Лікар-хірург із Чернівців Павло Мороз вступив до лав Збройних сил

З 3 березня лікар-хірург КНП "Міська поліклініка 1" ЧМР Павло Мороз змінив білий халат на військову форму. Спочатку проходив вишкіл у новоствореному батальйоні, а через 1,5 місяці – вже виконував бойову задачу та лікував на території Сумської-Харківської областей. Про це повідомляє Управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради.

Він надає медичну допомогу на лінії фронту, лікує у польовому госпіталі, доправляє на мирні території важкопоранених. «Роблю те, що маю робити», - говорить медик.

Думка іти на фронт визріла майже у перші дні війни після перегляду кадрів руйнації, завданої авіацією ворога, каліцтва людей і особливо дітей. Турботливий чоловік і батько, уважний син, він тут ні з ким не радився, рішення прийняв одноосібно, по-чоловічому взявши всю відповідальність на себе, і просто поклав усіх перед фактом: завтра о 9.00. з речами я маю з'явитися у військкомат.

З 3 березня солдат Павло Мороз вже проходив вишкіл у новоствореному батальйоні, а через 1,5 місяці виконував бойову задачу та місію лікаря на території Сумської-Харківської областей.

"З перших днів війни я втратив сон, не міг знайти собі місця тут, знаючи, що мої навики можуть комусь врятувати життя там. Зате тепер, перебуваючи на лінії фронту, я сплю добре, роблю те, що і мав би робити", - ділиться з рідними Павло Олександрович.

"МУХИ" ТУТ НЕ ЛІТАЮТЬ...

"Це він нас так заспокоював, - каже мама Ельвіра Мороз, - насправді, якраз тоді перебував у гарячій точці, де прильоти були звичною справою".

Павло - єдиний син у родині медиків. Ельвіра Миколаївна - лікар-гастроентеролог у поліклініці, дружина Анастасія Мороз - лікар-терапевт у цьому ж медзакладі - неймовірно вродливі жінки, що зустріли мене поглядами, сповненими зажури і надії.

"Живемо від дзвінка до дзвінка, від sms-ки до sms-ки. Бувають дні, що повідомлень немає, тоді рятує лише молитва"- каже пані Ельвіра. "Не втратити самовладання допомагає робота, - ділиться дружина Анастасія. - А ще 7-річний син Женька, який запитує щодня про повернення батька, знімає для нього відео. А коли отримав у відповідь відеовітання від батька та його бойових побратимів - не тямив себе від щастя!"

Батько у Павла Олександровича теж хірург, бабуся - акушерка, яка й досі працює в одній із сільських амбулаторій. Тож любов до професії солдат-хірург Павло Мороз увібрав із генами, як і потребу допомагати людям.

"Є ТАКА ПТАШКА..."

Так відповідає син на запитання матері: "Де ти зараз?" "Відкриваючи карту, знаходжу населений пункт на території Сумської області, що названий "пташиним" ім'ям, - значить тут. Ось така наша тепер закодована географія", - розповідає пані Ельвіра.

На всі запитання пан Павло відповідає "все ok". Небагатослівний, бо є чимало такого, що розповідати не можна. Запевняє, що обмундируванням та їжею солдати забезпечені. Є вдосталь медикаментів. Воїнам надає першу допомогу на лінії фронту, лікує у польовому госпіталі, доправляє на мирні території важких. Ні на що не скаржиться.

У День медичного працівника Павло Олександрович гаряче привітав колег із професійним святом, назвав колектив поліклініки своєю великою родиною, адже працює тут із 2017 року, запевняє, що Україна - переможе!


Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації