22 січня 1919 року відбулося проголошення Акта злуки УНР із ЗУНР.

НАША ІСТОРІЯ

Революційні події у Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати своє право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся листопадовий чин, після чого відбулося проголошення ЗУНР. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською.

На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація. Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання галичан: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти галичанам у боротьбі з поляками. Утім, в цей час владу в Україні перебрала на себе Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками, пише телеграм-канал Історія України.

Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові “передвступного” договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію у складі 65 осіб, яку очолював Лев Бачинський.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

За законом “Про форму влади на Україні” від 28 січня 1919 року голова Української національної ради ЗУНР Євген Петрушевич мав увійти до складу Директорії УНР. ЗУНР отримала нову назву Західна область Української Народної Республіки (далі – ЗОУНР). Їй гарантувалася територіальна автономія. Гербом ЗОУНР став тризуб замість лева. Державного секретаря закордонних справ ЗОУНР Лонгина Цегельського призначили першим заступником міністра закордонних справ УНР.

Остаточно врегулювати всі питання, пов’язані зі створенням єдиної української держави повинні були Установчі збори. Утім, завершити цей процес завадила більшовицька окупація українських земель.

У День Соборності України представники крайової та міської влади, депутатського корпусу та виконавчого апарату Чернівецької обласної ради, правоохоронці та громадськість схилили голови в пошані за всіма полеглими за незалежність нашої держави. Разом поклали квіти до пам’ятника Шевченка й запалені лампадки до Стіни пам’яті Героїв.

ДО РЕЧІ

Що таке Злука

Перша світова війна дала багатьом поневоленим народам можливість почати боротьбу за незалежність. Українці у 1917–1920 роках також намагалися використати цей шанс. На території України тоді з’явилося кілька державних утворень: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Українська Соціалістична Радянська Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка. Після проголошення останньої і постало питання про об’єднання наддніпрянців і наддністрянців в одну незалежну державу, пише Главком.

УНР і її лідери

Українська Народна Республіка (УНР) – держава зі столицею у Києві, яка у 1917–1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Населення Української Народної Республіки складало близько 50,2 мільйона осіб. Це була третя найбільша за населенням країна Європи і сьома найбільша країна світу.

У листопаді 1917-го, після жовтневого перевороту, УНР була проголошена як автономна республіка у складі Російської республіки, а 22 січня 1918 року, після початку українсько-радянської війни – незалежною державою. УНР встановила дипломатичні стосунки з більш ніж 20 країнами світу.

22 січня 1919 року об'єдналася із Західноукраїнською Народною Республікою. 1921 року територія України була розділена за результатами Ризького договору між Польщею, Радянською Росією та Українською СРР. Уряд УНР працював у вигнанні аж до передачі повноважень владі незалежної України у 1992 році.

ЗУНР

Західноукраїнська Народна Республіка постала після Першої світової війни під час розпаду Австро-Угорської імперії. 19 жовтня 1918 року була оголошена «Проклямація Української Національної Ради» про створення Української держави в українських етнічних землях Австро-Угорщини. 13 листопада було затверджено «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».

ЗУНР охоплювала територію заселену українцями: Східну Галичину, Буковину і Закарпаття. 1 листопада Польща розпочала польсько-українську війну. 22 січня 1919 року відбулася злука: ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою та отримала назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

18 липня 1919 року території ЗУНР було анексовано Польщею, Королівством Румунія і Чехословацькою Республікою. 20 грудня 1919 р. ЗУНР денонсувала Акт Злуки з УНР. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував в еміграції.