Ми дорого за це заплатимо

І ЦЕ ТАКИ СУМНО... / 

Вакцинація — як МВФ для української економіки. Українці завжди обирають гомеопатію, як в медицині, так і в економіці

Українським політикам не подобається МВФ. І вони хочуть його позбутися. Всі українські політики хочуть і хотіли позбутися МВФ. Але біда в тому, що для того, щоб вам не був потрібен МВФ, ви повинні один раз виконати його програму. Усе. Іншого способу не існує. Інакше вам завжди буде потрібна підтримка, - пише у себе в Фейсбук відомий колумніст та інвестиційний експерт Сергій Фурса.

Українцям не подобається карантин. Нікому з українців не подобається карантин. Не подобається носити маски. Але єдиний спосіб вийти з карантину і жити як раніше — це вакцинація. Іншого способу немає. Просто не існує. Але українці не хочуть вакцинуватися. Або хочуть хитро пройти цей шлях — нехай всі вакцинуються, і тоді мені не треба буде. І так думають всі. Тому, навіть з огляду на дефіцит вакцин, вони не використовуються повністю. Тому разом існують дві абсолютно протилежні проблеми. З одного боку вакцин дуже мало для української популяції, а з іншого — вакцини викидають, тому що люди масово відмовляються.

Немає іншого способу вийти з карантину. Люди повинні це визнати. Вам або подобається жити з обмеженнями. Вам подобається ходити в масках. Вам подобається жити в «новому СРСР», коли в цивілізовані країни дорога закрита, а з розваг у вас тільки парки і горілка на кухні. Або ви вакцинуєтесь.

І так, є багато розсудливих людей, готових вакцинуватися. І які справедливо висувають претензії влади, що вакцин мало. Але точно так само є безліч людей, які говорять, що співпраця з МВФ корисна для вашого здоров’я. Але і ті, й інші в Україні в меншості.

І цикл карантину може перетворитися в Україні в цикл вічної співпраці з МВФ. Тільки економічні кризи треба замінити на коронавірусні хвилі. Як Польща виконала програму МВФ в 90-і й вийшла з сильною економікою і більше не вимагає підтримки. Так і зараз Польща скоро вакцинується і забуде про коронавірусну кризу. А Україна, в пориві мазохізму, буде продовжувати «жити в межах традиції».

Світ довгий час жив у благодатному часу, коли велика частина дуже заразних хвороб була або переможена, або загнана під плінтус вакцинацією. І в такій ситуації будь-хто міг дозволити собі дурість бути антивакцинатором. Тому що всі ж навколо вакциновані. І наслідків ніяких. Навіть якщо ти відмовляєшся. Але зараз інший випадок. Зараз є новий вірус. І або всі робитимуть щеплення, або будуть нескінченно хворіти. Ну, або як у 1918 році повинні померти всі слабкі. Всього 100 млн життів і можна знову стати антивакцинатором. Без наслідків.

Дурість дуже дорого обходиться українській економіці. Ми вже на 50 років відстали від Польщі. Просто бо не слідуємо здоровому глузду і не лікуємо свою економіку за світовими рецептами, за протоколами світових лікарів. Винаходячи свою гомеопатію, яку добре продають професіонали з телевізора.

Дурість масової антивакцинації дуже дорого обійдеться країні. Це буде коштувати сотні тисяч життів слабких. І втрачених років для сильних. Які разом з усіма, нехай і з сильним здоров’ям, будуть жити в гетто безумців, країні-антивакцинаторі. І навіть зараз, коли МОЗ забороняє, як кажуть, вакцинувати залишками вакцин, молодих. Щоб не було політичних скандалів. Це вже коштує сотень життів. Тому що викидається вакцина, а хтось молодий, захворівши, передасть захворювання сотням людей, багато з яких дуже слабкі, щоб нормально це перенести.

За все треба платити. Так працює цей світ. І ми будемо платити за масову дурість антивакцинаторства. І ми вже платимо за неї. Але контраст поки не очевидний, адже і світ не прищепився до кінця. А восени. Коли цивілізований світ прищепиться. А ми продовжимо своє коло. Продовжимо сидіти на карантині. І продовжимо когось проклинати за це. Що немає рішення. Коли єдине з можливих рішень — це вакцинація. Іншого просто немає. Але нам воно не підходить.

І так, за відсутність вакцин прийнято лаяти владу. І це вірно. Але це влада. Про яку ми всі знаємо. І навіть те, що влада не змогла організувати вакцинацію, ми знаємо. І пропаганду не змогла. Але, чорт візьми, ми ж як діти в школі, які виправдовують свою погану поведінку тим, що вчителі не змогли їх надихнути поводитися добре. І тепер вчитель винен, що через 20 років ти сидиш у в’язниці. Влада винна, так. Але не в усьому. А ось небажання вакцинуватися — це про нас усіх. Про суспільство. Яке вважає, що воно краще за владу. Але виявляється, що це не так очевидно. Виявляється, що народ не краще. Адже народ у масі своїй не хоче зробити те, що треба, для суспільного блага. І так, народ, який жере сосиски роками, боїться страшної і підступної вакцини, якою по всьому світу зробили щеплення десятки мільйонів людей. І цей ірраціональний страх, ця прогалину в освіті, буде коштувати нам дорого. Як дорого нам коштує відсутність фінансової грамотності, коли голосуємо за політиків, що продають гомеопатію від економіки замість вакцинації від економічних проблем.