Зло у чистому вигляді. Які види хімічної зброї є у Росії і що про них потрібно знати

Представники полку Азов заявили про застосування окупантами хімічної зброї на заводі Азовсталь у Маріуполі. Що варто знати про цю зброю та її види? Про це йдеться у публікації видання "Новое время" (НВ).

«Вони не можуть взяти Маріуполь, азовців, українських захисників. Вони впадають у відчай і їм нічого не залишається… крім як використання невибіркової забороненої зброї. Вони виявляють цим слабкість», — заявив лідер Азова Андрій Білецький.

За його словами, у трьох людей з’явилися ознаки отруєння бойовими хімічними речовинами, але без катастрофічних наслідків. У постраждалих спостерігається дихальна недостатність та порушення координації.

Увечері 11 квітня в Азові заявили, що окупанти скинули отруйну речовину з безпілотника. Раніше цього дня Центр протидії дезінформації при РНБО повідомляв, що московицькі окупанти хочуть застосувати хімічну зброю проти українських військових, які тримають оборону Азовсталі у Маріуполі.

Радник глави Офісу президента Олексій Арестович заявив, що інформація про використання Московією хімічної зброї уточнюється.

Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відповів, що Міноборона США поки що не має доказів із застосування хімічної зброї в Маріуполі.

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила припущення про те, що це могли бути фосфорні бомби, які залишають сильні опіки у постраждалих. Проте експерти високо оцінюють ймовірність застосування хімзброї російськими окупантами в Україні.

Коли з’явилася хімзброя?

Ідея хімзброї виникла в XIX столітті, коли вчені в різних країнах почали експериментувати із задушливими та отруйними газами.

1905 року учасники Ліги націй у межах Женевського протоколу зобов’язалися не використовувати хімічну зброю. Гаазька конвенція 1907 року також забороняла застосування отрут та отруйної зброї у військових цілях.

Незважаючи на це, хімзброя була поширена під час Першої світової війни. Зокрема, газоподібний хлор використовувався усіма сторонами конфлікту. Але вважається, що першими в історії хімічну зброю застосували німецькі війська 22 квітня 1915 року поблизу бельгійського міста Іпр.

Після тривалих і безрезультатних боїв німці використали тисячі балонів з отруйним газом, відкривши крани, коли вітер повіяв убік позицій англійських та французьких вояків. За різними оцінками було випущено майже 180 тонн хлору.

Жовто-зелений газ міг одразу вбити, а також дуже поранити та покалічити постраждалих. Солдати без засобів захисту від газів задихалися і сліпли, а німці наступали на їхні позиції у марлевих пов’язках. Внаслідок цієї газової атаки загинули майже 5000 людей, і ще 15 тисяч отримали поранення.

Пізніше 1915 року військові почали використовувати протигази, а газобаллонні атаки та мінометні обстріли хімічними зарядами поширилися по всій Європі.

Сучасний статус хіміозброї

КХЗ забороняє виробництво, накопичення та застосування хімічної зброї, а контрольним органом з дотримання Конвенції є Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), що базується в Гаазі.

Станом на червень 2016 року в ОЗХЗ підтвердили знищення близько 92% усіх запасів хімічної зброї у світі (66368 з 72525 метричних тонн). Члени незалежної організації проводять інспекції на промислових об'єктах різних країн, пов’язаних із хімічною зброєю.

Тим не менш, випадки застосування хімічної зброї були зафіксовані у всіх великих війнах, включаючи збройні конфлікти у ХХІ столітті.

Востаннє про застосування хімзброї заявляли під час війни у Сирії. Найвідомішими стали хімічні атаки в Хан аль-Асалі в Гуті навесні-влітку 2013 року. Жертвами цих атак могли стати від кількох сотень до кількох тисяч людей, зокрема безліч дітей.

Останнім випадком застосування хімзброї може стати Маріуполь у середині квітня 2022-го.

Види хімічної зброї:

Є кілька класифікацій отруйних речовин (ОР) у хімічній зброї. Зокрема, їх поділяють за характером фізіологічного впливу на організм людини:

ОР нервово-паралітичної дії, що вражають нервову систему (фосфорні та фторофосфорні сполуки);

ОР шкірно-наривної дії, що вражають шкірні покриви та через органи дихання (хлоридні сполуки);

ОР загальноотруйної дії, що порушують передавання кисню з крові до тканин (синильні та ціанові кислоти);

ОР задушливої дії, що вражають легені (вугільна та хлормурашина кислоти);

ОР психохімічної дії, що вражають центральну нервову систему, викликають сліпоту, глухоту, почуття страху, обмеження рухливих функцій (бензилова кислота та ЛСД);

ОР дратівливої дії, що викликають велику сльозотечу, чхання, вражають шкіру (органічні сполуки миш’яку, хлорпікрин, хлорацетофенон і т. ін.)

Серед найпопулярніших ОР — зарин, зоман, табун, новачок, V-гази, іприт, люїзит, фосген, дифосген, адамсит тощо.

Існують також смертельні та ті ОР, що тимчасово виводять з ладу живу силу, швидко та повільно діючі ОР, ОР короткочасної та тривалої дії.

Найчастіше ОР використовували всередині артилерійських снарядів, авіаційних бомб та хімічних мін. Існують також хімічні ручні гранати.

Окремо варто згадати аерозольні балончики з ОР дратівливої та нелокальної дії, які можуть застосовуватися з метою самооборони або, наприклад, поліціянтами для розгону демонстрантів.

Хімозброя в окупантів та в Україні

У вересні 2017-го влада РФ заявила про повну ліквідацію хімічної зброї. Хоча за останні кілька років було зафіксовано низку отруєнь людей, пов’язаних із Кремлем.

Зокрема, 4 березня 2018-го колишнього співробітника ГРУ, якого засудили за шпигунство на користь британської розвідки, було знайдено непритомним у місті Солсбері. З ним перебувала 33-річна донька Юлія, яка приїхала із Москви.

Пізніше з’ясувалося, що вони стали жертвами навмисного отруєння нервово-паралітичною речовиною сімейства новачок.

У серпні 2020-го новачком також було отруєно лідера російської опозиції Олексія Навального. Кремль досі заперечує свою причетність до цих подій.

«Ці два інциденти змушують замислитися про те, що не було усунено елементи колишньої радянської програми», — каже французький консультант із роззброєння Ральф Трапп, який був співробітником ОЗХР та перевіряв дотримання КХЗ у кількох країнах, зокрема Україну.

За його словами, зараз немає жодних доказів того, що Україна може мати хімічну зброю.

Раніше в ОЗХР підтвердили, що сирійська армія застосувала хімзброю проти власного народу 2013-го. Але влада РФ заперечувала свою причетність до хімічних атак у Сирії.

Якщо Росія або будь-яка інша сторона, що підписала документ, застосує хімічну зброю, це буде вважатися порушенням Конвенції. Для доказів застосування хімзброї в Україні потрібна перевірка ОЗХР даних про постраждалих, їх симптоми та медичні показання.

За непідтвердженими даними, у Маріуполі окупанти могли використовувати бомби з газом зарін, який раніше застосовував сирійський диктатор Асад.

Як захиститися від хімічної зброї?

Як уже писав НВ, під час хімічних атак варто подбати про укриття. В ідеалі це спеціалізоване бомбосховище із системою фільтрації повітря або станції метро.

Ефективним притулком може бути і квартира з металопластиковими вікнами, розташована якомога вище, оскільки нервово-паралітичні речовини важчі за повітря.

Житло варто герметизувати, закрити щільно вікна, двері, заклеїти всі щілини, закрити вентиляційні отвори та максимально знизити циркуляцію повітря. Не можна використовувати кондиціонери.

Якщо ви повернулися з вулиці під час хімічної атаки, одяг краще залишити за межами квартир і подалі від людей. Будь-яке приміщення буде кращим захистом, ніж відкрита місцевість.

Крім цього не забувайте дотримуватися порад ДСНС по телебаченню, радіо або інших інформканалів, попередьте всіх близьких і знайомих про небезпеку.

У літню пору отруйні речовини випаровуються швидше, але щільність отруйних газів при цьому набагато вища. У зимовий період повітря може залишатися отруйним протягом кількох тижнів та місяців після хімічної атаки.