Помер український режисер, постановник першого фестивалю "Червона рута" у Чернівцях Сергій Архипчук

На 63-му році життя помер заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник Сергій Архипчук.

Про це вранці 3 листопада пишуть у соцмережі його друзі та близькі.

Відомо, що останні кілька місяців Сергій дуже хворів. Його родина витратила багато коштів на складне лікування, йдеться у повідомленні Новинарні.

Сергій Архипчук народився 18 листопада 1960 року на хуторі Ганнівка (тепер село) Костопільського району Рівненської області. У 1979 році він закінчив Дніпропетровське державне театральне училище, акторський факультет, у 1984-му — Державний інститут театрального мистецтва ім. Луначарського в Москві (“режисер музичного театру”).

Працював режисером у Гуцульському естрадно-фольклорному театрі-студії “Заграва”, Донецькій опері, Дніпропетровському театрі ім. Т. Шевченка, Закарпатському обласному театрі драми та комедії.

Всеукраїнська відомість прийшла до нього як до режисера рок-конкурсу першого пісенного фестивалю “Червона рута” в Чернівцях 1989 року, надалі – фестивалів “Тарас Бульба” і “Мазепа фест”.

Культурно-мистецькі та пам’ятні заходи, які також ставив Сергій Архипчук: вечір пам’яті В. Івасюка (Львів, 1989), “Володимир Івасюк. Повернення” (Київ, 1998), “Задивляюсь у твої зіниці” В. Симоненка (Львів, 1988), “Я повен любові” О. Гончара (Київ, 1998), агітаційно-мандрівний проєкт “Політичний вертеп” (2013), сатирична програма “Політичний вертеп” на “Радіо Свобода” (2014), мистецько-концертні рейди та благодійні заходи на підтримку захисників Вітчизни “Арт-десант” та “Люті укри” (2014—2017), відкриття в Українському домі міжнародного форуму “Україна пам’ятає, світ визнає!” до 85-х роковин Голодомору (2018), фестиваль вертепів “Карпатія” (2008-2010) та ін.

Архипчук створив Київський театр поезії “Мушля”. Був засновником та художнім керівником школи телеведучих TV-lab. На “ТВ-Табачук” вів програму “Кухонні пристрасті”.

Лауреат Міжнародного конкурсу режисерів естради (Москва, 1989 р.). “Режисер року” на фестивалі “Нові зірки старого року” (1994 р.). Вагнерівський стипендіат (Байройт, ФРН, 1997 р.).

Вічна пам’ять.