ЗСУ очолюють рейтинг довіри українців, Зеленському з політиків довіряють найбільше - соцопитування Центру Разумкова

Збройні сили України очолюють рейтинг довіри до інституцій серед населення, свідчать дані соцопитування від Центру Разумкова. Результати опитування повідомляє NV.

Серед державних і громадських інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил (їм довіряють 93% опитаних), добровольчих загонів (85%), волонтерських організацій (84%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), Національної гвардії (81%), Державній прикордонній службі (76,5%), президенту (72%), Міністерству оборони (71%), Службі безпеки України (66%), громадським організаціям (60,5%), Церкві (59%), Національній поліції України (57%), голові міста (селища, села), у якому мешкає респондент (54%).

Частіше висловлюється довіра, аніж недовіра, до ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 49% і 41%), до українських ЗМІ (відповідно 47% і 43%), до Національного банку (відповідно 46% і 42%), до уповноваженого Верховної Ради з прав людини (відповідно 44% і 31%).

Більшість респондентів висловлюють недовіру політичним партіям (не довіряють 74%), чиновникам (72%), судовій системі (70%), Верховній Раді України (64%), прокуратурі (61%), уряду України (60%), комерційним банкам (59%), Національному антикорупційному бюро (53%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (52%).

Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 46%, тоді як довіряють — 25%).

Попри те, що політичним партіям довіряють лише 14% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу в повоєнний період, ствердну відповідь дають дещо більше респондентів (27%). Однак, це помітно менше, ніж у липні цього року (38,5%). Негативну відповідь давали відповідно 49% і 41%.

Політична сила, якій можна довірити владу в повоєнний період, найчастіше, на думку респондентів, може з’явитися з середовища військових (так вважають 52% опитаних).

30% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з волонтерського середовища (що на 5% більше, ніж у липні 2023 р.), 25% - із кола гуманітарної або технічної інтелігенції (на 7% більше, ніж у липні 2023 р.), 23% - із уже існуючих політичних партій (що на 3% менше, ніж у липні), 19% - із організацій громадянського суспільства, 8% - із бізнес-середовища.

Серед тих, хто бачить серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу в повоєнний період, 62% відповіли, що така політична сила може з’явитися з уже наявних політичних партій. Хоча 50% серед них також дотримуються думки, що така політична сила може з’явитися з середовища військових.

Вважають, що така політична сила може з’явитися з середовища військових, 53% жителів західних, 57,5% - центральних, 61% - південних і 31% - східних регіонів.

Серед політиків, урядовців, громадських діячів, журналістів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респонденти висловлювали довіру до Володимира Зеленського (75%), Віталія Кіма (64%), Сергія Притули (51%).

Частіше висловлювали довіру, аніж недовіру, до Михайла Подоляка (відповідно 45% і 30%), Віталія Кличка (відповідно 44% і 39,5%), Олексія Данілова (відповідно 42% і 35,5%), Василю Малюку (відповідно 34% і 21%), Юрію Бутусову (відповідно 31% і 25%), Сергію Стерненку (відповідно 28,5% і 26%), Ігорю Клименку (відповідно 26% і 22%), Рустему Умерову (відповідно 25% і 21%),

Більшість опитаних не довіряють Юрію Бойку (82%), Юлії Тимошенко (82%), Петру Порошенку (73%), Олексію Арестовичу (71%), Дмитрові Гордону (58%), Давиду Арахамії (54%) та Андрію Єрмаку (53%).

Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до Руслана Стефанчука (не довіряють йому 46%, довіряють 25%), Дениса Шмигаля (відповідно 44% і 36%), Данила Гетманцева (відповідно 29% і 18%).

Опитування методом face-to-face проводилося в усіх областях, крім Донеччини, Луганщини та Криму. У Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — тільки на тих територіях, які контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії. Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки і квотного методу добору респондентів на заключному етапі. Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.