Лієва затримали у Чернівцях під час спроби перетнути кордон. Але ВАКС не обрав йому запобіжного заходу: Подробиці

Прокурори просили взяти Лієва під варту з правом вийти під заставу у 268 млн грн, але в результаті ВАКС не обрав ексчиновнику запобіжного заходу

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) не обрав запобіжного заходу колишньому керівнику департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Олександрові Лієву, якого правоохоронці вважають причетним до схеми з розкрадання 1,5 млрд грн Міноборони, призначених для закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів, цитує видання LVIV-MEDIA.

Зокрема, суд не розуміє, чому після затримання Лієва справу, в якій він фігурує, не передали до Національного антикорупційного бюро, якому підслідні такі справи. Наразі цю справу розслідують поліція з Офісом генпрокурора.

Як пише «Суспільне», засідання суду з обрання Лієву запобіжного заходу відбулося ввечері в понеділок, 29 січня. Прокурор Офісу генпрокурора розповів, що Лієва затримали у Чернівцях під час спроби перетнути кордон.

Суддя ВАКС вказав, що обвинувачення зверталося до Печерського райсуду, аби отримати дозвіл на негласні слідчо-розшукові дії. Прокурор у відповідь пояснив, що після цього стали відомі інші обставини кримінального провадження, тому він звернувся до ВАКС.

«Ви розслідували злочин, побачили службову особу Міноборони й вирішили його затримати. Потім, після затримання, ви з'ясували, що справа за підслідністю належить іншому органу — НАБУ. І тоді треба було передати її. Коли ви плануєте її передати? Ви ще не складали постанову про передачу підслідності», — заявив суддя. Прокурор ОГП відповів: «Спочатку ми розглянемо клопотання, особливо, які стосуються підслідності, а потім вирішимо питання щодо направлення».

Адвокати наголосили, що була порушена підслідність справи й прокурор ОГПУ не мав права звертатися до Вищого антикорупційного суду стосовно обрання запобіжного заходу. «Однозначно право підслідності було порушено. Порушено свідомо і це робилося з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Щодо підсудності я вважаю, що прокурори прозріли й краще пізно ніж ніколи. І єдиний орган, який може розглядати справу є ВАКС. Але інше питання, що тут мають бути представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а не Офісу генпрокурора. А якщо неналежний суб'єкт подав клопотання — це питання наявності підстав щодо розгляду клопотання», — повідомили адвокати Лієва.

Зрештою суд клопотання розглянув, однак запобіжного заходу Лієву не обрав. Прокурор просив взяти Лієва під варту з правом внести 268,9 млн грн застави.

Нагадаємо, За даними СБУ, у серпні 2022 року посадовці Міноборони уклали контракт на закупівлю гуртової партії артилерійських снарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Потім Міноборони перерахувало на рахунки підприємства гроші, однак артснаряди компанія не відправила. Надалі «Львівський арсенал» переказав гроші словацькій компанії Sevotech, до ради директорів якої входить колишній чиновник «Укроборонпрому» Олексій Хорошаєв.

Своєю чергою Sevotech переказала частину грошей хорватській WDG, якою володіє сім’я місцевого торговця зброєю Звонка Зубака. Однак хорвати замість купівлі зброї витратили ці гроші на свій розсуд, зокрема — купили зруйнований завод з виробництва пороху в Боснії та Герцеговині. Решту грошей, які залишилися на рахунках «Львівського арсеналу», арештували.

Зазначимо, що у травні 2022 року Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. Але фактично компанія доставила 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів. Прокурор звернув увагу на те, що Лієв мав про це знати, оскільки його департамент робив перевірку ризиків контракту.

26 січня стало відомо, що Міноборони відсудило у «Львівського арсеналу» 1,5 млрд грн. А 27 січня СБУ затримала ексчиновника Міноборони Олександра Лієва, який фігурує в цій справі, під час спроби перетнути кордон. Загалом у цій справі повідомили про підозру п’ятьом чинним і колишнім працівникам Міноборони, а також керівникам «Львівського арсеналу» та представнику іноземної структури. Їм інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою.

Як зауважили у громадській організації «Центр протидії корупції», рішення про передоплату за мінометні снаряди підписував безпосередньо тодішній міністр оборони Олексій Резніков. Однак ані Резніков, ані його заступники не є підозрюваними в цій справі.