«Вантажили песиків під обстрілами»: жінка із Харкова вивезла на Буковину більше 40 собак

Анна Шишковська разом із чоловіком та трьома дітьми переїхали їх Харкова на Буковину 17 березня.

Не залишила жінка і своїх чотирилапих друзів. Жінка змогла перевезти сюди 43 собаки, йдеться в публікації "МБ".

Зараз пані Анна живе у мами свого чоловіка у Рідківцях. Тут небайдужі жителі села допомогти облаштувати для собак обгороджені сіткою вольєри. Деякі тварини живуть у сараї. Для найменших цуциків облаштували там кімнату, яка обігрівається.

"Прокинулися від вибухів"

В Харкові сім’я мала свій розплідник. Коли місто почали обстрілювати, сім’я шукала можливості евакуювати тварин у безпечний регіон. Харківчанка розповідає, що з першого дня війни їй разом із дітьми довелося ночувати у підвалі.

- Ми прокинулися вночі від сильного гуркоту і вибухів. Будинок ніби трясся. Ми швидко замотали п’ятирічного сина в одіяло, взяли доньку і побігли у погріб. Вона вибігла з хати тоді просто в носках. Ми не знали, що нам робити, було дуже страшно.

Коли все трохи затихло ми перенесли з чоловіком обігрівач, одіяла, розкладушки, щоб там можна було знаходитися. Але на третій день війни перебили електростанцію і ми залишилися без світла. Через деякий час зник і газ. Коли закінчився корм, для тварин готували кашу на мангалі у дворі. Довелося їм зменшити порції економити. Вони дуже схудли за цей час, - каже жінка.

Зараз тварини вже в безпеці. І завдяки небайдужим людям, що приносили для них корм, вже набрали вагу.

Пані Анна показує вольєри. Вівчарки одразу починають злісно гавкати. В них нещодавно народилися малята, тож незнайомцям вони не раді.

Побачивши свою хазяйку, собаки одразу підбігають до сіток і радісно виляють хвостиками. Їх тут і справді багато.

Анна із сльозами на очах розповідає, що вибратися з-під обстрілі було нелегко. Переживала за собак, адже для жінки, вони як власні діти.

- Вибратися із міста було складно. Доводилося грузити собак прямо під обстрілами. На щастя, нам вдалося знайти двох водії, які згодилися нам допомогти перевезти тварин. Нам дали мікроавтобус. В нього був зламаний стартер, з трудом його завели, штовхали. Завели авто і заглушили мотор, вже коли приїхали в Чернівці. Вівчарок перевозили в клітках. А лабрадори та інші щенята просто їхали в кузові мікроавтобуса.

Одну собаку ми везли після кесарів розтина з маленькими денними щенятами. Я, якщо чесно, не сподівалася, що вони доїдуть. Дорога далека, крім того, мало місця, їх мама могла просто випадково задавити. Але, слава Богу, всі малюки доїхали цілими і неушкодженими. Зараз вони вже підросли, набрали вагу. На жаль, при переїзді загинуло одне двохмісячне щеня, - розповідає Анна Шишковська.

"Дуже багато людей нам допомогли"

В розпліднику пані Анни є кілька порід собак – німецькі вівчарки, лабрадори ретривери, шпіци та один бігль. Коли їхали на Буковину їх було 43, зараз же більше, адже дві вівчарки народили сім та вісім щенят. А чотири собачки знайшли собі нових господарів.

- Багато грошей пішло на перевозку тварин, на операцію ока в одного щеняти, на корм і так далі. Нам вже не вистачало, щоб утримувати таку кількість тварин. Коли ми сюди приїхали я написала блогерці Анні Клемчук з проханням допомогти кормом для собак. Вона організувала волонтерську діяльність. Про нас дізналися і хто чим міг допомагали.

Працівники із сільської ради Рідківців привезла нам сітки, піддони. Люди з села приносили корм, полотенця для новонароджених щенят, сітки і брусся для вольєрів. Дуже багато різних людей нам допомогли. Ми всім дуже вдячні, - каже Анна.

Зараз потрібні ще дошки, щоб облаштувати для тварин нові вольєри. Адже багато собак розмістили в стайні. Їх доводиться виводити вигулювати по черзі та міняти місцями з іншими тваринами.

Крім цього над вольєрами потрібно ще зробити накриття. Бо коли дощ, собакам ніде сховатися.

- Це наші друзі, члени нашої сім’ї, ми не могли їх залишити. З нами також приїхав Віталік, це хлопець який не чує. Він в нас працював в Харкові, допомагав доглядати за собаками. Його квартиру розбили снарядами. Мама його померла, а сестра із чоловіком кудись виїхали. Тож йому не було куди йти. Зараз він живе з нами і допомагає доглядати за розплідником, - розповідає харківчанка.