Данило Гетьманцев - чи вигідна легалізація грального бізнесу в Україні?

Не секрет, що ігровий бізнес є однією з важливих статей доходу в багатьох країнах. Згідно з даними Global Gaming Business ринок азартних ігор у світі становить 58805 млрд доларів. Україна має значний потенціал у цьому напрямку.

Однією з передвиборчих обіцянок президента була легалізація грального бізнесу. У 2020 році було ухвалено закон, який регулює організацію та діяльність азартних ігор. Законодавчо було закріплено заборону на рекламу казино, доступ до азартних ігор неповнолітніх. Було створено новий орган - Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей, який ліцензує та контролює діяльність гравців ринку. За 2022 рік було видано 57 ліцензій.

Одним із лобістів законодавчих змін щодо легалізації був Данило Гетьманцев, у 2020 - голова парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики. Він у багатьох інтерв'ю говорив, що в перший же рік країна отримає 5,4 млрд податків, а за фактом, за 2020 рік до бюджету сплачено в 5 разів менше.

На жаль, за ці роки не було ухвалено поправок до податкового кодексу, які дають змогу ухилитися від податків абсолютно легально. Адже норм, що регулюють цю галузь, у цьому нормативному документі немає. Багато питань ще регулюється старими нормами, які діяли на момент заборони в 2009 році.

Коли ринок ще був більш орієнтований на лотереї. Але зараз інші тенденції й учасники тяжіють до ігрових клубів. Навіть звичайним гравцям хочеться зіграти в ліцензійне казино СуперГра або щось на кшталт цього, а не лотереї. Напрошується питання, чому за три роки не можна було все легалізувати і привести в норму. Адже бюджет недоотримує колосальні гроші.

Гральний бізнес: за чи проти

За ці роки думка суспільства не змінилася: одні позитивно ставляться до такого роду розваг, інші - вважають, що це шлях до лудоманії та фінансових проблем. Аргументів за подальший розвиток бізнесу багато:

1. За заявами Гетьманцева, щорічно азартні ігри можуть приносити 5 млрд гривень. Але поки що за 2022 рік бюджет отримав 1,2 млрд гривень ліцензійних платежів і 80 млн гривень податків, незважаючи на те, що було позбавлено ліцензій таких великих гравців, як Parimatch, Favbet та інших за зв'язки з агресором. А Parimatch внесли до санкційного списку та заборони займатися ігровою діяльністю на території країни до 50 років.
2. Створення нових робочих місць. Організація ігрової діяльності досить трудомісткий процес і вимагає багато людських ресурсів.
3. Легалізувавши бізнес, держава повернула собі контроль над гральним бізнесом.
4. З початком агресії стали дедалі популярнішими онлайн-казино, з'явилася велика конкуренція.

Аргументи проти теж є:

• лудоманія та спричинені нею проблеми. Адже ігроман не контролює свої дії, програє всі свої та чужі гроші в казино;
• популяризація серед молоді, віра в легкі гроші;
• недосконале законодавство та корупція дає змогу створювати нові схеми тіньового заробітку.

Легалізація грального бізнесу дала поштовх для розвитку індустрії загалом. Але військові дії та відмова працювати над удосконаленням законодавства гальмують розвиток цієї галузі.

^{* на правах реклами}