Гуцули вимагають, щоб Вижницькі і Путильські ліси АПК були лише у власності громад

ЧИМ ДАЛІ В ЛІС, ТИМ ГРУБШІ ПАРТИЗАНИ... /

Вижницькі і Путильські ліси АПК повинні бути у власності громад. Так заявили представники Вижницького району, який сьогодні об’єднав гірську частину Буковини. Вони вимагають передати так звані ліси АПК з державної у комунальну власність місцевим ОТГ. Це відновить історичну справедливість і надасть гірським громадам ресурсну базу, щоб вони нарешті могли вийти з занепаду на економічний розвиток.

Вирішення цього питання в руках голови Чернівецької облдержадміністрації Сергія Осачука. 

Про це на своїй сторінці у Фейсбук пише журналістка Світлана ІСАЧЕНКО.

Ліс не тільки для рубок

Стаття 142 Конституції України визнає основою економіки місцевого самоврядування землю і природні ресурси. Тому для гірських ОТГ життєво необхідно мати ліси у комунальній власності і передати їх в користування комунальним спеціалізованим підприємствам. Це суттєво збільшить місцеві бюджети, дозволить громадам контролювати заготівлю деревини і забезпечувати нею місцевих деревопереробників. А також дозволить відродити традиційні для гір види підприємницької діяльності в агропромисловому комплексі. Тільки за таких умов громади зможуть вибудувати економіку розвитку.

Ставка на туризм, як бачимо, себе не виправдала. При всіх численних програмах і гучних стратегіях відсоток туризму у структурі валової доданої вартості області до смішного малий – всього 0,7%. Етнофестивалі, туристичні стежки і зелені садиби карпатські села не нагодують і не врятують. Гуцули вже в цьому переконалися. Селиконові долини – це також для гір утопія. А от молочні ріки в медових берегах – реальність. При умові правильного використання природних ресурсів, найперше – лісів.

Економіка гір споконвіків базується на лісозаготівлі і високопродуктивному тваринництві.

З багатющого природного ресурсу і невтомної праці горян в горах можуть процвітати не тільки лісгоспи з рубок деревини, але й агропідприємства – з вироблення екологічно чистої сільгосппродукції.

На відміну від кельменецько-сокирянських просторів з садами і чорноземною ріллею, агросектор у Вижницькому і Путильському районах має лісово-пасовищний характер. Без лісу, точніше без лісових земель, неможливо вести в горах товарне сільськогосподарське виробництво, розвивати, зокрема, молочне тваринництво, вівчарство і супутні з ним промисли.

Тому і стоїть в Путилі без діла найсучасніший молокопереробний завод, тому і закриваються м’ясопереробні цехи, в руїнах вовнопереробна фабрика. Бо починати відродження економіки в горах треба не з забезпечення переробних потужностей, а з забезпечення горян землею, на якій вони можуть розвивати господарство і надавати сировину для переробки.

Коли були у селянина в горах ліси з полонинами – були молочарні, пасіки, переробні цехи для консервації грибів, ягід соків. З дарів лісів працював навіть сокоекстрактний завод. Ткали ліжники, шили кожушки і модні дублянки.

Агровиробництво в горах зосереджено на землях, які зараз називають лісогосподарськими. Біда у тому, що сьогодні горяни опинилися цілковито відрізаними від своєї землі, від свого лісу. Це і призвело до занепаду гірських територій.

Двічі ошукані

Спричинили цей занепад не якісь зайди, а свої рідні депутати Чернівецької обласної ради, які у 2000 році протизаконно забрали землі лісового фонду у сільськогосподарських підприємств і віддали їх новоствореним держспецлісгоспам АПК.

Сокирянські аграрії зі своїми полями і садами цієї втрати навіть не помітили. А от агропідприємства Вижниці і Путили без лісів вмерли. Приватне фермерство на клаптиках розпайованих полонин також не має базису для розвитку і шансу вижити. Сьогодні фермери у горах – це відчайдухи, які за покликом крові і рідної землі не можуть кинути дідівські гори з отарами і поїхати по світах у найми.

Тому Вижницька районна рада, гірські ОТГ вимагають передати у комунальну власність для розвитку місцевих громад 33 тисячі гектарів лісогосподарських земель, які були свого часу незаконного надані у користування Карпатському і Вижницькому держспецлісгоспам АПК. Тим більше, що лісівники досі не мають на переважну більшість цих лісів документів, які посвідчують право вести на них господарську діяльність. А вся їх діяльність зосереджена винятково на рубках, що не дозволяє сповна використати значний економічний потенціал лісового ресурсу і району загалом.

Передача цих лісів у комунальну власність дозволить також виправити несправедливість, коли в рамках реформи децентралізації уряд віддає громадам у власність землі сільськогосподарського призначення, а відтак гірські громади стають обділеними землею.

На початку земельної реформи горян також держава безсоромно ошукала, коли при розпаюванні сільгоспземель їм дісталися крихітні паї в середньому по 0,4 гектари. І то це не рілля і не сади, а полонини з сіножатями. У той час, як на полях садах селяни отримали в руки по 4 гектари і більше.

Звідки взялися колгоспні ліси?

Так звані ліси АПК – це лісовий фонд колишніх колгоспів. На цих лісових землях колгоспи, а перед тим приватні ґазди вели лісове і сільське господарство. Вони утворені при радянській владі на приватних землях горян, на лісах, сінокосах і випасах, які належали місцевим громадам, монастирям, церковним єпархіям. Конфіскувавши і націоналізувавши ці землі, держава передала їх у безстрокове користування колективним господарствам.

У 90-х роках за вимогою Земельної реформи в багатьох областях колишні колгоспні ліси передали у комунальну власність, в управління облрадам і в користування комунальним лісгоспам. До речі, чимала кількість цих лісів перейшла у постійне користування правонаступникам колгоспів. Так було в тих агроформуваннях, де були грамотні керівники і юристи. На Буковині таких не знайшлося.

Чернівецька область чи не єдина в країні і єдина в Карпатському регіоні залишила лісовий фонд колишніх колгоспів у власності держави.

Тож Вижницькі і Путильські депутати місцевих ради підняли сьогодні питання про передачу лісів АПК у комунальну власність ще й з тої причини, що цілком реальний сценарій, коли ці ліси опиняться в приватних руках, причому іноземних інвесторів. Таку політику проводить Держлісагентство з розгорнутою ним реформою укрупнення лісогосподарських підприємств. В результаті цього укрупнення буде ліквідовано Карпатський і Вижницький держспецлісгоспи, їх майно (потужні деревопереробні комплекси) – відчужене, а їх землі з лісами перейдуть незрозуміло кому.

Громади на цьому однозначно втратять – і щодо податкової бази, і стосовно бази свого подальшого розвитку. Причому втратять назавжди.

Тому керівники Вижницької райради, ОТГ району, депутати місцевих рад підготували звернення до центральних органів влади з президентом включно, до народних депутатів і персонально до голови Державного агентства лісових ресурсів передати їм ліси АПК у комунальну власність.

Але вирішення цього питання залежить не від президента і міністрів, не від лісівників, а від голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука. Оскільки саме наша облдержадміністрація є власником цих лісових земель і наділена повноваженнями передавати їх з державної власності у власність територіальних громад. (Про це свідчить витяг з Державного реєстру речових прав земельної лісогосподарської ділянки, яка належить на правах користування ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК»).