"Перевезли бізнес у Чернівці - зберегли довіру європейських партнерів": На Буковині влада і бізнес говорили про виклики війни й можливості розвитку

Війна триває. Буковина має розвиватися, щоби бути надійною опорою для корінних та нових буковинців. Активна фаза війни вкотре підняла на ноги та посадила за круглий стіл підприємців, освітян, громадських діячів та представників влади. Війна створила виклики, але й подарувала можливості. Буковина стала новим домом для понад 100 тисяч переселенців, які прибули з різних куточків України. Сюди переїхали десятки підприємств, тут навчаються тисячі дітей з усіх областей. Як утриматись на плаву й розвиватися в нових умовах, обговорювали під час дискусії, зорганізованої Національною платформою стійкості та згуртованості.

"А наше виробництво взагалі не зупиняється..."

Працюють вдень, на ногах - і вночі. Підприємство зі Слов’янська переїхало до Вижниці та не припиняє роботу вже майже рік - від літа минулого року. Вони працюють, щоб забезпечити потреби енергетичного комплексу.

В містечко на Буковині перевезли частину техніки. Переїхали й працівники.

- У березні довелося виїжджати дуже квапливо. Протягом години нам запропонували усі умови - й площу для праці, й житло для працівників. За це дуже вдячні місцевим керівникам, - розповідає Дмитро КАРЮК, директор релокованого підприємства "Славененергопром". - До Вижниці ми перевезли не тільки виробництво, а ще й високовольтну лабораторію. Вона в Україні - єдина.

"Підприємство нашого плану виявилось одним. Тому, щоб задовольнити потреби наших клієнтів, працюємо цілодобово. Отож, уже від літа наше виробництво взагалі не зупиняє роботу. То ж раніше, у Слов’янську, щоб задовольнити роботу енергетичного комплексу, на підприємстві працювало понад 50 людей. Зараз же - менше 20 працівників. Та ми не думаємо навіть зупинятися. Дуже вдячні різноплановій підтримці й місцевої влади, й наданню вже перших грантів, за кошти яких ми докупили необхідне обладнання".

Ярослав ЛИСАК, директор підприємства "Невердарк" розповідає, що на Буковину перевіз бізнес, аби зберегти в умовах війни довіру іноземних партнерів.

- Ми займаємось інноваційним високотехнологічним виробництвом, - зауважує Ярослав Лисак. - До війни знаходились у Києві. Перед війною почали виходити на європейський ринок, займатися експортом.

"З Києва в Чернівці ми переїхали, як у більш безпечний регіон. Але я знаю, що є багато підприємств, які залишились працювати саме в Києві. Бо столиця не захоплена і працювати там можливо, - каже керівник релокованого підприємства. - Та найкращі можливості працювати - саме експорт. Це пов’язано з довірою партнерів, з якими ти працюєш. Запорука твого успіху - на їх довірі до твого бізнесу. Для них, як для бізнесменів, війна є ризиком. Тому переміщення в безпечний регіон знизило ризики для наших партнерів".

Бізнес підтримує економіку, яка мала би забезпечувати армію

Екстремальні умови війни, нові виклики не зламали бізнес на Буковині. Як зауважила Неля МАЛЬКО, виконавча директорка Асоціації органів місцевого самоврядування Чернівецької області "Агенція розвитку громад Буковини", більшість підприємств в умовах недофінансування змогли утриматись на плаву та зберегти робочі місця.

"Дякую бізнесу, який в реаліях війни працює, сплачує податки, підтримує армію, - каже пані Неля. - Буковина - це, в першу чергу, малий і середній бізнес. І більшість підприємств не закрилися, зберегли робочі місця. Хоча весь рік фінансувались за рахунок якихось зароблених раніше коштів".

За словами Малько, для дрібного бізнесу Буковини діє чимало грантових програм, з допомогою підтримки яких йому вдається жити й розвиватися.

- Ми проводимо багато заходів, зокрема, й консультаційного навчання, для представників дрібного бізнесу наших громад, допомагаємо їм пристосуватися до нинішніх реалій. Завдячуючи донорам, облаштували 10 столярно-верстатних та швейних майстерень. Подекуди наші представники бізнесу не знають про грантові програми, що допоможуть їм розвиватися. Наше завдання - розповісти їм про це та допомогти долучитись до цих програм.

Для розвитку громад й регіону в цілому потрібна відповідальність і окремих людей, і бізнесових структур, що є на Буковині, та немає персоналізованої відповідальності держави, вважає Неля Малько.

- Щоб завтра наступило, треба працювати сьогодні. А сьогодні - це війна, - каже спікерка. - Там гинуть люди, розруха. Помирають наші люди. Вони потребують підтримки. Економіка нині мала би бути спрямована на підтримку армії. На закупівлю дронів, автомобілів, тепловізорів. Щоб ми почувалися комфортно, економіка наша мала би на це працювати. Ми шиємо форму і решту, говоримо про технічне й інноваційне забезпечення. Це, зокрема, підприємства, які виготовляють щось для армії. Для прикладу, ті самі баггі в Сторожинці. Але це все робиться на волонтерських засадах. Не на рівні держави.

Освіта на Буковині стала доступнішою

Безкоштовне або ж короткострокове навчання, допомога військовим адаптуватися після війни та навіть відкрити свою справу, а також розширення бізнесу, що вже існує. Такі можливсоті на Буковині - вже реальність.

- Що ми робимо для покращення економіки та можливостей буковинців? Зокрема, це три ланки взаємодопомоги, - розповів Руслан БІЛОСКУРСЬКИЙ, декан економічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича. - По-перше, для молодих людей, які навчаються, чи закінчили навчання, діє так званий бізнесінкубатор. Отож, кожна молода людина, яка має ідею і хоче її розвинути для бізнесу, звертається до нас. Їй надається підтримка і з боку викладачів, і зі сторони підприємців, щоб розвинути свою справу. Також уже вісім років у нас діє проєкт соціальної адаптації військових. Раніше ми працювали таким чином з учасниками АТО. Нині це також дуже актуально. По-перше, це морально-психологічна підтримка військових. Далі ж ми надаємо їм знання про підприємництво і допомагаємо зреалізувати їх у мирному житті.

За словами Білоскурського, за вісім років участь у проєкті соціальної адаптації взяли понад 500 військовослужбовців. Багато з них нині відкрили свої підприємства та мають власний бізнес: "Є вже готова система, з допомогою якої ми можемо адаптувати хлопців, які повернуться з війни, надати їм соціально-психологічну підтримку й інструмент, щоб жити далі й заробляти в країні-переможниці".

Третя ланка взаємодопомоги, за словами декана економфаку, полягає у підтримці підприємців, які стоять на ногах, але потребують додаткового розвитку.

- У нас діє школа інновацій, що дозволяє з допомогою програм управлінського розвитку підтягувати знання підприємцям, що відчувають необхідність адаптації до нових реалій, - каже Білоскурський. - Ми допомагаємо їм здійснювати пошук нових моделей і концепцій, підсилювати спроможність свого бізнесу.

Два напрямки діяльності щодо покращення розвитку сучасної освіти в робітничій сфері озвучив Микола МАКАРЕВИЧ, директор Глибоцького професійного ліцею.

- Війна - це час не лише викликів, але й можливостей, зауважує Макаревич. - Зміни законодавства дозволяють проводити корострокове навчання. Навчання може тривати взагалі кілька місяців. Нині створюється нова матеріально-технічна база. На Буковині вже створили 12 навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням. Скажімо, для кухарів - обладнання сучасного реторану, якщо СТО - також відповідно все обладнання. Ми максимально цифровізуємо освітні процеси. Вже запустили платформу дистанційного навчання. Нині діє 20 онлайн-курсів за різними професіями. Опанувавши їх професійно, можна отримати документ державного зразка.

ДУМКА:

"Наша стійкість залежить від відповідей на поточні виклики та проєкту нової України"

Володимир ЛУПАЦІЙ, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості:

- Ми вже провели подібні дискусії, як чернівецька, у Запоріжжі, Львові та Івано-Франківську. Мета - зорганізувати багатосторонній діалог між різними органами влади, місцевими громадами, представниками громадянського суспільства, активними громадянами. Україна виявилася здатною підтримувати єдність цивільного та військового керівництва. Але наразі саме ЗСУ є драйверами змін, і політики не мають від них відставати.

Політичне єднання, яке зараз є, базується на опору ворогові, проте більш надійний фундамент - проєктування майбутнього. Країна має стати більш привабливою для тих, хто виїхав з неї через війну, аби вони повернулися. При чому, йдеться не стільки про відновлення, скільки про розбудову - і нової економіки, і нової держави.

*****

Війна не має бути перепоною для розвитку, вважають представники влади Буковини. Навпаки, область має розвиватися, щоби забезпечити комфортне життя усім буковинцям, нині вже й тим, що переселилися. Також сучасний підхід до розвитку приваблюватиме на Буковину іноземних інвесторів.

Зокрема, Михайло ПАВЛЮК, заступник голови Чернівецької обласної ради запропонував створити неформальну організацію однодумців, яка має розвивати область і зараз, й після війни.

"Ми маємо працювати в режимі 24/7, - зауважив М. Павлюк. - Розвиватися й перемогти цю навалу".

Як зазначила Альона АТАМАНЮК, перша заступниця голови Чернівецької ОВА, нові буковинці - це нові виробничі можливості. Нині на Буковині також розширилися варіанти різноманітних міжнародних контактів.

На залучення інвесторів та гостей з-за кордону працює також обласний центр.
За словами Юрія ЛЕСЮКА, заступника Чернівецького міського голови, нерідко міську владу хейтять через те, що кошти виділяють у розвиток міста, а нині війна.

"Іноді місту закидають у тому, що ремонтують дороги, попри те, що війна. Але це потрібно, щоби було комфортно тим же переселенцям, корінним чернівчанам, гостям міста, - зазначив Лесюк. - Ми маємо розвиватися, щоб гідно жити надалі".

Марина КОРПАН, журналістка
Спеціально для БукІнфо (с)

^{Світлини авторки}