Цецино – гірський вартовий Чернівців
ІСТОРІЯ ЧЕРНІВЦІВ В УНІКАЛЬНИХ СВІТЛИНАХ /
Звідки б ми не поверталися до Чернівців, перш ніж побачити обриси дахів рідного міста, найпершим просторовим орієнтиром, який говорить, що ми вже скоро будемо вдома, є гора Цецино – наш гірський вартовий, який підпирає собою карпатський масив і цим самим дозволяє називати Чернівці карпатським містом. Попри не надто вражаючу висоту, всього 538 м над рівнем моря, Цецино є аж до Уральських гір найвищою горою, що не може не вражати нашої уяви.
110 років тому, у червні 1908 року, напередодні святкування 500-ліття першої писемної згадки про Чернівці, професор Чернівецького університету д-р Володимир Мілкович провів з дозволу і підтримки міської ради археологічні розкопки на горі Цецино. Завдання, яке перед собою ставив чернівецький археолог, було дослідити руїни укріплень і перевірити правдивість свідчень польського хроніста Яна Длугоша, який повідомляв у XV ст., що польський король Казимир Великий (1310-1370 рр.) наказав спорудити на горі Цецино фортецю.
До того часу ще ніхто не досліджував і не описував східноєвропейські фортеці. Звичайно ж, професор Мілкович сподівався на удачу і прагнув знайти цікаві історичні артефакти. Археологічні розвідки тривали цілий місяць, були відкриті фундаменти руїн, археологи спробували віднайти фортифікаційні мури, подекуди заглиблювалися на 3-4 метри. У результаті власних досліджень Мілкович дійшов висновку, що жодної фортеці короля Казимира на плато гори Цецино не було, а хроніст Длугош своїми описами ввів істориків на багато століть в оману, і це хибне твердження кочувало століттями з однієї книги до іншої.
Будинок німецьких колоністів на Роші
Верхівка гори Цецино
.jpg)
Види гори Цецино і Народного саду в Чернівцях
Існуючі на час археологічних розкопок рештки укріплень та фундаментів на Цецино професор Мілкович визначив як вартову вежу (у розрізі максимально 20 м), яку Казимир Великий спорудив на горі з метою захисту кордону від татарських набігів. У середині периметру вартової вежі археологи розкопали велику кількість кісток тварин, спожитих вартовими, частина з них різьблені, а також срібні монети молдавського воєводи Петра Мушата, угорського короля Людвіга, «Moneta Russie» з XIV ст. та пізніші польські монети з XVII ст.
Археологічні розкопки привели Мілковича, на щастя, до іншого цікавого висновку – у VIII – XI ст. на плато гори Цецино існувало поселення, яке було оточене подвійним захисним валом шириною 3 м і висотою 2 м, а відстань між валами становила до 7 м із глибоким ровом між ними. Велика кількість керамічних виробів із цікавими орнаментами, тотожними до грецьких та римських, вказувала на те, що на горі було велике ранньоісторичне поселення, яке, можливо, зазнало руйнувань шляхом зсувів ґрунтів, спричинених землетрусами.

Будинок відпочинку працівників друкарні на Цецино
Вілла Фелічія на Роші
Карта України-Руси
Очевидно, дане поселення було прикордонним укріпленням держави білих хорватів, східним кордоном якої була річка Прут. За літописами білі хорвати брали участь у походах князя Ігоря на Константинополь, тобто у ІХ столітті, коли на Буковині не було й сліду романських народів. Відтак, можна сміливо констатувати той факт, що більшість україномовних буковинців є нащадками саме білих хорватів. Адже не випадково у австрійські часи Резиденція буковинських митрополитів йменувалася Резиденцією митрополитів Буковини і Далмації – історичної області Хорватії. Напевно, наші діди й прадіди добре розумілися на історії свого народу й знали, що їх найближчі родичі живуть саме у Хорватії.
Курсалон на Цецино
Лісництво на Цецино

Німецький дім. Роша
Переселення нездалого бургомістра. Карикатура
Відомо, що камінням із руїн Цецинської вежі за наказом першого австрійського військового губернатора Буковини генерала Габріеля фон Сплені упродовж 1775-76 рр. здійснювалося вимощування вулиць старих Чернівців та фундаменти їх перших кам’яниць. Кожен охочий може сьогодні торкнутися їх рукою на затишній вуличці Ужгородській, чи відчути під ногами на вулиці Ніжинській.
(На фото справа - молдовські монети тих часів)
.jpg)
Руїни замку на горі Цецино
Хатина Олександра на Цецино
Цецино
Міська рада Чернівців спорудила у 1898 р. за допомогою архітектора Гайнріха комунальний санаторій із 20-ма гостьовими кімнатами, які можна було орендувати для відпочинку, із чудовим панорамним виглядом. А на його відкриття 4 липня запросили не лише всіх депутатів міської ради, а вперше – журналістів всіх редакцій. Вино й пиво на свіжому повітрі дуже зблизили політиків і журналістів.
Легендою Цецино стала з кінця ХІХ ст. вілла «Wladimirshöhe» («Узвишшя Володимира») відомого чернівецького лікаря д-ра Володимира Залозецького, куди радо заходили змучені мандрівники підкріпитися свіжими яблуками і не тільки. А вже його син, відомий політик та енциклопедист Сергій Залозецький влаштував там після Першої світової війни унікальний етнографічний музей, відвідати який вважали за честь всі дипломати, акредитовані в Бухаресті.
.jpg)
Чернівецьке передмістя. Роша
.jpg)
Швабки з Роші
Мати на Цецино власний будиночок на початку ХХ ст. стало престижним серед чернівецьких заможних родин, поволі підніжжя гори вкривалося маленькими віллами у німецькому стилі – «для чого убиватися за чужим, якщо прекрасне так поруч!» – було гаслом місцевих патріотів.
З висоти Цецино смішними і дріб’язковими виглядають мерсько-депутатські хвилі, які здіймаються у Чернівцях, але щоб це збагнути, варто на Цецино піднятися і відчути себе патріотом. Хоча, 90 років тому чернівецький карикатурист волів швидше переселити нездалого бургомістра із його командою у резервацію на Цецино, щоб вони там будували свої повітряні замки і не заважали чернівчанам жити.
Польські монети:
Тим більше, що вже понад 500 років серед буковинців і бессарабців живе переказ, що десь на Цецино існує таємний вхід у великі підвали, які закладені бочками, повними золота, срібла та інших коштовностей. Але охороняється той скарб цецинським гірським духом – Антипком. Можливо, міському голові вдасться із ним домовитися, і не потрібні будуть дорогі кредити. А Чернівці заживуть не гірше, як колись.
Сергій ОСАЧУК, Микола САЛАГОР, спеціально для БукІнфо (с)
Поштові листівки із особистої колекції Миколи Салагора
Більше новин по темі:
-
На Прикарпатті негода повалила дерево, а під ним знайшли архіви УПА. ВІДЕО
-
Історик Василь Мустеца про повстанські листівки, присвячені Великодню
-
З історії Чернівців: чому церкву Святої Параскеви називали «митною» і що зробили з нею комуністи у совєтські часи
-
Театр і пароплави на Калічанці, міст на Цецино і повітряний потяг до Садгори: як понад століття тому уявляли нинішні Чернівці
-
Артемізія Галицька-«Мотря». Історія про те, як НКВДистам вдалося отримати від «Мотрі» інформацію про підпільну мережу ОУН на Буковині
-
Засновник Музею становлення української нації Валерій Галан: "Чи не здається вам, що це вже було?"