Повістки, збитки, знижки для підприємців. Інтерв'ю з директором Калинівського ринку в Чернівцях

Найбільший в Чернівецькій області Калинівський ринок через повномасштабну війну в Україні недоотримав понад 1 мільйон гривень. До вторгнення там працювало приблизно 12 тисяч підприємців. Зараз дехто пішов служити до війська, частина — виїхала закордон, також є підприємці, які змушені наново налагоджувати постачання товарів. Про зміни в роботі ринку через війну — в інтерв'ю Суспільного з директором Олегом Гульпаком.

— Як через війну змінилась робота Калинівського ринку?

— Найважче, напевно, було у перші три тижні. У людей була паніка, вони не виходили на роботу, не розуміли, що відбувається. І я їх розумію.

Багато підприємців почали волонтерити, допомагати нашим хлопцям на фронті. Ми працювали разом з ними — шукали, купували самі, що могли, частину купували підприємці. Потім зрозуміли, що війну без економіки не виграти. Про це говорив президент, міська влада — закликали працювати. Підприємці поступово вийшли на роботу.

— Покупців стало менше?

— Звичайно, людей поменшало. На початку війни вони боялись приїжджати. Згодом траплялось, навпаки, відвідувачі були, а підприємці — ні. Дехто боявся приходити, когось — мобілізували. Так відбувалось три тижні. Далі робота налагодилась. Підприємці, які торгують продуктами, не припиняли працювати. Ми просили їх не піднімати ціни.

— Скількох підприємців ринку мобілізували?

— За рішенням сесії міської ради, призвані підприємці не платять за послуги ринку. Скільки їх, сказати не готовий.

— Чому?

— Не вважаю, що це варто озвучувати під час війни. Також не всі написали заяви, щоб не сплачувати за ці послуги, дехто, можливо, не має змоги це зробити. Тому дані не зібрані до кінця.

— У соціальних мережах пишуть, що на Калинівському ринку, як і в інших публічних місцях, роздають повістки. Як це впливає на роботу підприємців?

— Розумію, що повістки можуть вручити в будь-якому місці, включно з ринком. Вручення не таке загрозливе, як паніка, яку роблять покупці та підприємці ринку через це. Коли роздавали повістки, це було одномоментно, а ця історія потім розходилась, переповідалась.

Думаю, що паніка більш небезпечна, ніж повістки. Я ходив до підприємців, заспокоював їх, казав, що панікувати не варто.

Для нас набагато страшніше, коли всередині є панічні настрої. Люди розповідають один одному байки й ця історія від першоджерела, коли вона доходить до останньої людини, то вона максимально спотворена.

— Підприємці платять податки й наповнюють місцевий бюджет. Чи контактували ви з військкоматами, щоб бронювати їх?

— Не маю юридичних підстав так робити. Наші працівники не заброньовані.

— А ви, заброньований?

— Ні.

— Працівників ринку мобілізують?

— Звичайно. Вже багато призваних. Дехто пройшов військово-лікарську комісію і чекає дзвінка від військкомату.

— Скільки підприємців працюють на ринку?

— Не думаю, що це коректне запитання під час війни. До вторгнення мали приблизно 12 тисяч підприємців.

— Чи менше їх зараз?

— Звісно, менше. Якась частина поїхала закордон, вивезли також свої сім'ї. Є підприємці, які служать в армії, є такі, що не можуть торгувати, бо немає товару.

Взявши до уваги такі речі, розуміємо, що в підприємця, наприклад, була певна кількість торгових точок, то тепер він міг вирішити закрити одну з них, щоб іншу повністю наповнювати товаром.

— Скільки цьогоріч заробить ринок?

— Наразі розуміємо, що вже недоотримали 1 мільйон 100 тисяч гривень, які мали заробити за планом. Це тому, що не було відвідувачів, на початку війни ринок не працював.

Нас не могла обійти проблема з паливом. Бачимо тенденцію, що кількість автомобілів, які заїжджають на ринок, в рази зменшилась.

— На що ринок витрачає гроші?

— На підтримку своєї життєдіяльності, ми ж не зачинені. Маємо комунальні платежі, виплачуємо зарплату працівникам, маємо зобов'язання перед підприємцями. Наприклад, щодо тих же громадських вбиралень.

Також плануємо запровадити автоматичний заїзд на ринок. Так буде простіше стежити там за порядком. Автоматичний заїзд ми прописували в плані розвитку підприємства та плануємо це зробити, попри нестачу працівників.

— На початку війни підприємці вимагали на 50% зменшити плату за послуги ринку. Пізніше депутати обговорювали можливість знижки на 10%. На якому етапі ця ініціатива?

— На сесії міської ради дали протокольне доручення розробити проєкт рішення на знижку 10% та відміну сплати за послуги на перші три тижні війни.

Знижка для підприємців на 50% буде критичною для ринку і підприємство не зможе працювати. Цю інформацію ми подали до департаменту соціально-економічного розвитку, до фінуправління міськради, далі — вирішуватимуть депутати.

— Якщо проголосують за знижку на 10%, як це вплине на ринок?

— Втратимо доходи, які мали отримати до кінця року.

— Що ви планували зробити на ринку до війни й чи можна це впровадити в умовах воєнного стану?

— У план розвитку підприємства хотіли прописати відновлення під'їздів до ринку, доріг. Зараз — це неможливо. Грошей не вистачить, тому це не першочергове завдання. Частина плану розвитку залишилась. Будемо поступово це робити, в залежності від кількості грошей, які матимемо.