Дорогий похорон на переповнених цвинтарях. Як в Україні ховають убитих через вторгнення Росії

В Україні, за офіційними даними минулого року, смертність перевищила народжуваність утричі. Місць на цвинтарях не вистачає, ціни на ритуальні послуги зростають.

Європейський телеканал “Настоящее время” розповідає про похоронний бізнес за умов війни.

На цвинтарі біля Києва споруджують Алею Слави. Тут поховають загиблих військових, родом із місцевих сіл. За всім процесом слідкує Ігор Середа, власник похоронної агенції. З Ігорем я познайомився ще три роки тому. Під час окупації Бучі він займався похованнями. Похоронний бізнес – його сімейна справа.

Працівники поспішають. Попереду важливі в Україні релігійні свята. "Відсотків 70 уже зроблено. [Тут буде алейка], 13 кубів бетону пішло", - розповідає Ігор Середа.

Ігор каже, що такі Алеї Слави є практично на кожному цвинтарі України. У багатьох випадках родичам загиблих військових у похороні допомагає або адміністрація, або військкомат.

"Якщо брати наші ціни, то до війни похорон коштував десь близько 8-9 тисяч гривень. Це до війни. Після окупації нашої, похорон почав коштувати десь у районі 12 тисяч. А зараз уже під 15", — розповідає він.

15 тисяч гривень – це близько 360 доларів. І це дуже бюджетний похорон. За цінами бюро Ігоря можна ознайомитися з динамікою інфляції країни. Подорожчали труни, особливо лакові, більшість виробництв – у західній частині України. Подушка, покривало, церковний набір, хрест, носії труни – кожна позиція зросла в ціні.

"Логістика: бензин дуже дорогий, вдвічі майже, 27 гривень був, зараз 50 або 60, воно все піднялося. І ціни зросли. Так само раніше, до повномасштабного вторгнення, ми могли хлопцям по 200 грн дати і вони там заносять-виносять небіжчика. Зараз за 200 гривень не знайдете людей".

Місце на цвинтарі тут – безкоштовне. Але так не скрізь. Чим ближче до міста – тим ціни вищі. На Байковому цвинтарі у Києві знаходиться єдиний крематорій в українській столиці, і один із трьох в Україні. Кремація та невеликий отвір у пагорбі – це вже мінімум тисяча доларів.

"Ну ось це все і ще два місця – 40 тисяч гривень. Це було тоді, 2022-го. А як зараз я не знаю"

Байковий цвинтар – найпрестижніший в Україні. Ховають тут не всіх. Тому визначити тут ціну поховання складно – у кожного вона своя, частина виплат може бути неофіційною. Декілька людей, які поговорили з НВ, розповіли, що загальна вартість такого поховання коштувала $1 100 до $1 400.

Ще одна особливість великих українських міст – за три роки війни кількість свіжих могил збільшилась у рази – і місць для нових поховань не вистачає. Розширювати цвинтарі складно – довкола приватна власність. Найдорожчі похорони у Львові, Дніпрі та Києві. Проблему з нестачею цвинтарів у столиці визнають офіційно: із 28 кладовищ для поховань відкрито лише одне.

"На сьогоднішній день відкрито для поховання лише один цвинтар - Північний. Але ресурс вільних місць там майже вичерпаний. Інші цвинтарі мають статус закритих або напівзакритих для масових поховань, де дозволено лише допоховання", - відповіли Справжньому Часу в ритуальній службі СКП "Спецкомбінат ПКПО".

І ситуація навряд чи покращає. За даними Мін'юсту, у 2024 році смертність в Україні перевищила народжуваність утричі – 495 тисяч смертей. Цей показник зростає з наближенням до фронту. У Донецькій та Херсонській областях смертність перевищує народжуваність у 11 разів.

За даними ООН, за минулий рік від бойових дій лише серед цивільного населення загинуло понад дві тисячі українців. Наприкінці минулого року Володимир Зеленський стверджував – за три роки війни загинули 43 тисячі військових, за даними американського телеканалу CBS – ця кількість може бути ще вищою – до 100 тисяч.

Скільки українців гине від непрямих причин війни – стреси, депресії, серцеві захворювання чи самогубства – ніхто не рахував. За даними ЦРУ, країна має один із найвищих рівнів смертності у світі – 18 осіб із 1000. І останнім часом у великих містах України стало популярно купувати місце на цвинтарі задовго до смерті.

А з недавніх пір з'явилася ще одна новація: купують не лише місце, а й надгробний камінь, навіть портрет на ньому роблять, бо сьогодні буде точно дешевшим, ніж завтра.

На периферії ситуація з цвинтарями краща. Їх більше, їх легко розширювати. Хоча навіть у невеликих селах та містечках намагаються ховати лише "своїх".

"У нас у нашій ОТГ Немешаєвській шість цвинтарів. З шести кладовищ п'ять закритих. Це означає, що у нас там нема вільних місць для поховань. Відкрито тільки одне. Ігор Середа, власник похоронної агенції.

Щоб хоч якось зменшити навантаження на цвинтарі, кілька років тому виникла ідея спорудження великого військового цвинтаря. Але будівництво блокують жителі місцевих сіл – не хочуть такого сусідства.