Литовський режисер: «Україна – це країна героїв, але українці не повинні бути "янголами"»

Литовський режисер Андрюс Блажевічюс, чий новий фільм «Як розлучитися під час війни» отримав нагороду за режисуру на фестивалі Sundance, заявив, що Україна є «країною героїв», однак українців не варто зображати бездоганними людьми. На його думку, чесне мистецтво повинно говорити про складні теми, а не створювати ідеалізовані образи.

Про це режисер розповів в інтерв'ю Укрінформу під час Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.

Стрічка Блажевічюса розповідає про подружжя, яке вирішує розлучитися буквально за день до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Особиста драма героїв стає метафорою суспільних розколів, які війна загострює в Європі.

За словами режисера, його цікавила не лише сімейна історія, а й питання комфорту, страху перед змінами та морального вибору людей під час великої війни.

«Підтримка України має бути не лише на словах»

Блажевічюс зазначає, що більшість жителів Литви підтримують Україну та бажають їй перемоги. Водночас він звертає увагу на явище, яке називає «перформативною підтримкою» — коли люди демонструють солідарність доти, доки це не зачіпає їхнього особистого комфорту чи добробуту. На його думку, саме така поведінка стала однією з ключових тем фільму.

Режисер також визнає, що литовці, як і багато інших європейців, психологічно втомилися від війни, хоча це аж ніяк не означає втрати підтримки України.

Литва має особливе ставлення до російської загрози

Блажевічюс наголосив, що країни Балтії по-іншому сприймають Росію через власний історичний досвід радянської окупації.

За його словами, ще задовго до повномасштабного вторгнення литовські політики попереджали Європу про небезпеку з боку Кремля, однак тоді до цих застережень часто не дослухалися.

Попри це, він переконаний, що переважна більшість литовців підтримує Україну і виступає проти режиму Володимира Путіна.

«Українські біженці — звичайні люди»

Однією з найбільш дискусійних тем у стрічці стали взаємини литовської сім'ї з українськими біженцями. Режисер пояснив, що навмисно не показував українців як бездоганних персонажів.

«Україна – це країна героїв, справді. Але водночас, коли ти переходиш на індивідуальний рівень, це просто люди», — зазначив він.

За словами Блажевічюса, мистецтво має чесно говорити про людські слабкості та складність співіснування, а не створювати «янголів із крилами». Він наголосив, що конфлікти між героями фільму виникають не через національність українців, а через особисті проблеми та психологічний стан головної героїні.

Війна залишиться травмою на десятиліття

Режисер вважає, що російсько-українська війна матиме довготривалі наслідки не лише для України, а й для всього регіону.

Він нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення багато литовців переживали панічні атаки, а частина людей навіть виїжджала з країни через страх, що Литва може стати наступною ціллю Росії.

За словами Блажевічюса, ця війна вже вплинула на ціле покоління литовців, а її психологічні наслідки відчуватимуться ще багато років.