Еміль Павлюк: Революційна ситуація у міській раді виникла з метою перерозподілу влади, для майбутнього перерозподілу власності комунальної громади. Боротьба йде між депутатами та бюрократами…

В разі ухваленні такого Закону будуть "узаконені" репресивні методи щодо учасників мітингів і демонстрацій. Цiкаво, що у 2009р., коли закон ухвалили у першому читаннi його пiдтримали БЮТ, НУНС i блок Литвина. Регiонали за нього тодi не проголосували. Цього разу все може бути навпаки.

За «помаранчеву» владу регіонали, як опозиція, були проти цього законопроекту. Наразі політична ситуація змінилася, і тепер ПР разом з БЮТ можуть проголосувати за позбавлення людей права на мирні зібрання.

«Помаранчеві» ініціювали цей законопроект, тому що самі прийшли до влади на хвилі мирних зібрань і розуміли небезпеку цього. Тепер «блакитні», прийшовши до влади, так само розуміють, що головна небезпека для них полягає в тому, що люди можуть самоорганізуватися і висловлювати свої потреби в такий спосіб». Бо насправді ПР, БЮТ, НУНС і КПУ - просто різні загони однієї армії. Армії великого капіталу, які за законами капіталізму конкурують між собою.

Наш земляк з «помаранчевої» команди – Депутат ВР пан Москаль Г.Г. у червні 2010 р. став ініціатором законопроекту, яким надумав заблокувати законопроект «Про мирні зібрання» шляхом звернення до Європейської комісії з проханням провести експертизу законопроекту № 24590.

А інший наш земляк – Депутат ВР пан Гасюк П.П., - як запрошений для участі в роботі сесії Чернівецької міської Ради 24.12.2009 р. став учасником прийняття місцевого закону про мирні зібрання, який називається дуже «мудрою» фразою – Положення «Про порядок організації та проведення в м. Чернівцях мирних зібрань».

Таким чином, Чернівецьким чиновникам не потрібно було чекати репресивного Закону з центру, який мала би ухвалити Верховна Рада. Чиновники виконкому оперативно розробили свій місцевий проект, яким фактично згорнули конституційно закріплене право громадян на мирні зібрання.

Аналіз вказаного регіонального Закону зроблено газетою «Час» № 27 від 01.07.2010р., де зроблено висновок, що Положення про мирне зібрання за своїм духом та буквою суперечить демократичним засадам, не відповідає принципу верховенства права і містить норми, що насаджують в місті авторитарний режим. Тут же відмічено, що Петро Кобевко подав позов до суду проти Чернівецької міської Ради про те, що та, порушуючи Конституцію України, обмежує свободу мирних зібрань. Але не судилося П. Кобевкові довести справу до кінця, бо «не у той суд» звернувся пан П.Кобевко.

Здавалося що є у Чернівцях демократичні сили, що разом захистять свободу демонстрації, яка є формою контролю за владою. Але ні одна з так званих демократичних партій, які в свій час навіть блокувалися (УНП, НРУ, УРП, КУН, УНСО, Свобода) не встала на захист права на мирні зібрання. УРП «Собор» навіть отримало 26.04.10р. таку собі місцеву заборону від чиновників міськвиконкому провести мітинг Блоку НацСил проти пролонгації термінів перебування Флоту Росії у Криму. Тобто, фактично чиновники міськвиконкому на чолі з головою Федоруком М.Т. плюнули в обличчя цим партійкам, а вони втерлися та й подумали «мабуть дощ йде». Воно й не дивно, так як всі ці кишенькові організації направляються київськими функціонерами, які у свій час конвертували свої КПРС-сівські партбілети, з метою нівелювати протестний і антикомуністичний потенціал своїх громадян.

Тепер партія «Свобода» при владі, і тим більше не дуже переймається цим питанням, бо таким чином у неї в кишені монополька на мітинги. Вони вже палатками намагаються закласти всього Кобзаря. І звідти волати та задурювати голову людям про перейменування Бульвару Сталінграда на Бульвар Бендери.

Але не вийде, допоки в Раді сидять офіцери невидимого фронту 5 ідеологічного управління по боротьбі з антисовєтськими елементами відомого комітету Північного сусіда. Дехто з них встановив такси за палатки, а гроші направить на очищення міста, особливо від подібних партійок. І правильно зробить. І гасло тут дуже вдало придумано самими Блоківцями - «Очистимося»…

Не дивлячись на все це, довести справу до логічного завершення вдалося іншим представникам громади міста Чернівці - Шатських Олександру та Павлюку Емілю, які окремо подали позов до суду. Рішенням Львівського Апеляційного Адміністративного суду від 10.02.2011 р. «Положення про проведення мирних зібрань в м. Чернівці» визнане незаконним і нечинним. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

З «помаранчевою» міською радою попереднього скликання все зрозуміло. Вони, приймаючи незаконне рішення, виконували волю політичних сил «помаранчевого періоду». Заради цього з гір на сесію особисто спустився «демократ» депутат ВР Гасюк П.П., та ще й прокурора взяв на поміч. Окремо треба відмітити про присутність на сесії газет: «Буковина», «Молодий Буковинець», «Час», «Буковинське віче», «Доба». Але не від всіх було чути про утиск демократії у Чернівцях. Слід нагадати, що мирні зібрання, поряд зі свободою слова, думки, релігії та асоціацій, є фундаментальною основою демократичного суспільства. Але декотрі засоби інформації і до сьогодні не бачать обмежень гласності та інших свобод в роботі міської влади. Треба серед них оголосити конкурс «про отримання інформації» – чи зможе хтось отримати копію контракту Федорука з директором Ринжуком, та цифру доходу автомобільних стоянок цього ж ринку?

Головне питання тепер до Федорука М., який каже, що завжди «спирається на одну політичну силу – партію чернівчан».

Невже громада дала право йому підписувати рішення, яке придушувало громадську активність. Щось не було чути криків від Федорука М., що міська рада у 2009 р. була філією БЮТу, і не було висновків кишенькового юр.відділу, що дії депутатів, грубо порушують Конституцію. Де було вето, пане голово? Може вето є інструментом від зазіхань суто на особисті повноваження? Цікаво, чи розповідав наш голова Обамі про демократію у Чернівцях, коли «спільними зусиллями» їв з ним вівсянку? Годі використовувати бренд «партії Чернівчан»!

Революційна ситуація у міській раді виникла з метою перерозподілу влади, для майбутнього перерозподілу власності комунальної громади. Боротьба йде між депутатами та бюрократами. Зрозуміло - тільки чиновники виконкому контролюють землю, приймають кадрові питання по комунальним підприємствам і тарифам, що є «золотим дном».

На мою думку, на конфлікти у міській раді необхідно дивитися з точки зору філософії Канта. Філософ розглядав конфлікт, як джерело прогресу. І першим результатом цього конфлікту є прогрес у тому, що маємо змогу бачити засідання сесій міськради в прямому ефірі, а далі більше - голова обіцяє пряму трансляцію із засідань виконкому.

Очолює партію бюрократів міський голова який і не думає ділитися повноваженнями. Депутати намагаються цю особисту владу мера похитнути і змусити служити громаді. І саме тому так пручається цьому мер, бо з його рук вислизне одноосібна влада в місті, бо його позиція по своїй суті є боротьбою інтересів і сил, а не аргументів.

В цьому не складно переконатися, якщо провести умовну аналогію відношень між законодавчою та виконавчою владою Держави та місцевими органами.

Так, Верховна Рада – це у місті міська рада, Кабінет Міністрів Уряду - це виконавчий комітет ради, Президент – це мер міста. А тепер подумаємо, чи може Президент, навіть з такою великою головою, як у декого, виконувати президентські функції, та одночасно головувати у Верховній Раді і в Кабінеті Міністрів? Зрозуміло, що ні, бо це вже узурпація влади.

Влада – це велике випробування для людини. А випробування втратою влади не всі можуть пережити. От і бачимо конвульсії міського голови, який через свої амбіції паралізував роботу всієї Ради, чим наносить шкоду громаді. Бо служити людям – це самопожертва на благо людства.

У людини яка не витримує випробування владою, проявляються дефекти особистості такі як гординя, пихатість жадібність, амбіції; вона впадає в зловживання цією владою і своїм положенням у суспільстві.

Особливо неприпустимим у боротьбі за владу є привселюдне апелювання до Бога та балачки про страх Божий. Бо страх Господній це мудрість, яку ні одна із сторін конфлікту ще не показала. Але як писав один із великих письменників – «В проекті Бога є місце для всіх жлобів. Але в проектах жлобів не існує місця для Бога»…

Пане Федорук! Простий люд на Буковині каже, що чийсь хвіст уже у воді, і вода потихеньку підмерзає. А депутати з коромислом наближаються…