Архівні новини зі старого сайту в процесі переносу, тому тимчасово зображення будуть недоступні. Вибачте за незручності

Як в Україні «розмножуються» ветерани...

  • 6709
АКТУАЛЬНО! /

24 квітня народний депутат Третьяков заявив, що в країні налічується «понад 1,6 мільйона ветеранів» з яких 329 500 - учасники АТО. Зізнатися, я був дещо ошелешений даної цифрою, оскільки рік тому, перед 9 травня підраховував кількість одержувачів державних «ветеранських» виплат.

До честі Мінсоцполітики після мав зустрічі з працівниками відомства, які, серед іншого вказали не кілька фактів, які я упустив. Зокрема, на те, що я не підкреслив простого факту - учасники АТО часто враховуються в загальній кількості «ветеранів» - принаймні так часто-густо дають ЗМІ.

Чудеса арифметики!

Але мова зараз не про те, а про цифру в «більш ніж 1,6 мільйона». До цього числа входять різні групи населення, які мають права на пільги, і справжніх ветеранів Другої світової серед даної кількості мізерна частина. Варто було б це підкреслити, але для політиків такий облік не вигідний - говорити про одиниці, коли можна кидатися заявами про мільйони це «масштаб не той». Більш того, якщо вірити депутату Третьякову, то ветерани в нашій країні розмножуються мало не брунькуванням - їх стає все більше і більше. Не вірите? Давайте перевіримо з цифрами на руках.

За базу беремо дані 1 600 000 чоловік. Від цього числа віднімаємо учасників АТО - до даної категорії питань немає. 1 600 000 - 329 500 = 1 270 500 чоловік. Це, нібито, «ветерани», які, природно, не брали участі в АТО.

Ось тут я відкриваю старий свій текст про кількість ветеранів у 2017-му році, де за основу брав офіційні дані і ... ось вона несподіванка - рік тому «ветеранів війни» в країні було 1 230 778 осіб. Причому в цю категорію обліку входили учасники АТО! Але навіть якщо допустити, що в 2017-м захисники України від російської агресії враховувалися за окремою статтею, отримуємо цифру, яка на 39722 особи менше. Дивна виходить ситуація, населення країни, якщо вірити Держстату, за рік зменшилася на 175 974 людини. Зате кількість ветеранів (без урахування ветеранів АТО) збільшилася майже на 40 тисяч! Дивно, війни, які дають право на звання ветерана закінчилися давно, ветерани, за логікою, повинні бути людьми похилого віку, їх число повинне зменшуватися з природних причин (людина не вічна). Але не тут-то було - на тлі природного спаду населення країни спостерігаємо природний приріст ветеранів на 3% в рік! А ви говорите про якийсь демографічну кризу!
 

Але тепер давайте подивимося ще з одного боку - оцінимо кількість потенційних ветеранів Другої Світової. Такими можуть бути особи, яким за станом на початок 1945 року був хоча б 18 років. Тобто людина потрапила в армію на рік закінчення війни - воював на фронті чи ні - вже не так важливо. Таким чином сьогодні їм повинно бути більше 91 року від роду. Мені скажуть, що були «діти полку». Так, але це десяті частки відсотка від кількості солдатів - можна не враховувати в загальній цифрі. Тим більше, що, оцінюючи «ветеранів Другої Світової» я не буду просто дивитися загальна кількість людей відповідного віку. В такому випадку ще живі мешканці тилу, жінки компенсують «неврахування» дітей-фронтовиків. Для наочності дивлюся віково-статеву піраміду населення від Держстату.

  

В Україні (включаючи окупований Донбас) проживає 34 300 чоловіків і 109 775 жінок, у віці 91 рік і старше. В сумі 144 075 чоловік. Рік тому кількість осіб даної категорії становила 180 397 осіб. Тобто за 12 місяців кількість людей, які за віком підходять під категорію «борців з фашизмом» зменшилася на 36 322 особи, а кількість «ветеранів», якщо вірити депутату від БПП навпаки зросла на 39722 людини.

Продовжимо вправи в арифметиці. У 2017 році «ветеранів», яким в 1945-му році не було і 18 років налічувалося 1 230 778 - 180 397 = 1 050 381 особа. Минає рік і таких стає 1 270 500 - 144 075 = 1 126 425 чоловік. Це, на хвилиночку, на 76 тисяч більше! І знову чудеса арифметики!

Маємо 1 126 425 осіб (якщо вірити депутату Третьякову в його загальній оцінці ветеранів в 1,6 млн), на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Закон прекрасний тим, що він рамковий. У нього, природно вписали ветеранів АТО, але шановні депутати (і депутат Третьяков) забули почитати статтю 6, в якій є прекрасна посилання на те, що перелік конфліктів, учасники яких вважаються ветеранами і / або прирівнюються до ветеранів Другої світової встановлюється Кабінетом Міністрів. Йдемо по посиланню і потрапляємо на перелік, створений в 1994 році, де до ветеранів віднесені, наприклад, учасники бойових дій в Угорщині (придушення антирадянського повстання 1956 роки), особи, які воювали проти миротворців ООН в Північній Кореї в 1950-1953 роках і багато іншого.

Але найцікавіше - наявність в переліку операції під назвою «ліквідація диверсійно-терористичний груп, бандитизму» в Західній Україні, Західній Білорусі, Литві, Латвії та Естонії в період з 1944 по 1951 роки. Здогадалися що це? Правильно - це війна проти УПА, антирадянської партизанки в інших країнах. Дивовижна послідовність наших політиків. Наприклад, пан В'ятрович багато і красиво говорить про УПА, про декомунізацію, але чомусь який рік поспіль забуває подивитися законодавство України, яким українські повстанці названі «бандитами», а їх вбивці - учасниками війни.

На підтвердження того можу навести історію з особистого досвіду. Не так давно дивився ефір міністра соціальної політики Реви і там був прекумедні такий епізод з телефонним дзвінком. Громадянин України, представився «ветераном Великої вітчизняної» і бадьорим голосом почав питати про державну підтримку для «ветеранів». Рева засумнівався в віці, кілька разів перепитував. «Ветеран» довго пручався, кажучи, що він «ветеран ВВВ», але після питання про вік здався, сказавши, що належить до «прирівняним в ветеранам ВВВ законом громадянам».

На даний факт можна було б просто наплювати, посміятися з якогось ідіота, але в реальності все сумно, оскільки такі ветерани створюють сотні громадських організацій, які отримують кошти від міністерств (там є резерв на допомогу ГО), місцевої влади та комунальних підприємств. Відмовити ветерану - це ж погано. Перевірити витрати ветерана - замах на святе - люди похилого віку у нас і так бідні. Виходить прекрасна годівниця для маленького і не дуже маленького бізнесу - робиш що хочеш, в разі спроб контролю кричиш про злочинну владу. Стійкість схеми колосальна, її переплюнути може хіба що схема роботи через «антикорупційну громадську ініціативу».

Друга проблема - регулярні виплати ветеранам та учасникам бойових дій, які здійснюються 5 травня. Ми за звичкою називаємо їх «виплатами до травневих», але в реальності гроші отримують в тому числі ветерани АТО. До реальних переможцям фашизму питань немає - виплати для них, я вважаю, повинні бути в сотні разів більше. До ветеранів АТО так само ніяких претензій. Але хто ці 1 126 425 осіб ?! Вони ж будуть отримувати гроші до «5 травня». Велика частина з них отримає трохи, але навіть 500-600 гривень на мільйон - кругла сума набігає.

Однак, перераховане вище - лише квіточки. Мінсоцполітики почало активно говорити про таку річ як монетизація пільг. Ось воно, золоте дно і ось, вона, можливо, причина можливого зростання числа «ветеранів». Отримати заповітні скоринки і потім отримувати додаткові гроші від держави щомісяця - теж хороший бізнес. При цьому завжди, через ветеранські НПО, можна кричати про жадібність уряду і вибивати додаткову матеріальну допомогу у місцевої влади. Децентралізація, так би мовити, в дії.

Ще однією вишенькою на тортик є політична складова. Ви коли останній раз чули заяву на кшталт «організація ветеранів міста Задрюпінска виступила категорично проти (далі можна підставити що завгодно - від тарифів, до зовнішньополітичного вектора або церковних питань)»? Такі заяви охоче беруть і ретранслюють ті ж російські ЗМІ, уточнюючи, що організація ветеранів об'єднує борців з фашизмом.

Що робити?

Ситуація, м'яко кажучи, неприємна. І з цим треба щось робити. Як мінімум - навести порядок в законодавстві країни. Якщо по голосам в ВР є питання, можна вирішити по-іншому - перелік «учасників війни» встановлює Кабінет Міністрів. Останні правки в документ вносилися кабміном Тимошенко в 2009 році, до речі, Юлію Володимирівну тоді не збентежило визначення «бандити» по відношенню до воїнів УПА. Так чому б Кабінету Міністрів не виправити недоліки документа? Більшості в Раді для цього не треба, потрібно тільки лише бажання. Та й вигода буде, а то і далі кількість претендують на «виплати» ветеранам (без урахування учасників АТО) буде рости з кожним роком, навіть після того, як помре останній ветеран Другої Світової.

Зрештою, можна провести звірку справ обліку. Я допускаю, що за даними Мінсоцполітики кількість ветеранів може виявитися іншим, ніж у народного депутата Третьякова. Якщо так і якщо реальна цифра менше, можна поставити запитання депутату від БПП - хто йому підсунув неправильні дані, або, якщо таких не буде названо, заявити, що депутат просто свідомо збрехав.

Але всі ці шляхи, м'яко кажучи, конфліктні, а на 2019 рік - рік виборів. Передвиборна гонка фактично почалася і на цьому тлі може стати популярною теза про небажаність ворушити осине гніздо. І дійсно, навіщо - платників податків багато, нехай ці ідіоти заплатять особливо хитрим співвітчизникам з числа «прибулих до мільйона ветеранів».

Одна біда, що в такій логіці і я і значна частина читачів цього тексту сприймається нашими політиками в якості тих самих ідіотів, за рахунок яких реалізуються самі абсурдні політичні авантюри. Гидко!

 

Ігор ТИШКЕВИЧ, аналітик Українського Інституту Майбутнього, "Хвиля"