Найгучніше кадрове рішення за час війни. Чому Зеленський відсторонив Баканова і Венедіктову на тлі скандалів про держзраду — всі подробиці

17 липня президент України Володимир Зеленський усунув від виконання обов’язків керівника СБУ Івана Баканова та відсторонив генерального прокурора Ірину Венедіктову, що стало найгучнішою політичною новиною останніх тижнів.

Ані Баканов, ані Венедіктова ще не звільнені остаточно і фактично відсторонені на час перевірки, пояснили в Офісі президента (ОП). Виконувачем обов’язків генерального прокурора України поки стане Олексій Симоненко, заступник Венедіктової. А обов’язки голови СБУ буде тимчасово виконувати перший заступника голови відомства Василь Малюк.

НВ зібрав головне, що варто знати про резонансний крок Володимира Зеленського.

Чому Зеленський усунув Баканова та відсторонив Венедіктову і що передувало цьому рішенню

Президентські укази про усунення Івана Баканова і відсторонення Ірини Венедіктової були оприлюднені пізно ввечері в неділю, 17 липня. Пізніше заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов пояснив, що про звільнення обох посадовців поки не йдеться: після відповідних службових перевірок Володимир Зеленський визначиться, чи вносити відповідні подання про їхнє звільнення до парламенту.

При цьому в указі про Баканова вказано, що його усунули від виконання обов’язків відповідно до ст. 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ — тобто за «невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки або створило загрозу настання таких наслідків».

Вже за кілька годин після появи указів Зеленський у черговому вечірньому зверненні особисто прокоментував і пояснив своє найсуттєвіше кадрове рішення від початку повномасштабного вторгнення РФ.

Він нагадав про невтішну статистику колаборації та ймовірної зради в рядах силових структур станом на середину липня:

• зареєстровано 651 кримінальне провадження щодо державної зради та колабораційної діяльності органів серед працівників прокуратури, органів досудового розслідування та інших правоохоронних органів;
• у 198 кримінальних провадженнях відповідним особам повідомлено про підозру
• понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та «працюють проти нашої держави».

«Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та звʼязки, які зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, ставлять дуже серйозні запитання до відповідних керівників. Кожне з таких питань отримає належну відповідь», — заявив Зеленський, коментуючи рішення відсторонити від посади генерального прокурора та усунути від виконання обов’язків — голову Служби безпеки України.

Окремо Зеленський згадав про останній приклад гучного розслідування ймовірної держзради в лавах СБУ — затримання в той же день, 17 липня, колишнього начальника управління СБУ в АРК Крим Олега Кулініча, якого звільнили з посади ще в березні 2022 року. Кулініча затримали працівники Держбюро розслідувань. У ДБР розповіли, що він передавав росіянам «інформацію, яка становить державну таємницю». Йому повідомлено про підозру за трьома статтями:

• ч. 1 ст. 111 (державна зрада),
• ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою чи злочинною організацією),
• ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114 (допомога у зборі з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю).

Олег Кулініч обіймав посаду голови управління СБУ в Криму з жовтня 2020 року до березня 2022-го. «Ця особа була звільнена мною з посади ще на початку повномасштабного вторгнення, і, як бачимо, те рішення було абсолютно виправданим, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні. — Зібрано достатньо доказів для повідомлення цій особі про підозру у державній зраді. Всі його злочинні дії задокументовані. Усьому, що він робив протягом цих місяців і також раніше, буде надана належна юридична оцінка».

Президент пояснив, що йдеться «про передачу ворогу таємної інформації та інші факти співпраці з російськими спецслужбами» і наголосив, що окрім Кулініча «відповідатимуть всі, хто разом з ним входив до складу злочинного угруповання, що працювало в інтересах РФ». Зеленський також назвав резонансну справу «самоочищенням» спецслужби.

Заступник голови ОП Андрій Смирнов додатково пояснив, що на Банковій «достатньо довго чекали більш конкретних і, можливо, радикальних результатів від керівників цих органів [CБУ та Офісу генпрокурора] по очищенню від колаборантів і державних зрадників».

Однак, зауважив Смирнов, через п’ять місяців війни «майже щотижня у цих правоохоронних органах продовжують виявляти колаборантів». Саме тому Венедіктову і Баканова вирішили відсторонити — «щоб унеможливити потенційний вплив цих двох посадовців на кримінальні провадження» відносно працівників СБУ та прокуратури, яких підозрюють у співпраці з країною-агресором.

У своєму зверненні, коментуючи усунення Баканова і Венедіктової, Зеленський також наголосив на необхідності призначити нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) — віришити проблему, яка давно стала підставою для критики України з боку антикорупційних активістів та західних партнерів Києва.

«Чому це питання чутливе? Відповідь очевидна. Без повноцінного керівника такої інституції неможливе і її повноцінне функціонування. До речі, те саме стосується й Національного антикорупційного бюро України. Строк повноважень попереднього керівника завершився. І має відбутися конкурсна процедура для відбору нового очільника НАБУ. Доручив прем'єр-міністру України активізувати процес запуску відповідного конкурсу», — заявив Зеленський.

Що ще відомо про претензії до Баканова та Венедіктової?

Майже місяць тому, наприкінці червня, журнал Politico першим повідомив про намір Зеленського звільнити Баканова з посади голови СБУ — нібито через низку невдалих операцій і втрат у Херсоні. Посилаючись на слова чотирьох чиновників, наближених до президента, і західного дипломата, який консультував Київ щодо реформ, видання тоді зазначало, що Зеленський прагне «замінити Баканова кимсь більш відповідним». Йшлося також про те, що голова СБУ, ймовірно, не зміг належним чином впоратися з новими викликами після вторгнення Росії 24 лютого.

Коментуючи цю інформацію, Зеленський тоді говорив, що «якби захотів звільнити Баканова, то вже його звільнив би» та розповів про «інспекцію всіх правоохоронних органів». Саме тоді президент наголосив, що кадрові перестановки в керівництві силових відомств залежатимуть від результатів такої інспекції.

Зеленський нагадав, що «деякі представники тих чи інших правоохоронних органів кудись поділися, замість того, щоб бути на місці та захищати свою державу і народ».

«З різних причин. Усі ці причини — я їжджу областями та сам слухаю доповіді особисто. І тому зміна керівництва будь-якого правоохоронного органу — наголошую, будь-кого — залежить тільки від цього. Чим я й займаюся», — сказав Зеленський 27 червня.

Джерела НВ у Верховній Раді та в оточенні президента тоді розповіли, що у списку претензій Зеленського до СБУ дійсно були швидка втрата Херсону та проблеми всередині служби.

Коли війська окупантів, вийшовши з Криму, швидко захопили Херсон і мало не вийшли на Миколаїв, а також стрімко оточили Маріуполь, у цьому прориві на Банковій побачили явний прорахунок СБУ. Зеленський позбавив генеральського чину екс-голову управління СБУ в Херсонській області Сергія Криворучка та звільнив Андрія Наумова, начальника главку внутрішньої безпеки СБУ, давши зрозуміти, що вважає їх «зрадниками». А в травні Зеленський звільнив главу харківського управління СБУ Романа Дудіна. Причина — він начебто «не працював на захист міста від російської агресії».

Співрозмовники НВ також розповідали, що певний час Зеленський зважував всі аргументи «за» та «проти» звільнення" Баканова, оскільки йшлося про серйозну зміну в СБУ під час війни. Політолог Петро Олещук тоді пояснив НВ, що найсерйознішою перешкодою для звільнення Баканова є відсутність гідного змінника. «Президенту потрібно мати залізобетонну кандидатуру», — зазначив експерт, припускаючи, що СБУ має очолити людина з відповідними навичками управління для такої важливої посади та яка користується повною довірою Зеленського.

Народний депутат Сергій Рахманін, член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, у червні 2022 року так прокоментував НВ інформацію про те, що Івана Баканова нібито не було в Києві у день російського вторгнення 24 лютого: «Від себе можу сказати тільки одне: я 24 лютого, тобто в перший день війни, був учасником наради, яка відбувалася у президента. Я представляв фракцію Голос. Я безпосередньо бачив практично всіх керівників центральних органів державної влади, які перебували або на робочих місцях, або на прямому зв’язку з президентом. Єдина людина, якої не бачив, — це Іван Баканов», — розповів Рахманін, додавши, що не береться стверджувати, що очільника СБУ не було в Києві чи в Україні.

47-річний Іван Баканов — давній і близький друг Володимира Зеленського. Раніше він очолював студію Квартал 95, також був керівником президентської партії Слуга народу і однією з ключових фігур передвиборчої кампанії Зеленського. Після його перемоги на президентських виборах Баканов спочатку отримав посаду першого заступника голови Служби безпеки України, а з 29 серпня 2019 року очолив СБУ.

Це рішення в Україні неодноразово критикували, вважаючи, що Баканов був призначений не за свої професійні якості, а як людина, якій Зеленський максимально довіряє. У переліку 100 найвпливовіших людей України, який НВ склав у 2021 році, Іван Баканов посів 18 місце.

Рік тому, у липні 2021-го, Зеленський звільнив двох перших заступників Баканова, а в ОП озвучили низку претензій до служби. «Для президента є принциповим значно активізувати роботу СБУ, щоб нарешті поставити крапку в усіх контрабандних схемах. На жаль, не бачили достатньої роботи Служби на цьому напрямку останнім часом, — пояснив тоді причину звільнень радник голови ОП Михайло Подоляк. — Потрібні нові управлінські рішення. Потрібна велика мобільність і швидкість в ухваленні рішень. Потрібні, зрештою, доведені до логічного завершення кримінальні справи, в яких йдеться про конкретні виклики нашій національній безпеці».

43-річна Ірина Венедіктова очолила Офіс генерального прокурора України 17 березня 2020 року після звільнення Руслана Рябошапки. До цього вона виконувала обов’язки директорки Держбюро розслідувань (ДБР), а також була народною депутаткою від партії Слуга народу та очолювала парламентський комітет з питань правової політики. Входила до передвиборчого штабу Володимира Зеленського як експерт з питань реформи судової системи.

Венедіктова, яка після початку повномасштабної війни з РФ курувала розслідування воєнних злочинів РФ та співпрацю України з міжнародними структурами в цьому напрямку, раніше також неодноразово давала приводи для критики на її адресу. Зокрема їй доводилося пояснювати, чому справу заступника голови Офісу президента Олега Татарова було передано СБУ. Тоді Венедіктова несподівано змінила групу прокурорів у справі, де Татаров фігурував як підозрюваний у хабарництві, через що заступнику голови ОПУ не встигли вручити підозру.

«Венедіктова і її роль в захисті „своїх“ для Офісу президента цілком задовольняє її роботодавців», — висловлювався про неї заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин в інтерв'ю НВ наприкінці 2020 року. Саме цим він пояснював той факт, що Венедіктова зберегла посаду, попри вимоги ОП «показати результат» — тобто масові посадки корупціонерів.

Як реагують в Україні на відсторонення Баканова та Венедіктової

Генерал-майор запасу СБУ, експерт Українського центру аналітики та безпеки Ігор Гуськов в ефірі Радіо НВ заявив, що голова СБУ Іван Баканов має добровільно піти у відставку.

«Вважаю за необхідне сьогодні Івану Баканову, при всій повазі до нього, прийняти на себе політичну відповідальність за призначення високопосадовців, які сьогодні звинувачуються в роботі на російські спецслужби або у нехтуванні своїми службовими обов’язками і відстороняються від них», — переконаний Гуськов.

Такий крок, на думку експерта, сприятиме зменшенню інформаційного тиску на СБУ: «Служба безпеки має працювати в інформаційній тиші. <...> Вона має звітувати конкретними результатами щодо затриманих російських агентів чи ліквідованих диверсійно-розвідувальних мереж. Вона не має бути в епіцентрі гучних скандалів щодо кадрових призначень. Це має забезпечити саме добровільна відставка Івана Баканова, якщо є офіцерська честь та гідність».

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін критично висловився про Олексія Симоненка, який керуватиме Офісом генпрокурора на час відсторонення Венедіктової. Шабунін натякнув, що той є наближеним до скандального заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

«Вітаю Татарова з фактичним призначенням на посаду генпрокурора його аватара Симоненка. Останній відмазав Татарова від тюрми за корупційний злочин, розслідуваний переможцем конкурсу на керівника САП (Клименком). Після незаконного рішення Печерського суду саме Симоненко передав справу Татарова від НАБУ до СБУ. Одразу після передачі справи до СБУ з неї прибрали прокурорів САП. А „вбивство“ розслідування Симоненко відсвяткував разом з Татаровим на дні народженні останнього», — написав Шабунін.

Журналіст Юрій Бутусов висловив думку, що «прибирати і Баканова, і Венедіктову, звичайно, було за що». «Але Лі Куан Ю казав, що для боротьби з корупцією президент має саджати своїх друзів у тюрму, а не тихенько міняти одних керованих на інших ще більш ручних», — зазначив Бутусов, вважаючи відсторонення двох керівників силових структур ознакою більшої концентрації повноважень в руках голови Офісу президента Андрія Єрмака та його заступника Олега Татарова.

Ведуча телеканалу ICTV Оксана Соколова задається питанням, чому глава держави прийняв рішення «фактично звільнити» Баканова та Венедіктову лише зараз. «Сотні зрадників, які стали колаборантами, і нині працюють на російського ворога», — нагадала Соколова, припустивши, що «роль багатьох у підготовці російського вторгнення ще буде відкрита» і назвавши нефаховість «страшною річчю» для очільників таких важливих відомств. Вона також звернула увагу на «сенсаційне» формулювання причини відсторонення обох чиновників.

Юристка Агія Загребельска, співзасновниця громадської організації Ліга антитрасту та колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України (2015—2019), звернула увагу на те, як подають інформацію про відсторонення Венедіктової та Баканова західні ЗМІ. Зокрема вона навела цитати з матеріалу агентства Reuters, де зазначено, що Зеленський «звільнив голову СБУ та генпрокурора країни, пославшись на сотні випадків імовірної зради та співпраці з Росією, у той час, як Москва, схоже, має намір активізувати військові дії».

Reuters також відзначає, що наведена Зеленським статистика щодо значної кількості справ про державну зраду «свідчить про величезну проблему російського проникнення» в українські структури.

Журналіст НВ Дмитро Бобрицький зауважив, що рішення Зеленського одночасно відсторонити двох керівників силових відомств «витримано в його стилі радикального кадрового руйнівника».

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань, коментуючи рішення по Баканову і Венедіктовій, закликав «не просто відсторонити, а зробити так, щоб кожен поніс відповідальність за свої дії чи бездіяльність».

«Проходження через Чонгар — це не тільки окупована Херсонщина, це і оточення Маріуполя, Бердянськ, Миколаївщина. Розслідування необхідно було терміново проводити з першого дня, відстороняти керівників і розбиратися з усіма щурами у владі», — вважає Хлань.

Дискусія довкола відсторонення Баканова та Венедіктової не обійшлася і без жартівливих коментарів.

Політолог Микола Давидюк жартома зазначив, що «тепер русаки взагалі не розуміють що у нас відбувається».

Андрій Яницький, журналіст та директор Центру журналістики Київської школи економіки запропонував коментаторам у соцмережах визначитися: «Люди, ви вже визначайтеся. Є Баканов і Венедиктова — погано. Немає Баканова і Венедиктової - теж погано».