«Росія харчується кров’ю інших». Українці ніколи не забудуть жодну смерть та будуть мститися — інтерв'ю з легендарним нацгвардійцем Віталієм Марківим

Росія завжди була кривавою державою, але вона не враховує, що українці будуть мститися за кожну смерть наших громадян, розповів Радіо НВ Віталій Марків, офіцер батальйону оперативного призначення НГУ імені генерала Кульчицького.

— Якщо говорити про Донецьку область, зрозуміло, що рашисти тиснуть. На сьогодні як ви опишете ситуацію на лінії фронту?

— Ситуація дуже непроста, але це можна зрозуміти за вказаними вище обставинами. У ворога є величезний запас озброєння, техніки, застарілої техніки і людського ресурсу, якого вони не жаліють, і працюють як по книжці часів Радянського Союзу. Тобто, вони планують, як казав Жуков «еще матери нарожают». Закидають своїми тілами наші підрозділи і розрахунок дуже нерівний. Але, що стосується наших підрозділів, різниця між нами та орками — що ми захищаємо свою країну, нам немає куди діватися. Ми будемо боронити і битися до перемоги, до звільнення всієї нашої території України.

Ситуація звісно складна, але завдяки допомозі наших міжнародних партнерів, завдяки довгоочікуваним ракетним HIMARS, ми завдаємо нещадних ударів по їх тилових частинах. Ворог злиться, і у відповідь ми, на жаль, отримаємо контрудари. Але відповідно ми бачимо, що вони не б’ють по військовій інфраструктурі, хоча в них це описується, що вони вдарили по військовим частинам, а ми бачимо, що гинуть мирні люди, гинуть діти. Україна — це такий народ, така нація — вона точно не забуде і не пробачить. Тому ми обов’язково помстимося за кожне забране життя, за кожну дитину, за кожного пораненого, за кожного нашого героя, який поклав життя за нашу батьківщину. Ми переможемо, тут немає сумніву. Тяжко буде, але головне вірити і боротися, тому що у нас не буде іншої альтернативи, іншого варіанту.

— Ви офіцер, інструктор в батальйоні, так. Чи можете ви розповісти, що входить в сферу вашої компетенції. Судячи з цієї посади, ви навчаєте бійців, можливо, і новим типам озброєнь?

— Що стосується по моїй компетенції, я вже в батальйоні служу з 2014 року. Я один з ветеранів, які ще з Майдану пішли захищати, вступили в лави добровольцями. З того часу по 2017 рік, я неодноразово був на різних міжнародних навчаннях, проходив з іноземними нашими партнерами і вивчав різноманітні тактики введення бою. Що стосується нашого підрозділу, я вже казав, вже дев’ятий рік ми безупинно захищаємо і виконуємо службово-бойові завдання. Так, можливо наш підрозділ не особливо відрізнявся і не ходив, так сказати, по медійності. Але хлопці завжди працювали, працюють і будуть працювати. Входить, що по озброєнню: в нас зараз теж є зразки і новітнього озброєння, яке забезпечується. Звичайно, не дуже вистачає, але це зрозуміло. Будемо чекати, щоб було набагато більше тієї зброї, щоб ми захистили гідно всю нашу територію.

— Ви повернулися зараз з півдня, були на півдні. Наскільки ситуація відрізняється на півдні України? Ми з вами чули завдання, яке поставив президент Зеленський — це деокупація півдня. Зрозуміло, українці такі максималісти, вони очікують, що це вже буде відбуватися найближчим часом. Хоча ми з вами розуміємо, що і на півдні також ситуація є складною. Ваші враження від того, що ви побачили на південному фронті?

— Насамперед те, що я побачив, що підрозділи сильно мотивовано-підготовлені для виконання цієї задачі. Ми розуміємо, що звільнення півдня — це стратегічне основне наше завдання поки що, до зими. Взагалі було б чудово, щоб повністю була вся територія звільнена, будемо на це сподіватися. Але, якщо взяти до уваги стратегічну складову, ми не маємо абсолютно ніякого права дати ворогу закріпитися і дати час, щоб він зимував по цю сторону Дніпра. Тому ми повинні максим його відкинути. До тих пір поки південь буде окупований, під загрозою буде Миколаїв, під загрозою буде Одеса, Кривий Ріг — всі південні міста. Тому ми розуміємо, що до тих пір поки будуть в Чорному морі знаходитись кораблі, вся Україна буде під загрозою.

Ми побачили страшні події, які сьогодні відбулися в Вінниці. Тому безпідставність цих ударів по мирній цивільній інфраструктурі - це означає, що підтвердилась, так сказати, сутність та підступність ворога. Вони ж постійно звинувачують нас в якомусь фашизмі, нацизмі. Але вони себе поводять однаково, як себе поводили їхні кумири, можна так їх назвати. Тому що вони багато чим не відрізняються від того, що ми бачимо зараз і що зараз відбувається. На півдні ситуація трішки інша, бо немає таких вогневих точок, як на сході. На сході ситуація складніша. Але я переконаний, що ця ситуація скоро зміниться, з моменту старту ленд-лізу, і ми будемо поетапно звільняти нашу територію.

— А який характер дій окупантів зараз на півдні? Вони намагаються закріпитися, вони готуються до атаки? По характеру їхній дій можна визначити, які плани у російських окупантів на півдні України?

— Що стосується дій окупантів, я би їм порадив просто на просто скоріше взяти свої манатки і тікати до себе за порєбрік. Що стосується їхніх оборонних дій, то в середу казали, що західні зразки зброї - тут, вони в Україні, вони працюють і вони виконують поставлену перед ними задачу. Окупанти в паніці. По перехопленню їхніх розмов, вони жаліються, вони підкреслюють професійність наших аеророзвідників, наших артилеристів, які влучно б’ють по найболючішому. Ворогу не буде, де сховатися, тому що ми рано чи пізно всіх знайдемо. Вони окопуються, буде складно, але ще раз, як я говорив, це наша земля і ми обов’язково звільнимо всю нашу територію.

— Говорячи про влучення в ворожі склади в Новій Каховці, ви навіть посміхатися почали. Це ефектно все виглядало. Як місцеві мешканці реагують, що вам відомо?

— Я особисто з ними не спілкувався, але я впевнений, що вони будуть дуже раді, що все-таки окупаційні війська несуть такі безповоротні втрати. Вони думали, що їх зустрінуть з квітами, можливо, вони були в чомусь праві - їх зустріли з квітами, тільки похоронними. І ніхто там не буде зустрічати з хлібом і сіллю. Окупант повинен бути знищений. Коли ти прийшов на чужу землю і ти хочеш забрати домівки, відповідно народ буде захищатися. На півдні дуже успішно діють наші партизанські загони. І це ще раз доказує, що український народ ніколи не був і не буде братським народом з [росіянами]. Бо це вже невиліковна пухлина. Якщо ти вже знаєш, що це вже ракова пухлина, ти не можеш її заліковувати, її потрібно видаляти. В нашому випадку — окупанти це пухлина, яку ми повинні обов’язково видалити, знешкодити та знищити.

— Ми з вами говоримо і про південь і про схід країни. Якщо зараз знову повернутися на схід: тактика ворога є зрозумілою, він змітав міста, починаючи з Попасної, Волновахи, Рубіжне. Зараз під ударом Бахмут, Слов’янськ, Краматорськ. Як ви вважаєте, ми маємо можливості втримати ці міста?

— Ми повинні їх втримати. Бо до тих пір, поки захищаємо схід, ми не даємо перегрупуватися ворогу на інших напрямках. Це моя думка. Коли я говорю, що ми повинні - ми обов’язково докладемо всіх зусиль, щоб цього не сталося. На жаль, як ви підкреслили, це правда — ворог абсолютно довів протилежне. Він не прийшов захищати Донбас, він прийшов повністю його знищувати. Тому що їхня артилерія, вона не вибірково, бере вулицю і просто під нуль змітає вулицю. Байдуже, чи там є мирні жителі, чи там є якісь військові позиції. Вони вулицю за вулицею, артилерією, за рахунок своєї більшості, переваги в озброєнні - повністю зрівнюють все с землею. Але, я думаю, що це все ненадовго. Бо чим більше до нас йде західного озброєння, хотілося би набагато скоріше, тому що, на жаль, чим довше тягнеться ця процедура, тим більше ми втрачаємо наших фахових захисників, які могли би бути більш ефективними під час звільнення. Але це наш військовий обов’язок, це наша задача. Ми не можемо ніяк інакше. Вірю, що з ленд-лізом все покращиться, і зі зброєю. Зараз вже перевага по розбитих складах, незважаючи, чи це південь, чи це схід, але ворог відчутно зрозумів, що гра змінюється.

— Ми з вами бачимо докорінну відмінність. Українська армія б'є по військовим складам, по військовим об'єктам, по складах з паливно-мастильними матеріалами, щоб знеструмити, зупинити армію ворога. Водночас ми згадуємо міста, які росіяни вже фактично випалили на сході України. Буквально випалили і знищили. І згадали про цей жахливий удар по Вінниці, в центрі України. Окрім такого підтексту — залякування, чи мають якусь військову мету окупанти, обстрілюючи центр цивільного міста? Як вважаєте, як це можна пояснити?

— Ніяк інакше, як терористичний акт. Росія — це спонсор тероризму і настав час, щоб весь світ це визнав. З Росією не можна домовлятися, бо Росія розуміє тільки силу. Чимось його намагатися якось примирити, йому угодити — це не відбудеться. Росія завжди буде кривава країна, яка буде хотіти лише крові. Вона живе цим, вона «харчується» цивільними втратами. Просто провести аналітику: де би Росія не заходила, там був хаос, була кров, була розруха. З Росією не можна домовлятися. Що відбувається по містам. Які можуть бути стратегічні військові об'єкти? Ну так, вони заявили, що вдарили по Дому офіцерів. Для них Дім офіцерів, можливо, вони в своїй голові думають, що всі офіцери там були. Ні, це будинок культури, де проводилися різні концерти, були поховання наших героїв, те, що стосується пілотів. Саме куди вони поцілили, там не було ніякої військової інфраструктури, ніякого штабу, нічого там не було. Рано чи пізно вони сядуть за стіл, за трибунал і будуть відповідати за свої військові злочини. А що стосується нас. На жаль, нам як нації, як країні, довелося розкрити всьому світові, так сказати, зняти рожеві окуляри, і показати, що таке насправді Росія. Росія — це зло, з яким не можна миритися. Вже один раз хотіли помиритися з Гітлером, ми побачили до чого це призвело. Тому, якщо ми будемо і далі намагатися щось домовитись, щось віддати, йти на якісь компроміси, на жаль, можемо отримати повторно те, що відбулося в 1940-х роках.

— Сьогодні надійшла інформація про те, що будуть створювати добровольчі батальйони росіяни. Є відома інформація, це теж не секрет, що вагнерівці агітують в колоніях за мобілізацію зеків до російської армії. На вашу думку, про що це свідчить?

— А свідчить про те, що Росію можна перемогти насамперед на ідеологічному напрямку. Бо вони завжди прив’яжуться до якихось подій. Одна з найбільших наших перемог — це потоплення крейсеру Москва, і це був дуже болісний удар. Ми побачили, що вони у відповідь завдали ракетні удари по інших містах: це було і по Києву, Одеса, Миколаїв. Тим більше ви згадали так само про інші міста, по торгівельних центрах. Тактика їхня — це залякування, це сіяння хаосу, щоб можливо суспільство вже сказало «ми втомилися, давайте переговори, давайте, щось будемо віддавати». Можливо, що вони цього будуть добиватися. Але я впевнений на 100 відсотків, що українці не підуть саме на це. Вони ще більш стають злішими, і розуміють, що Росія повинна бути знищена.

Ми як українці, для нас головне, щоб всі території України були звільнені, а інші території, після розвалу Російської Федерації, які бажають повернутися в історичний склад нашої країни, ми будемо вже думати, щоб їх прийняти. Я безумовно впевнений, те, що я говорив шість місяців тому, і в тому зараз більше переконуюсь, що на нинішньому рівні Росія вже починає відчувати суттєві економічні втрати Але це тільки початок. На жаль, ця війна не закінчиться завтра, не закінчиться восени.

Я не буду зараз пропагувати, скільки часу, але ми повинні готуватися до затяжної війни. Ми повинні бути готові, що те життя, яке в нас було до початку 2014 року, тоді ще в 2014 році не було зрозуміло. Але вже тоді для бійців, які пішли боронити свою країну, було зрозуміло, що рано чи пізно це не закінчиться перемир’ям, це приведе до повномасштабної, великої війни. І суспільство повинно готуватися, що поки Росія буде в такому складі, буде нашим сусідом, від них миру очікувати в жодному разі ми не повинні. В латині є така приказка: якщо ми хочемо миру — ми повинні готуватися до війни.