Зеленський готується до виборів, але рішення ще не ухвалене: відомий політолог назвав головні ознаки

В українській владі вдруге від початку повномасштабної війни серйозно аналізують можливість проведення виборів, однак це ще не означає, що політичне керівництво вже ухвалило остаточне рішення.

Таку думку висловив політолог Олег Саакян в інтерв'ю Radio NV. За словами експерта, нині можна говорити лише про активне "зондування" ситуації та підготовку до різних сценаріїв.

Які ознаки підготовки до виборів бачить політолог

Олег Саакян переконаний, що влада справді почала вивчати можливість проведення виборів. Серед основних ознак він називає зміну публічної поведінки Президента Володимира Зеленського, активізацію мереж політичних комунікаторів, а також непублічну роботу з регіональними елітами та потенційними спонсорами кампаній.

За словами експерта, у регіонах вже кілька місяців тривають консультації щодо можливих кандидатів, майбутніх посад, фінансування кампаній та формування політичних команд.

Втім, Саакян наголошує: це ще не означає старту виборчої кампанії.

«Влада прощупує таку можливість і сама фактично провокує цю підготовку до виборів», — зазначив політолог.

Чому Зеленський не поспішає оголошувати свої плани

На думку Саакяна, чинний президент максимально довго не повідомлятиме, чи планує балотуватися повторно.

Політолог пояснює це тим, що рейтинг Зеленського як Верховного Головнокомандувача суттєво відрізняється від потенційного рейтингу кандидата в президенти. Якщо глава держави завчасно відмовиться від участі у виборах, це може спровокувати втрату керованості всередині владної команди.

Експерт також припускає, що Зеленський погодиться йти на вибори лише у випадку, якщо бачитиме реальні шанси на перемогу. В іншому разі він може підтримати кандидатуру наступника, зберігши вплив на політичні процеси.

Найбільша проблема — не політика, а організація виборів

Навіть якщо політичне рішення про проведення виборів буде ухвалене, Україна наразі не готова до їх проведення технічно та юридично, вважає Саакян.

За його словами, необхідно вирішити десятки складних питань:

• визначити юридичну процедуру проведення виборів;
• знайти приміщення для виборчих дільниць в умовах війни;
• вирішити питання громад, які були зруйновані;
• сформувати нові виборчі комісії;
• підготувати сотні тисяч членів комісій та спостерігачів;
• змінити виборче законодавство.

Політолог наголошує, що вибори — це масштабний процес, який неможливо організувати за кілька тижнів.

«Вибори — це не в супермаркет сходити», — підкреслив він.

Що буде з голосуванням українців за кордоном

Окрему увагу Саакян приділив проблемі голосування українців, які перебувають за межами держави.

На його думку, навіть відкриття всіх дипломатичних установ не дозволить забезпечити участь мільйонів громадян у голосуванні. Якщо на вибори прийде хоча б десята частина українців за кордоном, консульства просто не зможуть фізично прийняти таку кількість виборців.

При цьому експерт виступає проти онлайн-голосування, оскільки після війни рівень довіри до такого механізму буде надто низьким.

Він навіть припускає, що Україна може використати досвід Вірменії, коли голосування проводилося лише на території країни. У такому випадку українці за кордоном не братимуть участі у перших повоєнних виборах. Водночас Саакян зазначає, що остаточного рішення з цього питання поки що немає.

Зустрічі Зеленського з військовими також можуть мати політичне значення

Політолог звернув увагу і на зустрічі Президента із відомими військовими та суспільними діячами, зокрема з Олегом Ляшком.

За його словами, такі контакти мають одразу кілька цілей: демонстрацію відкритості влади, отримання зворотного зв'язку від людей, які мають авторитет у суспільстві, а також формування майбутнього політичного поля.

Водночас Саакян зазначає, що це не означає прямої участі цих людей у президентських виборах, однак вони можуть суттєво впливати на електоральні настрої.

Політолог підсумовує, що попри активізацію політичних процесів, наразі говорити про неминуче проведення виборів передчасно. На заваді стоять не лише політичні рішення, а й величезна кількість юридичних, організаційних та безпекових викликів, які поки що залишаються невирішеними.