Гендиректор ТОВ «Чернівецький машзавод» Сідляр про війну, скандал зі свободівцями, ганьбу в Криму, нового губернатора, допомогу підприємства армії, "бандерівців" та виробничі контакти з Росією

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю /

- Пане Вікторе! Прокоментуйте, будь-ласка, останні події в Криму, ситуацію з українськими військами там, а також що ви можете сказати щодо рішення РНБО про початок виходу України з СНД і запровадження візового режиму з Росією?

- Скажу не популярні речі. Нинішня ситуація в Криму – це ганьба всього українського народу, фактично капітуляція нового українського уряду перед Росією. Без жодного пострілу взяти і здати ворогу такий великий шматок території – це зрада!

- А щодо вчорашнього рішення РНБО… Це запізніла реакція України чи вчасна?

- Ось так сходу важко проаналізувати. Треба більше думати про Крим, як вийти з цієї катастрофічної ситуації. Щодо виходу з СНД – це майданчик для переговорів. Щодо візового режиму, то Росія теж введе такий режим, навіть не сумніваюся. Кому це принесе користь і чи захистить це нашу безпеку – важко сказати. На перший погляд, можливо, це і правильні кроки України.

- Як, на вашу думку, має поводити себе українська влада стосовно заблокованих окупантами наших військових частин та підрозділів ЗСУ в Криму?

- Найперше, що має зробити українська влада – призначити нового Міністра оборони України, за плечима якого досвід війни в бойових гарячих точках. У нас багато полковників і генералів, які свого часу пройшли Афганістан. Адмірал Тельнюх, який зараз командує Міністерством оборони України, повинен бути замінений. Це моя особиста точка зору. Наступне. Вчора прийнято рішення вивести наші військові підрозділи з Криму. Їх треба виводити і це правильно. Але яким чином це має бути? Там є наш флот і військове обладнання, яке точно окупанти вивезти не дадуть. Це має бути все знищено!!! Чи ми російському окупанту залишимо кораблі наші, ракетні установки? Треба негайно вивести це все з ладу! Не потрібно капітулювати, а достойно вийти з Криму, зберегти людей. Ось що треба робити, а не влаштовувати піар-акції, де Тельнюха і Ярему не пустили до Криму. Ніхто їх і не збирався туди пускати! Це вже окупована, не наша територія.

- Що значить не наша територія?!

- Бо окупована! Чому наші силовики раніше туди не їхали?! Коли Крим був ще нашим, коли не було референдуму? Не потрібно також було робити заяв, які не можливо виконати. Все стало з ніг на голову. Починаємо робити героями солдат, які жодного разу навіть не вистрілили в повітря! Це ганьба для нації! Це все одно, що у мене токар на заводі перестав точити, чи зварник перестав варити, бо їм хтось там заважає. Це ж абсурд! Як можна було без жодного пострілу здати Крим?! Мені в голові це не вкладається! І цю ганьбу ще дехто рекламує, як великий подвиг. Весь Світ з цього сміється, що Україна себе не захищає.

- Тобто українська влада деморалізована?

- Точно можу сказати, що вона не здатна адекватно реагувати на виклики. Якби хоч один постріл був у повітря, чи інші постріли, то до такої ганьби, може, і не дійшло. Є армійський устав караульної служби. Там прописано, коли нападають на військовий об’єкт, спочатку йде постріл в повітря і коли противник не реагує, ведеться вогонь на враження. Ніхто не каже, що починати «смалити» по людях, але ви бачили, як росіяни стріляли біля ніг солдат, які беззбройними йшли у Бельбеку, ніхто б і не наблизився до військових частин і ніхто їх не блокував би! А наші керівники що наказали? Поставити всю зброю в казарми і стояти вилупивши очі на ворога! Тому це ганьба, а не подвиг!

- Вікторе Анатолійовичу! Ось ми говоримо за Крим, але у нас не менш складні процесі відбуваються на Сході країни, в столиці. Як ви можете прокоментувати свіжий інцидент, який стався у Києві, коли депутати свободівці, зокрема Ігор Мірошниченко, силою і стусанами примушували керівника «Першого національного» написати заяву на звільнення? Можливо, по суті їхні кроки є правильними, оскільки головний телеканал країни вдався до прямої трансляції підписання у Москві маріонетками кремля здачі Криму, але по формі…

- Я повністю підтримую їхні дії. Повністю!!! Звісно, за законом вони не праві…

- Ну, московська пропаганда аж вищить від задоволення – таку «смачну» картинку вони отримали про «терор бандерівців»…

- Розумієте, якщо все робити по закону, то ми скоро залишимося без країни, населення і без мови! У своїй промові Путін оголосив, що не заспокоїться на Криму. Далі підуть Південь і Схід України. І Путін почав знущатися з України у своїй промові, коли почав дякувати українським солдатам, що вони не застосовували зброю проти окупантів. Коли ворог тобі дякує, то це повинно насторожити. Тому щодо інциденту на «Першому національному»… Так, по закону вони поступили не правильно. Але у цьому випадку депутати діяли виходячи з миттєвої загрози українській державі. Тому свободівці поступили правильно, з точки зору радикалізації відношення щодо сприяння окупантам фактично у військовий час, коли окупована частина української землі.

По суті Мірошниченко все зробив правильно. Я не радикал, я завжди за Закон. Але в даному випадку Мірошниченко, Іллєнко і Бенюк діяли в інтересах народу та української нації. Знаєте, якби у критичний момент на сцену Майдану не вийшов наш сотник Самооборони і не погодився з кулуарними домовленостями лідерів опозиції з Януковичем, то ми мали б зараз не знищення режиму, а дуже сумну ситуацію, і всі завоювання Революції, омиті кров’ю Героїв Небесної сотні, були б на даремне. Я в цьому абсолютно переконаний. Заклик сотника теж можна зараз вважати, що він був не зовсім  законним. І це справді виходило за законні рамки, але це радикалізувало ситуацію і винесло все на якісно новий рівень – Революція взагалі змела режим!

 

Ще один, з точки зору права і законності приклад незаконних дій. Ви бачите, як зараз в багатьох регіонах призначають старих, або корумпованих людей. Які були при Кучмі, Ющенку, Януковичу. Витягують з небуття генералів, призначають на посади начальників і керівників обласних підрозділів і управлінь. Люди закономірно задають питання, а що це весь кадровий потенціал? Це за те помирали Герої, щоб до влади повернути нафталінові обличчя? Невже не вистачає молодих патріотично налаштованих людей, фахівців, які можуть зайняти ці посади? Чому тасується одна і та ж колода, коли говорили зі сцени Майдану про зовсім інше? Як добитися виключно законними методами ось цих змін?

- Але ж свободівці, які здійснили самосуд, є депутатами Верховної ради. У них то існують правові важелі впливу на ту ж Нацраду, спробувати задіяти юридичну відповідальність керівництва Першого національного, а не робити це за допомогою стусанів…

- Немає ніяких важелів!!! Немає! Бо у парламенті суцільне болото, а не більшість. Не забувайте, що ця Верховна рада до останнього часу повністю підтримувала злочинний режим. Вона була його опорою. Вони що, так швидко прозріли?!

- Але ж сформована парламентська більшість, можна якось більш цивілізовано на це реагувати.

- Більшість сформована з перебіжчиків.

- Тим не менше російська пропаганда зараз смакує зі згаданого скандалу.

- Російські імперіалісти смертельно бояться бандерівців, Правого сектору. Про це навіть Путін заявив у своїй промові в Кремлі. Наші радикали – це стримуючий фактор для імперіалістів. Бо вони реально нас бояться! А нам треба показувати, що ми здатні на рішучі дії. Бо якщо ми будемо, як телята, без жодного пострілу здавати свою територію і цим хвалитися, то діла не буде. Треба діяти так, чого найбільше боїться ворог! А пропаганда була є і буде, так чи інакше. Тому ще раз висловлюю свою підтримку свободівцям, які так вчинили.

- Пане Вікторе, ваша думка зрозуміла. Давайте заглянемо тепер на Буковину. Як вам довготривала епопея з призначенням нового голови Чернівецької ОДА?

- Сподіваюся, що в нашого уряду вистачить розуму призначити керівником Чернівецької області справді достойну і професійно підковану людину. Підійти до кадрової політики не лише з точки зору різних меркантильних та кланових інтересів, а з точки зору інтересів України. Я на це щиро сподіваюся. Досить гратися з українським народом.

- А як у це не простий час почуває себе трудовий колектив підприємства?

- Скажу так. Сьогодні наш трудовий колектив на своїх зборах прийняв рішення перерахувати свій одноденний заробіток на підтримку Збройним силам України. Це крім, того, що завод, як юридична особа, окремо здійснює кроки на підтримку нашої української Армії.

- Одноденний заробіток це яка сума?

- Приблизно 300 тисяч гривень.

- Дуже гарна новина!

- Що приємно - це було рішення не моє, як директора заводу, а всього трудового колективу. Патріотизм вимірюється багатьма речами, не лише глибиною своєї власної кишені. Машзаводівці роблять і завжди без лишнього галасу робили багато патріотичних українських речей, завжди допомагали патріотам України, рідній церкві. Я не кажу, що ми якісь герої. Бо для когось і 5 гривень перерахувати це подвиг. Але разом ми долучаємося до великої справи – порятунку своєї Держави. І якщо нас називають «бандерівцями», то зауважте, як зараз починають цікавитися і цитувати Степана Бандеру, майже як Тараса Григоровича Шевченка! Заслужити таку шану від народу дано далеко не кожному діячу.

- До речі, щодо роботи підприємства. Агресія Росії проти України якось відбилася на ваших контрактах з цією країною?

- Дуже важке питання. Дуже важке… Свій коментар про події в країні я дав, як приватна особа, це моя громадянська позиція. Звісно, як директор такого великого і значимого для економіки краю підприємства, повинен перш за все перейматися економічною складовою заводу. Тут має бути розумний баланс. Своє не віддавати і розвивати відносини з Росією. Це дуже важливо, бо Росія – величезний ринок. Тому з нашими партнерами я налагоджую виключно ділові відношення. Щоправда, дуже багато часу йде на роз’яснення політичної ситуації.

 

Я не хочу, щоб ми були ворогами. Україна і Росія, як народи – не вороги. Це політики такі запровадили відносини. А прості люди мають і далі товаришувати, здійснювати бізнес, годувати свої сім’ї. Але коли сусід нахрапом лізе до тебе, то ти маєш дати сувору відсіч на ці зазіхання. І лише після цього випити 100 грам і помиритися. Але спочатку має бути жорстка відсіч – ти не чіпаєш мого, я не чіпаю твого. Так, зараз надзвичайно складний час для підприємства. Затримуються платежі з Російської Федерації, але я переконаний, що здоровий глузд переможе. Я завжди прагнув не вплутувати бізнес у політику. Хоча у нинішній час це дуже і дуже важко.

 

Ось така моя громадянська позиція і позиція, як керівника підприємства. Навіть у самі важкі часи торгівля не вмирала між ворогуючими країнами. Знаходили різні шляхи, торгували, купці йшли один до іншого. Але Боже збав, щоб між нами була війна.

Спілкувався Сергій ЗАРАЙСЬКИЙ, УНІАН / БукІнфо (с)
Фото з архіву сайту