Схоже, Буковина стала для інших областей пілотним проектом «На які граблі не треба наступати при реформі лісового господарства» - Світлана Ісаченко. Надійшла відповідь з Берегомету

Буковина першою в країні поскорочувала свої лісогосподарські підприємства. В результаті у Вашківецькій громаді в морози опинилися без дров заклади культури, освіти, медицини. А над лісгоспами, що залишилися, зависнув кримінал.

«З 1 січня цього року в нашій області в рамках загальної реформи лісової галузі чітко запрацювали чотири реорганізовані лісгоспи», – поспішив прозвітувати про свої ніби успіхи начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Гончар.

Так чітко запрацювали, що серед зими і морозів бюджетні заклади Вашківецької територіальної громади залишилися без дров паливних. Міський голова Микола Перч не міг вирішити проблему на місці і вимушений був звернутися до голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука. Хоча за роботу лісгоспів відповідає якраз Василь Гончар. Але з ним голови ТГ, серед яких багато затятих мисливців, псувати взаємини, зрозуміло, не хочуть.

Тому увесь негатив за «чітку роботу реформованих лісгоспів» взяв на себе Осачук. І це тільки початок.

Торік за результатами відкритих торгів між Вашківецькою міською радою, комунальним підприємством «Вашківецький ЦПМСД», з одного боку, та ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» з іншого укладено договори на постачання 1100 м3 паливної деревини на суму 1млн 060 тис грн. Доставка та розвантаження входили в ціну дров і в обов’язки постачальника. Так, дрова сьогодні – золоті.
«Станом на 20.12.2021 року і по сьогодні поставка деревини припинена у зв’язку з проведенням реорганізації відповідного підприємства шляхом припинення його діяльності, – йдеться у листі Вашківецького міського голови до голови ОДА. – Заборгованість на користь Вашківецької міської ради становить 157 372,7 грн, що еквівалентно 165,6 м3 паливної деревини, а заборгованість перед КНП «Вашківецький ЦПМСД» – 223 600,96 грн., або 223,6 м3 дров».

Критичну ситуацію з постачанням дров для опалення комунальних закладів Вашківецької міської ради та Вашківецького центру первинної медико-санітарної допомоги спричинила непродумана в усіх важливих деталях реформа лісової галузі. Зокрема, в результаті так званого реформування ліквідували Вижницький держлісгосп АПК. Правонаступником усіх його активів і пасивів, усього майна стало Берегометське лісомисливське господарство.

«Вижницький лісгосп АПК провів заготівлю паливної деревини та належним чином передав її правонаступнику, згідно бухгалтерських документів, – йдеться далі в листі Миколи Перча Сергію Осачуку. – Але ДП «Берегометське ЛМГ» рішуче відмовляється визнавати правонаступництво обов’язку постачання оплаченої нами паливної деревини, жодних домовленостей не досягнуто.

Враховуючи можливість виникнення надзвичайної ситуації через закінчення дров’яних запасів та відмову виконати зобов’язання правонаступника у частині поставити оплачений товар, є загроза припинення опалення закладів освіти, культури, медицини Вашківецької міської ради. Звертаємось до Вас з прохання терміново втрутитися у вирішення даної критичної ситуації та вжити дієвих заходів впливу в межах компетенції».

За інформацією з ОДА, таки вдалося владнати конфлікт, який виник всупереч запевнянням Василя Гончара про чітку роботу реформованих лісгоспів.

Але постає інше болюче питання – звідки далі Берегометський держлісгосп буде брати деревину паливну для забезпечення потреб вижницьких і сторожинецьких територіальних громад, яким раніше постачали дрова Сторожинецький, Вижницький, Кіцманський держспецлісгоспи АПК, ліквідовані в процесі спущеної від Держлісагентства реформи лісової галузі Буковини?

Адже для того, щоб мати в достатній кількості продукцію лісозаготівель для отримання дров паливних і лісоматеріалів для забезпечення місцевих деревопереробних підприємств, Берегометський держлісгосп повинен зайти з рубками в лісфонд цих ліквідованих лісгоспів. Але перед тим він обов’язково має зареєструвати своє право постійного користування набутими лісами у відповідності до вимог ст. 125,126 Земельного кодексу.

Саме на такій послідовності наголошує керівництво Держгеокадастру України, у тому числі у відповіді на мій інформаційний журналістський запит. Інакше ведення господарської діяльності на землях без оформленого права користування вважається самозахопленням з усіма плачевними наслідками для тих, хто порушує чинне законодавство.

Ліквідовані держлісгоспи АПК підтверджували це право землекористування планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, оскільки зайшли з господарською діяльністю в наданий їм лісфонд до того, як набрав чинності Земельний кодекс України, тобто до 25 жовтня 2001 року. Це їм було дозволено п.5 прикінцевих положень Лісового кодексу. Але від 2001 року ця норма не діє.

Для тих лісгоспів, які сьогодні хочуть здійснювати лісозаготівлю на землях лісогосподарського призначення, «право постійного користування виникає з моменту його державної реєстрації та оформлюється у відповідності до закону «Про державну реєстрацію речових прав», – роз’яснює перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

До того ж, ст. 123 ЗКУ, на яку також посилається п. Мірошниченко, зазначає, що надання у користування земельної ділянки, на яку не зареєстроване речове право в Державному реєстрі, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Проте в Чернівецькій ОДА вважають ці вимоги чинного законодавства цілковито не потрібними як і роз’яснення Державної служби України з питань картографії, геодезії і кадастру. «Матеріали лісовпорядкування є документами, на підставі яких державні лісогосподарські підприємства мають право постійного користування та ведення лісового господарства на ділянках державного лісового фонду», – тлумачить на свій розсуд закони держави заступник голови Чернівецької ОДА Артур Мунтян. Для нього і для Сергія Осачука, схоже, не існує вимог Земельного кодексу України.

Саме на основі таких планів і карт, тобто всупереч законодавства, починаючи з січня цього року, голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук своїми розпорядженнями передає укрупненим лісгоспам в користування земельні ділянки лісогосподарського призначення від лісгоспів, що припинили свою діяльність (досі незрозуміло, навіщо це було потрібно і яка з цього користь).

У випадку з Берегометським держлісгоспом – це ділянки від трьох зазначених лісгоспів АПК без кадастрових номерів і без будь-якої землевпорядної документації, їх немає навіть на кадастровій карті. А отже ці ліси не упорядковані як об’єкт цивільно-правових відносин.

«Нічого не бійтеся, ідіть і господарюйте на землях приєднаних лісгоспів», – каже директору Берегометського ДЛМГ Руслану Максимчуку начальник Чернівецького ОУЛМГ Василь Гончар.

Василю Борисовичу легко казати – не він відповідатиме перед законом. І в лісовому управлінні, не думаючи про наслідки, підписують лісорубні квитки на лісозаготівлю укрупненим лісгоспам, хоча вони не позначили у відповідності до вимог законів своє право користування приєднаним лісфондом.

Не випадково Анатолій Мірошниченко в усіх своїх листах-роз’ясненнях згадує ст. 211 ЗКУ, де сказано: юридичні особи несуть всю повноту відповідальності, аж до кримінальної, за самовільне зайняття земельних ділянок без правовстановлюючих на них документів.

У свою чергу ДАЛРУ і наше обласне теруправління намагаються відбитися ст. 104 Цивільного кодексу України, мовляв, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Але ще раз варто наголосити: ці перейдені права укрупнені лісгоспи спочатку повинні на себе зареєструвати. Вони не можуть використовувати жодний рахунок, жодний лісовоз, поки не переоформлять усі документи. І зараз таке переоформлення триває. Те саме з лісовим фондом і правом на лісозаготівлю.

Тож наразі ні про яку чітку роботу реформованих лісгоспів на Буковині не йдеться. Якраз навпаки.

Схоже, Буковина стала для інших областей пілотним проектом «На які граблі не треба наступати при реформах лісового господарства».

Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук

* * * * * * *

На адресу нашої редації надішла реакція на статтю Світлани Ісаченко від Державного підприємства «Берегометське лісомисливське господарство» Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Для об"єктивності, подаємо також їхню точку зору:


Коментарі:
Більше новин по темі: