"Україна в скорботі і Красноїльськ теж". У селищі на Буковині вперше за десятки років не провели Маланку

У селищі Красноїльськ у Чернівецькій області через воєнний стан не проводять традиційну Маланку. Переберію скасували вперше за сотню років, каже голова громади Степан Драгун.

Маланка у Красноїльську була найбільшою переберією на Буковині, у ній брали участь пів тисячі людей. Зазвичай дійство починається ввечері 13 січня та триває впродовж всього наступного дня, йдеться у матеріалі Суспільного.

До Маланки у Красноїльську готувалися заздалегідь, влітку заготовляли сіно для крил персонажів "Ведмедів". Самі крила починали майструвати за місяць до переберії. Також заздалегідь майстри виготовляли маски для перевтілення. Учасники переберії з різних кутів селища ходили по хатах та вітали господарів з настанням Старого Нового року.

"Я й сам ходив переодягнений всю ніч та день. І приймав гостей-маланкаів. А в цей час немає такого настрою, щоб одягнути маску на голову", — розповідає Степан Драгун.

Більшість маланкарів — молоді хлопці. Вони носили 70-кілограмові костюми усю ніч. Водночас костюм крилатого ведмедя може одягати лише неодружений.

Цього року багато хлопців, які проводили свято раніше, перебувають за кордоном.

"Зазвичай вони приїжджали на кілька днів, а одразу після свята їхали назад на роботу. Зараз вони вважають, що в країні траур. Ніхто не хоче веселитись, співати та танцювати", — каже Драгун.

Декілька жителів громади загинули на війні від початку повномасштабного вторгнення. Також у лавах ЗСУ воюють бійці з Красноїльська, каже голова громади. Тому у центрі села навіть не прикрашали новорічну ялинку.

"Наші хлопці там в грязюці, мокрі, під дощем і снігом. То не можемо ми тут співати, поки вони нас захищають. Україна в скорботі і Красноїльськ у скорботі. Десь у крові Маланка уже грає, але немає тої сили, духу, щоб співати і танцювати в такі часи", — каже Драгун.

Традиція маланкування у Красноїльську не переривалась ні під час пандемії коронавірусу, ні у радянські часи. Тоді радянська влада переберію висміювала та забороняли ходити хатами, втім це все одно робили — меншими групами.

"Це більша втрата для старших людей. Бо вони ще в комуністичний час святкували, танцювали. За це їх саджали на 15 діб. Але й старші люди підтримали, щоб цього року не святкувати Маланку", — розповідає Степан Драгун.

Сам Степан Драгун каже, що його перша Маланка була майже 40 років тому. Він не пам'ятає такого часу, щоб Маланку не проводили.

Раніше у коментарі Суспільному заступниця начальника обласної військової адміністрації Альона Атаманюк говорила, що влаштовувати індивідуальні побудинкові гуляння дозволили. Втім, за словами Драгуна, йому невідомо, щоб хтось з селища маланкував цього року.

На традиційну костюмовану ходу щороку приїжджали подивитись сотні туристів. Вони неодноразово звертались до голови громади і цього року. Втім, за словами Драгуна, рішення прийняли і проводити Маланку було б неправильно.