"Я і 43 собаки їхали до Чернівців три доби". Історія вимушеної переселенки з Харкова
Анна Шишковська разом з чоловіком, трьома дітьми та майже пів сотнею собак вимушено переїхали до Чернівецької області. У Харкові вони мали багатопородний притулок — звідти лабрадорів, вівчарок та шпіців евакуювали під обстрілами. Дорогою одне щеня загинуло. Анна розповіла Суспільному, де вони поселились та у якому стані перебувають собаки.
Варили їжу для собак у буржуйці
З першого дня війни наш будинок трусився. З третього дня — ми почали жити в погребі. Там було дуже холодно, лише п'ять градусів. Електрики в будинку не було.
Коли закінчився сухий корм, ми варили їжу собакам на вулиці у буржуйці, яку топили дровами. Просто щоб собаки не померли. З початку війни собаки схудли, зараз ми їх відновлюємо.

Вдалося виїхати на третій тиждень війни
У Харкові у нас залишися будинок, робота, притулок з вольєрами. Рішення виїхати було не легким, але коли розбомбили сусідні будинки — ми його прийняли. Розуміли, що у будь-який момент снаряд може влучити у наш будинок.
Якраз захворів наш п'ятирічний син. Впродовж чотирьох днів була температура 39, а аптеки не працювали. Також ми не могли купити продукти та заправити авто, щоб виїхати.
Якось ввечері нам вдалось купити бензин і вже вдосвіта наступного дня ми виїхали. З Харкова ми виїжджали п'ять годин через дуже великий затор. До Чернівців ми добирались три доби. Нас прийняли родичі чоловіка у Рідківцях.
Під час переїзду одне щеня загинуло
У собак стрес, вони дуже лякались вибухів. Не було можливості везти усіх собак у клітках та боксах, тому вони їхали просто в мікроавтобусі.
У людей великі серця
Не думала, що під час війни, коли дітям, жінкам немає де жити, наші люди будуть допомагати собакам. Нам допомагають у селі — надали таблетки від кліщів, а також піддони та сітку, аби ми облаштували вольєри.

Нам допомагають у місті — дарують багато корму та каш для дорослих собак. Для щенят привозять сир, молоко, а також рушники, аби за ними доглядати. Багато людей телефонують і питають, що нам потрібно.
Не розуміємо, що робити далі
Ми не знаємо, скільки тут ще будемо і чи буде нам куди повернутись. У нас з собою лише найнеобхідніші речі. Ми навіть не взяли ошийники та повідки. Але зараз трудимось, щоб організувати умови для собак.
-
Захищаючи рідну Україну від московської орди, загинув житель Неполоківців Іван Гончаров
-
Жданов пояснив, де краще ховатися під час обстрілів, якщо нема бомбосховищ
-
Воєнний стан та мобілізацію в Україні подовжать ще на 3 місяці
-
СБУ оголосила про підозру буковинцю, який виправдовував збройну агресію рф проти України
-
Священник з Клішківців Сергій Геждеван шукає безвісти зниклого на війні брата Василя
-
У Чернівцях у Музеї просто неба пройде благодійний костюмований фестиваль PlayForUA, де збиратимуть кошти на придбання квадрокоптерів для ЗСУ