Лікарів роблять заручниками штучно створеної ситуації, а Домбровського - "цапом відбувайлом": Олексій Бойко прокоментував скандали навколо обласної клінічної лікарні

Чернівецька обласна клінічна лікарня нещодавно опинилася у центрі скандалу. У порушеннях заклад запідозрило Міністерство охорони здоров’я. Відомство надіслало на адресу обласної ради та військової адміністрації листа, в якому йшлося про те, що лікарня придбала медикаменти «сумнівної клінічної доцільності» та не дотримується медичних стандартів. Тож аби розібратися в ситуації, і ОВА, і облрада створили робочі групи, які мали проінспектувати діяльність закладу.

Робоча група обласної ради перевірку вже завершила і порушень у лікарні не виявила.

Голова обласної ради Олексій Бойко прокоментував сайту БукІнфо ситуацію, заявивши, що згідний із висновками комісії:

«Обласна лікарня першочергово і в повному обсязі придбала препарати, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів. На залишки коштів, це 6 мільйонів гривень, а не 14, як стверджують у МОЗ, закупила медикаменти, що до цього переліку не входять, проте є у протоколах лікування МОЗ і внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. Згідно з законодавством, за наявності фінансів заклади можуть закуповувати такі препарати, якщо у них є потреба. Я наполягаю на тому, що найперше потрібно дбати про здоров’я пацієнтів.

Тому навіть якщо у переліку немає певних препаратів, але вони сертифіковані МОЗ і можуть ефективно допомогти хворим, то лікар зобов’язаний їх призначати. Але тепер може виникнути ситуація, що медики просто не будуть цього робити через страх перевірок і різних санкцій. Адже хтось зобов’язує лікарів не закуповувати сертифіковані препарати, яких немає у Нацпереліку, але часто ці ліки потрібні людям.

Тобто лікар має прийти до пацієнта і сказати: «Вам може допомогти оцей засіб, але вибачте, я не можу його надати, бо його немає у Нацпереліку, лікарня його не закуповує. Хочете, йдіть купіть самі». То кому від цього легше? Препарати замовляє не генеральний директор закладу, а медики, котрі ведуть пацієнтів і добре знають історію хвороби кожного, та як на людину діють ті чи інші ліки. При цьому вони перш за все думають про здоров’я недужих. А якщо хвилюватимуться, що за кожну призначену пігулку їх звинуватять у зловживаннях та порушеннях, ситуація може дійти до абсурду.

Вважаю, якщо у когось є зауваження до роботи комунального підприємства, потрібно звернутися до правоохоронців. Якщо буде доведено, що є порушення, то винних притягнуть до відповідальності. Інакше лікарі можуть стати заручниками ситуації, коли заклад відмовиться від закупівлі сертифікованих ліків поза переліком, і це негативно вплине на якість надання послуг. Тож будемо звертатися до МОЗ з проханням розширити Національний перелік основних лікарських засобів», – коментує голова обласної ради.

Ситуація навколо призначення Дмитра Домбровського - це брудні політичні ігрища

Голова обласної ради також розповів про ситуацію із призначенням Дмитра Домбровського на посаду генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня».

«Не знаю, у якій ще лікарні у міжсесійний період стояло питання про призначення керівника, який виграв кадровий конкурс і всі суди. Я вніс на розгляд сесії пропозицію про його призначення тільки після того, як було поставлено останню крапку у всіх судових справах.

Вважаю, що повинен був це зробити, а вже депутати ухвалять остаточне рішення. І всі ці анонімки, замовні статті проти лікарів – вони про те, що ті, хто за цим стоїть, не мають чим займатися під час війни. Очевидно не бачать, що відбувається у державі, тому й займаються брудними політичними іграми. І поки це триває, у лікарні продовжують надавати якісні медичні послуги та відкривають нові підрозділи», – зазначив Олексій Бойко.


ДО РЕЧІ:

Коментар начальника підрозділу пульмонології ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», професорки, докторки медичних наук Світлани Коваленко:

«На сьогодні, згідно з Наказами МОЗ, у лікуванні пацієнтів медики застосовують препарати, які вказані у Національних протоколах та настановах. Регламентуючих протоколів є близько 180, водночас нозологій, тобто діагнозів – більше 17 тисяч, не рахуючи коморбідних станів, коли у людини більше одного захворювання. Пацієнтів із супутньою патологією в стаціонарах переважна більшість: це і вікові хворі, і паліативні.

До прикладу, з таким важким інвалідизуючим захворюванням як ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) у відділенні лікується переважна більшість пацієнтів старше 50 років, у яких неодмінно є супутня патологія – ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, церебральний атеросклероз, артеріальна гіпертензія тощо. Стандартами не передбачено лікування супутньої патології у даної групи пацієнтів. Так само не передбачено лікування важких паліативних хворих із включенням у протоколи препаратів для лікування супутньої патології. І взагалі наразі не розроблені протоколи лікування паліативних хворих. Для багатьох нозологій немає державних протоколів лікування.

Другим каменем спотикання є обов’язок лікарів використовувати препарати з Національного переліку ліків, які для пацієнтів повинні бути безкоштовними. Він містить основні безпечні препарати з доведеною ефективністю, які використовуються для лікування від найпоширеніших захворювань в Україні. Держава гарантує доступ пацієнтів до ліків, зазначених у Нацпереліку, тобто пацієнти мають право отримувати їх безоплатно під час лікування у медичних закладах.

Загалом, станом на 25 серпня 2023 року, Нацперелік включає 411 лікарських засобів, серед яких: 72 – препарати інсуліну, 9 – комбіновані лікарські засоби, 23 – медвироби.

На нашу думку, даної кількості препаратів безумовно недостатньо для повноцінного безоплатного лікування пацієнтів. Поряд із Нацпереліком є і інша державна настанова – Державний лікарський формуляр, який вже містить близько 2-х тисяч препаратів, дозволених для використання і закупівель у стаціонарах. Клінічне мислення лікаря передбачає комплексний підхід до лікування важких пацієнтів з урахуванням і супутньої патології, і можливих ускладнень терапії в процесі лікування, чому нас і навчали у вишах. До 2016 року у кожній лікарні було дозволено розробляти локальні протоколи лікування пацієнтів, куди можна було вносити дієвих на думку лікарів препаратів. Зараз цей процес відмінено. Ось і отримує лікар задачу підвищеної складності – як вилікувати пацієнта не відступаючи від Протоколів МОЗ, використовуючи тільки препарати з національного переліку?


На думку практикуючих лікарів, обмеження у призначенні лікування хворих тільки препаратами з Нацпереліку, який, на жаль, складається з невеликої їх кількості, призведе до значного погіршення якості лікування пацієнтів.

Тож виникає питання до МОЗ і Державного експертного центру – чому велику кількість препаратів, які, на думку лікарів, перевірені роками для лікування пацієнтів раптом заборонили для закупівель лікарнями? Адже дані препарати зареєстровані в Україні, вільно продаються в аптечній мережі, недорогі, з доведеною безпечністю і ефективністю раптом виявилися сумнівної якості?

Якщо вони настільки сумнівні то чому Державний фармцентр не заборонить їх застосування на державному рівні? На сьогодні надзвичайно назріла потреба у роз’ясненнях від МОЗ та ДЕЦ з цього проводу.

Також лікарська спільнота просить розширити Національний перелік і Державний формуляр лікарських засобів, адже на думку лікарів такі критичні шаблонні обмеження у лікуванні призведуть до погіршення якості лікування великої кількості пацієнтів, особливо у період військових дій в Україні».

Питань більше, ніж відповідей. Редакція продовжує відслідковувати ситуацію.

Андрій ПОДІЛЬСЬКИЙ, БукІнфо (с)


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації