У Чернівцях краєзнавці обстежили сквер Дня вишиванки і виявили цікаві артефакти пов’язані з місцевою історією

Увага міської влади до історичного минулого Чернівців дозволила краєзнавцям здійснити обстеження території скверу між вулицями Головна, митрополита Гакмана, Кафедральною та Героїв Майдану, яке вкотре засвідчило: фактично все середмістя буквально просякнуте історією. Усі виявлені на території скверу Дня вишиванки знахідки пошуковці того ж дня передали до Краєзнавчого музею Чернівецької області для подальшого дослідження та можливого використання у різноманітних проєктах: виставках, експозиціях тощо.

Про це пише BukNews.

Під час цьогорічної реконструкції скверу були зняті верхні шари ґрунту та асфальтове покриття доріжок, прокладені траншеї для мережі електроосвітлення, нівельовано окремі клумби. Візуальний огляд проведений М.В.Ільківом та В.А.Калініченком: фахівцями Чернівецької філії «Охоронної археологічної служби Інститут археології НАН України», показав, що археологічних об’єктів тут не зафіксовано, а виявлені матеріали (фрагменти кераміки, цегла, металеві фрагменти тощо) відносяться до кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Проте розташування скверу в середмісті Чернівців й численні події пов’язані з даною місцевістю давали надію на виявлення артефактів пов’язаних із місцевою історією. За ініціативою відомого чернівецького історика, журналіста та краєзнавця Ю.І.Чорнея міській владі було запропоновано дозволити обстеження скверу за допомогою метелодетекторів для пошуку давніх предметів з металу.

Обстеження скверу було проведено 15 червня 2023 р. за участі краєзнавців М.М.Салагора, С.В.Пивоварова, В.А.Калініченка та Ю.І.Чорнея.

В результаті робіт виявлено понад 111 металевих предметів, які мають безпосереднє відношення до минулого буковинської столиці і підтверджують його мультикультурний характер.

Більшість знахідок становлять монети з різних періодів історії міста - від австрійської доби, через румунський і радянський періоди, до сьогодення.

Коротка історична довідка:

У ХVIII ст. за даними картографа Ф.фон Міга тут розташовувалася найвища місцина в Чернівцях. Пагорб мав гостру вершину, яка пізніше була знівельована. На сьогодні це найвища точка середмістя Чернівців із висотою 225 м. над рівнем моря.

Саме в районі цього пагорбу на думку істориків у вересні 1709 р. відбулася сутичка між військами російського царя Петра – І та шведсько-козацьким загоном короля Карла ХІІ та гетьмана Мазепи, які шукали шлях відступу з території Молдавії до Померанії.

З початку ХІХ ст. із розбудовою міста розпочалося вирівнювання пагорба. Так, у 1812-1817 рр. коли будувалася місцева в’язниця верхівку пагорбу зрізали. Позаяк його схили (інколи в тогочасній літературі його називали Чернівецький пагорб) були зарослі лісом то вони поступово вирубалися й продавалися на дрова. Тому площа, яка тут спочатку утворилася, отримала назву Дров’яна площа. У 1875 р. під час святкування 100 річчя приєднання Буковини до Австрії вона отримала назву площа Австрії. В народі її називали «Гострий плятц». Тут проводився щорічний Петрівський ярмарок.

У 1871-1873 рр. у східній частині площі збудували будинок Крайового уряду, а площу перед ним назвали «Площа Франца Йосифа» яку поступово озеленювали по контуру. В румунський час, за даними дослідників тут розміщувалося декілька пам’ятників. В 1946 р. в західній частині скверу був збудований монумент на честь воїнів Червоної армії з трибуною для місцевого партійно-господарського активу. Колишня площа була перетворена у сквер із різними кіосками та ятками.

Здійснені за сприяння чернівецької міської влади пошукові дослідження, яка підтримала ініціативу небайдужих городян, засвідчили: чернівецька земля зберігає у собі ще чимало таємниць, а важливі для історії міста знахідки можна виявити буквально під ногами.

Зважаючи на те, що нині у місті ведеться чимало ремонтних робіт пов'язаних із земляними роботами, зняттям верхнього шару ґрунту увага відповідальних працівників мерії до таких обстежень особливо похвальна. Тому є усі підстави сподіватися на нові не менш цікаві знахідки. З дбайливого ставлення і уваги до дрібниць починається велика робота зі збереження культурної спадщини рідного міста та виховання відповідального ставлення до неї нинішніх його мешканців.