Війна. Львів. Залізничний вокзал. Тепер буденне...
Сьогодні зустрів біженку, з тих, про яких кажуть, що «приїхали тут, все їм не так». Відсилав всяке потрібне на передок, пішов на вокзал Львова. Такого валу людей я не бачив давно, може після велетенських концертів, але тут потік не закінчувався. Дорога, площа, підземні переходи забиті людьми. Емоції у всіх зашкалюють, але назагал всі дуже стримані і ввічливі. На зворотній дорозі з перону – на сходах перед забитим людьми переходом якась літня жінка з двома торбинами і великою синьою валізою претензійно кричить «где волонтерьі, дайте мне волонтера»!