Масові єврейські погроми в Німеччині почалися у «Кришталеву ніч» 9 листопада 1938 року
Сьогодні коли стали відкриті та доступні нациські архіви ми можемо знати багато більш про події які відбувались у Німеччині 1938 року на передодні війни. В Німеччині є дата яку вважають одною з чорних сторінок німецької історії, яка дістала цинічну назву „кришталева ніч”. У цей день 9 листопада 1938 року у „третьому рейху” почалися масові єврейські погроми. По всій Німеччині палали синагоги. В ніч на 10 листопада 1938 року було вбито 91, а з 7 по 13 листопада - близько 400 людей, сотні поранено та покалічено.
В результаті заворушень 30 тисяч було заарештовано й кинуто в концтабори. „Кришталева ніч” дала відлік Голокосту – спланованому масову знищенню євреїв.
В німецькому історичному календарі мало знайдеться таких дат, як 9 листопада. У цей день у різні роки упав Берлінський мур, почалися єврейські погроми в „третьому рейху” і було проголошено Веймарську республіку.
Це був день, коли відкрилися очі у всіх євреїв та не тільки, які не вірили в словесні погрози нацистів і тішили себе ілюзіями, що німці – це висококультурна нація поетів і мислителів. Це була ганьба для мовчазної більшості населення і в першу чергу ганьба для освічених людей, які ще відчували свою приналежність до німецької культурної традиції.
Саме через „кришталеву ніч” 9-те листопада, коли впав Берлінський мур, не стало національним святом об’єднання Німеччини. Багато хто хотів цього, але занадто вже суперечлива була ця дата. Історики вважають, що 9 чи 10 листопада було б складною, ризикованою та конфліктною датою для святкування об’єднання Німеччини.
Тому німці відзначають День єдності 3-го жовтня, коли НДР формально увійшла до складу ФРН і понад 40-річний поділ країни закінчився. 9 листопада надалі залишається суперечливими днем, коли німці радіють об’єднанню їхньої країни, але і згадують темні сторінки своєї історії.
Приводом для початку єврейських погромів 1938 року послугувало вбивство в Парижі 17-річним польським євреєм Гершелем Грюншпаном 7 листопада 1938 радника німецького посольства Ернста фон Рата. У відповідь на цей акт за підтримки і за вказівкою нацистської влади в десятках міст Німеччини й Австрії було організовано єврейський погром.
Вранці, 8 листопада, в партійній газеті НСДАП Voelkischen Beobachter на першій смузі з'явилася стаття, яка мовила: "Постріл у німецькому посольстві в Парижі є не лише початком нової позиції в єврейському питанні, але й сигналом для тих іноземців, які досі не зрозуміли, що між взаєморозумінням народів кінець кінцем стоїть тільки міжнародне єврейство".
У цей же вечір в містечку Бад Герсфельд підпалили синагогу.
В округах Фульда, Мельзунген, а також в містах Баумбах, Ешвеге, Фрітцлар, Ротенбург, Вітценхаузен майже всі крамниці й житло, які належали євреям, були розгромлені. Ввечері і вночі були здійснені жорстокі злочини над безліччю євреїв. У Фельсберзі була вбита перша жертва.
У другій половині дня 9 листопада о 15 годині в Дессау підпалили будинок, що належав єврейській громаді, і синагогу. З 19 годин безчинства почалися в Кемніці, при цьому житла тих людей, які євреями не були, не чіпали.
Страшний погром "Кришталевої ночі" не був початком гонінь євреїв - перший час гітлерівська влада частково вважалася з думкою світової спільноти й утримувалася від фізичного насильства. За наявними даними, більше половини з 600 тисяч німецьких євреїв зуміли емігрувати.
Також 9 листопада, у багатьох країнах світу оголошено міжнародним днем проти фашизму, расизму й антисемітизму.
Степан КАРАЧКО, член спілки архівістів України
Для БукІнфо (с)
В результаті заворушень 30 тисяч було заарештовано й кинуто в концтабори. „Кришталева ніч” дала відлік Голокосту – спланованому масову знищенню євреїв.
В німецькому історичному календарі мало знайдеться таких дат, як 9 листопада. У цей день у різні роки упав Берлінський мур, почалися єврейські погроми в „третьому рейху” і було проголошено Веймарську республіку.
Це був день, коли відкрилися очі у всіх євреїв та не тільки, які не вірили в словесні погрози нацистів і тішили себе ілюзіями, що німці – це висококультурна нація поетів і мислителів. Це була ганьба для мовчазної більшості населення і в першу чергу ганьба для освічених людей, які ще відчували свою приналежність до німецької культурної традиції.
Саме через „кришталеву ніч” 9-те листопада, коли впав Берлінський мур, не стало національним святом об’єднання Німеччини. Багато хто хотів цього, але занадто вже суперечлива була ця дата. Історики вважають, що 9 чи 10 листопада було б складною, ризикованою та конфліктною датою для святкування об’єднання Німеччини.
Тому німці відзначають День єдності 3-го жовтня, коли НДР формально увійшла до складу ФРН і понад 40-річний поділ країни закінчився. 9 листопада надалі залишається суперечливими днем, коли німці радіють об’єднанню їхньої країни, але і згадують темні сторінки своєї історії.
sinagoga.jpg)
Вранці, 8 листопада, в партійній газеті НСДАП Voelkischen Beobachter на першій смузі з'явилася стаття, яка мовила: "Постріл у німецькому посольстві в Парижі є не лише початком нової позиції в єврейському питанні, але й сигналом для тих іноземців, які досі не зрозуміли, що між взаєморозумінням народів кінець кінцем стоїть тільки міжнародне єврейство".
У цей же вечір в містечку Бад Герсфельд підпалили синагогу.
В округах Фульда, Мельзунген, а також в містах Баумбах, Ешвеге, Фрітцлар, Ротенбург, Вітценхаузен майже всі крамниці й житло, які належали євреям, були розгромлені. Ввечері і вночі були здійснені жорстокі злочини над безліччю євреїв. У Фельсберзі була вбита перша жертва.
У другій половині дня 9 листопада о 15 годині в Дессау підпалили будинок, що належав єврейській громаді, і синагогу. З 19 годин безчинства почалися в Кемніці, при цьому житла тих людей, які євреями не були, не чіпали.
Страшний погром "Кришталевої ночі" не був початком гонінь євреїв - перший час гітлерівська влада частково вважалася з думкою світової спільноти й утримувалася від фізичного насильства. За наявними даними, більше половини з 600 тисяч німецьких євреїв зуміли емігрувати.
Також 9 листопада, у багатьох країнах світу оголошено міжнародним днем проти фашизму, расизму й антисемітизму.
Степан КАРАЧКО, член спілки архівістів України
Для БукІнфо (с)
Більше новин по темі:
-
Це було рівно 10 років тому. "Нах*я ми будуємо блокпости, бл*дь?!" - як генерал Москаль облаяв силовиків (ВІДЕО)
-
У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася експозиція "Міський побут австрійської епохи"
-
На Прикарпатті негода повалила дерево, а під ним знайшли архіви УПА. ВІДЕО
-
Історик Василь Мустеца про повстанські листівки, присвячені Великодню
-
З історії Чернівців: чому церкву Святої Параскеви називали «митною» і що зробили з нею комуністи у совєтські часи
-
Театр і пароплави на Калічанці, міст на Цецино і повітряний потяг до Садгори: як понад століття тому уявляли нинішні Чернівці