“Слуга” з Буковини Павлюк та екс-ОПЗЖшник Мамка пропонують закриття десятків справ проти ТОП-корупціонерів

2 листопада група нардепів на чолі зі буковинцем-«слугою» Максимом Павлюком та представником екс ОПЗЖ Григорієм Мамкою зареєстрували законопроєкт № 10206. Законопроєкт пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо оптимізації досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень.

Як пише Центр протидії корупції (ЦПК), фактично законопроєкт бетонує необхідність закриття десятків справ ТОП корупції за допомогою “правок Лозового”.

У законопроєкті зазначено, що строки у кримінальних провадженнях, які розпочаті до ухвалення “правок Лозового”, мають продовжувати виключно судді. Якщо ж суд таке рішення не ухвалює або в минулому на підставі закону строк продовжив прокурор замість суду – кримінальне провадження підлягає закриттю.

Таким чином депутати буквально пропонують закрити майже всі справи, які були відкриті до 2018 року. Адже до “правок Лозового” строки досудового слідства продовжували прокурори і змінити це неможливо.

Це прискорить закриття таких резонансних справ з встановленими мільярдними збитками державі, як, наприклад, справа ПриватБанку, ще один епізод справи Роттердам+ (який поки не закритий), справа щодо “стіни Яценюка”, всі корупційні справи часів Януковича.

“Якщо цю норму приймуть, закриття кримінальних проваджень, розпочатих ще до введення ”правок Лозового” – неминуче. Показово, що першими авторами законопроєкту є представники саме правоохоронного комітету парламенту, які замість скасування шкідливих “правок Лозового” пропонують забетонувати закриття справ через строки,” – наголошує заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан.

Крім цього, законопроєкт містить низку пропозицій, які руйнують антикорупційний механізм, серед яких:

• Особливе ставлення до нардепів, яких підозрюють у корупції. Проєкт пропонує, щоб повідомлення про підозру або обвинувачення в суді нардепу міг погодити лише Генпрокурор. Тобто, якщо він відмовиться, справа може бути просто заблокована та врешті закрита через збіг строків. Зараз підозру у корупції нардепу може погодити і керівник САП, натомість почати провадження щодо нардепа може виключно Генпрокурор.
• Пропозиція передавати справи з Вищого антикорупційного суду (ВАКС) до інших судів, якщо справа предметно перестала бути підсудною ВАКС. Цією маніпуляцією можна перетягнути справу до “потрібного суду”. Так уже намагався зробити захист у справі ПриватБанку із зловживаннями на 8,4 млрд гривень. Хоча апеляція залишила справу у ВАКС, нововведення, які пропонують нардепи, сприяли б її передачі до звичайного суду у рідному місті Коломойского Дніпрі. Швидше за все, там її б просто закрили. Серед авторів цього законопроєкту є і “слуга” Сергій Демченко, який намагався взяти на поруки олігарха Ігоря Коломойського у справі БЕБ та СБУ.
• Нові правила визнання недопустимим доказів в кримінальному провадженні. Депутати пропонують аби недопустими визнавалися будь-які докази, отримані з порушенням порядку визначеного Кримінальним процесуальним кодексом. Тоді як наразі, недопустимим є докази, які отримані внаслідок істотного порушення прав людини. Тобто, законопроєкт пропонує не враховувати докази навіть через елементарні формальності. Це може перетворити розгляд справ у катастрофу та тотальне виправдання злочинців.

В проєкті є і пропозиції фактично надати повноваження суду Вищій раді правосуддя (ВРП), якщо до кримінальної відповідальності притягують суддю.

Зараз ВРП може давати дозвіл на затримання, варту та відсторонення судді. Депутати пропонують, аби рішення ВРП були обов’язковими для врахування в частині встановлених ВРП обставин під час розгляду таких клопотань. Це означає, що при розгляді клопотань ВРП зможе встановлювати обставини справи. При цьому, суд, що розглядає справу по суті, буде змушений враховувати рішення ВРП.

Останнє є абсурдним, оскільки ВРП банально не має доступу до усіх матеріалів справи, аби робити висновки про її обставини, які не стосуються підстав для затримання чи відсторонення.

Проєкт також:

• розширює повноваження прокурорів у справах. Так, прокурори замість суддів отримують право застосовувати до підозрюваних запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та здійснювати тимчасовий доступ до речей і документів в справі поза судовим контролем;
• вводить строки для погодження прокурором повідомлення про підозру від правоохоронців до п’яти днів та вимагає виносити вмотивовану постанову, якщо прокурор відмовиться погоджувати підозру;
• обмежує для адвокатів строки на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після його завершення до 15 днів з можливістю визначення додаткового строку слідчим суддею;
• обмежує до 15 робочих днів строки підготовчого провадження в суді у кримінальних справах, а також обмежує строки судового розгляду: до року – у нетяжких злочинах, до трьох років – у тяжких, та до 5 років – в особливо тяжких злочинах;
• забирає у апеляційних судів повноваження скасовувати вирок чи ухвалу суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Нагадаємо, що раніше писали, що таке “правки Лозового” та чому цю шкідливу практику потрібно викорінити.