Буковина пам'ятає полеглого снайпера Сергія Мендришору з Берегомета, який загинув у Бахмуті під час бойового завдання

Сергій Мендришора був добрим, щирим, веселим, завжди усміхненим, стриманим і терплячим. Сергію Мендришорі вже доводилося захищати країну в зоні АТО. Однак він без вагань покинув мирне життя, повернувся до війська, щоб ворог не прийшов на поріг його дому.

Про це йдеться на сторінці “Незабутні: Буковина пам'ятає” у Фейсбук.

Народився Сергій Васильович Мендришора 11 березня 1991 року у Берегометі на Вижниччині. Був наймолодшим у багатодітній родині, де разом із ним зростали ще три сестри та двоє братів.

У 2008 році закінчив Берегометську загальноосвітню школу та вступив до Чернівецького професійного машинобудівного ліцею, здобув фах «Слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів категорії С». Юнаку подобалося вчитися, пізнавати нове.
2015 року Сергій одружився і переїхав до Дихтинця.

Незабаром був призваний на строкову службу. Відбував її в одному з відділів Чернівецького прикордонного загону. Згодом підписав контракт. У 2017-2018 роках захищав територіальну цілісність держави в зоні АТО. Був нагороджений відзнакою президента України «За участь в Антитерористичній операції». Після закінчення контракту у 2020-му році отримав звання старшого сержанта.

Знову взяти до рук зброю Сергія Мендришору змусило повномасштабне вторгнення. 19 березня 2022 року він без жодних вагань пішов боронити Батьківщину. Служив снайпером прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону ВЧ 2144, виганяв окупантів на Східному напрямку. Побратими відгукувалися про нього, як про доброзичливого товариша, який ніколи і нікому не відмовляв у допомозі.

Загинув старший сержант Сергій Мендришора 11 квітня 2023 року в місті Бахмут – отримав кульове поранення, виконуючи бойове завдання. Поховали захисника в рідному Берегометі. Провести його в останню путь прийшли сотні людей.

У Героя залишилася дружина та двоє дітей. Старшій, Тетянці, виповнилося 11 років, а синочку, Артемчику, на момент смерті батька було лише 10 місяців.

Воїну посмертно присвоєно звання головного сержанта та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня і почесною відзнакою на «На славу Буковини».