай і воду з дому. В цей час у школі харчувалися тільки пільговики, а таких там небагато.

«Наші діти їдять рано-вранці, вдома. О 07:50 вони виїжджають із нашого села, а у школі знаходяться до 16:00. Цілий день у школі сиділи голодні — куди не зверталися, ніякого зрушення не було», — розповідає жінка.

Малокомишуваська ЗОШ (Фото: Сергій Чухно / Профайл школи в Google.com)
Малокомишуваська ЗОШ / Фото: Сергій Чухно / Профайл школи в Google.com

Так тривало до понеділка, 24 січня 2022-го, допоки школа врешті не домовилася, що їм все ж таки возитимуть їжу села Капитолівка, що за 20 км від школи. Це село входить до однієї ОТГ із Вірнопіллям. Для цього закупили спеціальний термопосуд — аби обіди були теплими. Ірина Акіншина наводить приклад меню: суп, запіканка з сиру, чай без цукру. Та зізнається: і цю їжу її син їсти також відмовляється.

Раніше велика двоповерхова школа з їдальнею була і у Вірнопіллі, проте її закрили через малу кількість учнів — у цьому селі сьогодні проживає лише три сотні людей. Співрозмовниця НВ розглядає можливість перевести сина до іншого навчального закладу, проте поки не вирішила це питання остаточно. Один із альтернативних варіантів — це возити сина в школу до міста Ізюм, яке у 27 км від села Вірнопілля. Та якщо у Малокомишуваську гімназію їздить організований трансфер, то до Ізюма доведеться їздити самостійно.

От і виходить: поки інші батьки сваряться в соціальних мережах через те, чи достатньо солі у стравах та чи можна давати дітям безглютеновий хліб, інші школярі не мають харчування взагалі. Ані за старим, ані за новим меню.

Хто за що відповідає?

Батьки, які стикаються із подібними проблемами, скаржаться: часто у таких випадках не знають, до кого звертатися по допомогу та хто саме має працювати над виправленням ситуації, що склалася. Допоможе знайти відповіді на ці питання вищезгаданий портал Знаїмо. У пам’ятці, яку було розроблено спеціально для вчителів та інших працівників освіти, чітко розділено зони відповідальності.

Отже, за організацію харчування дітей у закладах освіти відповідають засновники та керівники цих закладів. Саме вони мають гарантувати дотримання вимог санітарного законодавства, безпечність і якість харчів. Що ж стосується коштів на харчування, його вартості, а також організації безоплатного харчування для пільговиків — також зона відповідальності засновника закладу освіти.

«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні й комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до ЗУ Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, дітей з числа осіб, визначених у ст. 10 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, та осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування», — йдеться у ст. 56 Закону України Про освіту.

Закупівлю продуктів або послуг харчування для закладів освіти, пояснюють на порталі Знаїмо, може централізовано проводити орган управління освіти відповідної громади або ж сам заклад у разі, якщо він фінансово автономний. Деталі про організацію закупівель, участь у них, процедуру укладення електронного договору через систему Prozorro Market є ось в цьому розділі на порталі Знаїмо.

Завідувач виробництва або кухарнесе відповідальність за зберігання та використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід страв, а також за якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, за додержання правил особистої гігієни, а ще — за санітарний стан приміщень харчоблоку несе відповідальність завідувач виробництва або кухар.

«Створення безпечного та комфортного освітнього середовища, складовими якого є їдальня, буфет і харчоблок, вимагає сучасних комунікаційних систем, обладнання, посуду та меблів. Оскільки засновник за законом відповідальний за розвиток матеріально-технічної бази, він забезпечує закупівлю обладнання для харчоблока та ремонт їдальні власним коштом. Утім, засновники можуть залучати гроші й з інших джерел, наприклад з державних субвенцій, якщо це дозволяють порядки їх використання, а також благодійні внески, зокрема в межах державно-приватного партнерства», — йдеться на порталі Знаїмо.

Впливати на організацію харчування в закладі освіти можуть також батьки та учні

Територіальні органи Держпродспоживслужби мають здійснювати державний нагляд за безпечністю процесу та контролювати дотримання закладами освіти і постачальниками продуктів харчування послуг харчування та кейтерингу вимог санітарного законодавства. Впливати на організацію харчування в закладі освіти можуть також батьки та учні.

Що ж робити батькам, які помітили, що з організацією шкільного харчування в школах є проблеми? Можна звернутися по коментарі до компетентної структури або ж до особи, яка або які відповідають за ту чи іншу проблему.

Отже, якщо ваше питання стосується вартості харчування, організації безоплатного харчування, меню, асортименту, закупівель, обладнання харчоблоку або їдальні в школі — варто звертатися до керівника або ж засновника закладу освіти.

Якщо ж ваші питання стосуються інших аспектів, рекомендуємо скористатися ось цими порадами від порталу Знаїмо:

До Міносвіти варто звертатися, якщо ви шукаєте інформацію про загальні правила організації харчування, законодавчі гарантії на безоплатне харчування, нормативи укомплектування закладів освіти працівниками, а також про інклюзивність освітнього простору: [email protected]

МОЗ може інформувати про вимоги до здорового харчування, норми харчування або ж необхідні для збереження здоров’я дітей заборони у раціоні: [email protected]

У компетенції Мінекономіки — інформація про вимоги до закупівель та безпечність харчових продуктів: [email protected]

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також її територіальні органи відповідають за здійснення державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства та законодавства про безпечність та якість харчових продуктів: [email protected]

Telegram чат-бот: @derzhspozhivsluzhba_bot;

Цілодобова гаряча лінія (044) 364 77 80, (050) 230 04 28


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації